Марюс Януконіс
| Марюс Януконіс лит. Marius Janukonis | |
|---|---|
 лит. Marius Janukonis | |
.svg){kind=small} Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні | |
| 2015 — 2020 | |
| Президент | Даля Грибаускайте |
| Попередник | Ґвідас Кєрушаускас |
| Наступник | Вальдемарас Сарапінас |
| Народився |
18 жовтня 1970 (53 роки) Вільнюс |
| Відомий як | дипломат |
| Громадянство |
 Литва |
| Освіта | Вільнюський університет |
| Alma mater | Вільнюський університет |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Марюс Януконіс (лит. Marius Janukonis; нар. 18 жовтня 1970, Вільнюс, Литовська РСР) — литовський державний діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні (2015—2020). Володіє українською мовою[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 18 жовтня 1970 року у Вільнюсі. У 1993 закінчив Вільнюський університет, факультет природничих наук. У 2001 році магістратуру Вільнюського університету, факультет права.
У 1995–1998 рр. — Третій секретар, другий секретар Відділу Центральної Європи, Політичного департаменту Міністерства закордонних справ Литви.
У 1998–2003 рр. — Помічник з питань зовнішньої політики при Президентові Литовської Республіки.
У 2003 році — Радник Відділу Східної Європи і Центральної Азії Міністерства закордонних справ Литви.
У 2003–2007 рр. — Радник, Заступник Глави Посольства Литви у Білорусі.
У 2006–2007 рр. — Тимчасовий повірений у справах Литви в Білорусі.
У 2007–2009 рр. — Директор Департаменту Північної і Центральної Європи; Директор Департаменту регіональної співпраці Міністерства закордонних справ Литви.
У 2009–2010 рр. — Директор Департаменту країн Європи Міністерства закордонних справ Литви.
У 2010–2014 рр. — Повноважний міністр, заступник Глави місії Посольство Литовської Республіки у Києві.
У 2014–2015 рр. — Директор департаменту політики Східного сусідства Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.
З 31 березня 2015 — Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні.[2][3] Марюс Януконіс підтримав ініціативу свого попередника на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Пятраса Вайтєкунаса з відтворення надгробного пам'ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. 14 вересня 2016 р. проект «Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Івановичу Острозькому в Успенському соборі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника» схвалив Комітет із закордонних справ Сейму Литовської Республіки[4].
8 грудня 2019 поблизу передових позицій 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців голова СУВД митрополит Іоан (Яременко) разом з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Марюсом Януконісом та головою Благодійного фонду «Корона князів Острозьких» Робертасом Габуласом передали в дар командиру 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ікону Пресвятої Богородиці - Покровительки українських воїнів.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В МЗС розповіли про західних послів, які вивчили українську та спілкуються нею. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2017.
- ↑ НОВОПРИЗНАЧЕНИЙ ПОСОЛ ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ МАРЮС ЯНУКОНІС ВРУЧИВ КОПІЇ ВІРЧИХ ГРАМОТ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Марюс Януконіс, повноважний міністр Посольства Литовської Республіки в Україні. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому – БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД – Корона князів Острозьких. ostrogski.com (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Посольство Литовської Республіки в Україні [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Європейські та українські дипломати заспівали гімн України [Архівовано 25 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Литва може допомогти Полтавському регіону в інтеграції до ЄС", — Марюс Януконіс. [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||
