Масківці
| село Масківці | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Броварський район | ||
| Громада | Баришівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA32060010150039562 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 371 | ||
| Площа | 2,64 км² | ||
| Густота населення | 140,53 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 07562 | ||
| Телефонний код | +380 4576 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°13′33″ пн. ш. 31°20′09″ сх. д. / 50.22583° пн. ш. 31.33583° сх. д.Координати: 50°13′33″ пн. ш. 31°20′09″ сх. д. / 50.22583° пн. ш. 31.33583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
94 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07562, Київська обл., Баришівський р-н, c.Масківці, вул.Шевченка | ||
| Карта | |||
  Масківці | |||
 Масківці | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Масківці́ (також раніше вживалося Мацківці або Мазківці) — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення — 265 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Засновано як хутір Масківці на початку XVIII ст.
За часів козаччини селище належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.[1]
За описом Київського намісництва 1781 року селище Мацківці відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 86 хат виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків.[2]
За книгою Київського намісництва 1787 року у селищі Мазківці проживало 275 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків та власника — полковника Луки Лукашевича.[3]
З ліквідацією Київського намісництва село, як і увесь Переяславський повіт, перейшло до складу Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року[4]
Наприкінці ХІХ ст. Масківці увійшли до Скопецької волості Переяславського повіту.
У роки радянської колективізації, за вцілілими архівними документами за січень-грудень 1932 року та з 6 січня 1933 по 4 червня 1933 року у Масківцях померло 169 жителів, де у більшості випадків причину смерті не вказано.[5].
28 квітня 2018 року освячено храм УПЦ КП на честь Різдва Іоана Хрестителя[6][7].
До 12 червня 2020 року було центром Масківецької сільської ради.
Перейменування топонімів, що носять радянські (антиукраїнські) назви (2015)[ред. | ред. код]
Масківецької сільської ради, на виконання Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-VIII від 9 квітня 2015 року, вирішила перейменувати деякі вулиці, провулки с. Масківці. Рішення №31-03-17, від 25/12/2015р.
Були змінені такі назви вулиць:
вулицю Леніна на вулицю Центральна;
вулицю Кірова на вулицю Лугова;
вулицю Комсомольська на вулицю Молодіжна;
вулицю Чапаєва на вулицю Тиха;
вулицю Щорса на вулицю Весняна;
вулицю Червоноармійська на вулицю Зарічна;
вулицю Якіра на вулицю Слобідська;
вулицю Боженка на вулицю Щаслива;
вулицю Пушкіна на вулицю Затишна;
вулицю Чкалова на вулицю Левадна;
вулицю Кутузова на вулицю Майданна
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 412 осіб, з яких 160 чоловіків та 252 жінки.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 352 особи.[9]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,38 % |
| російська | 1,62 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Шостак Віра Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань.
- Шостак Віталій Вікторович (1987—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шостак Іван Володимирович (1925 — 2001) — український майстер народного розпису.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 185—186. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 258
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київський область. — «Буква», 2008. — С. 49
- ↑ Патріарший намісник звершив освячення храму у с. Масківці на Київщині. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
