Бровари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бровари
Brovary gerb new.PNG Прапор Броварів.PNG
Герб Броварів Прапор Броварів
Зверху вниз, злівва направо: ТРЦ Термінал, Житловий комплекс «Купава», Церква Святих Петра і Павла, Будинок Прокуратури
Зверху вниз, злівва направо: ТРЦ Термінал, Житловий комплекс «Купава», Церква Святих Петра і Павла, Будинок Прокуратури
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область Київська область
Район/міськрада Броварська міська рада
Рада Броварська міська рада
Код КОАТУУ 3210600000
Перша згадка 2 серпня 1630
Статус міста з 1956 року
Населення 99 362 (01.10.2014)[1]
Агломерація Київська
Площа 34 км²
Густота населення 3200 осіб/км²
Поштові індекси 07400
Телефонний код +380-4594
Координати 50°30′41″ пн. ш. 30°47′25″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 30.79028° сх. д. / 50.51139; 30.79028Координати: 50°30′41″ пн. ш. 30°47′25″ сх. д. / 50.51139° пн. ш. 30.79028° сх. д. / 50.51139; 30.79028
Висота над рівнем моря 138 м
День міста Третя субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Бровари,
з. п. Княжичі
До обл./респ. центру
 - залізницею 20 км
 - автошляхами 20 км
До Києва
 - залізницею 20 км
 - автошляхами 20 км
Міська влада
Адреса 07400, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15
e-mail: miskrada@brovary.kiev.ua
Веб-сторінка http://www.brovary.kiev.ua/
Міський голова Сапожко Ігор Васильович

Бровари́ (до 1969 року — Броварі́)[2] — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Броварського району Київської області, найбільше місто Київської агломерації[Джерело?].

П'яте за відсотком зростання кількості мешканців місто України. Населення міста становить понад 99 362 мешканців (станом другу половину 2014 року).

Бровари згадуються у документальних джерелах з 1628 року, статус міста надано в 1956 році. Починаючи від 1970-х років місто має значну промислову базу. Відтоді у Броварах прогресує «будівельний бум», завдяки якому, за деякими оцінками, місто посідає друге місце за кількістю новобудов (беручи до увагу величину міста) по країні.[3]

Місто Бровари має свій герб, прапор і гімн. Входить до Асоціації міст України.

Походження назви[ред.ред. код]

Є декілька версій щодо походження назви міста Бровари, найпоширеніша з них — це походження назви від професії бровар (пивовар). Слово бровар має польсько-німецьку історію (має спільне походження з англ. словами brew і beer), але в XVII ст. воно вже було поширене і на території сучасної України.

Очевидно, що, входячи в місто, люди казали на людей Броварі (пивовари в множині), саме так, із закінченням —і, назва міста вживалася аж до 1969 року, хоча й не послідовно. Навіть у поемі Тараса Шевченка Катерина теж вживається назва Броварі. А вже при картографуванні українських міст росіянами XVII — XVIII ст. назва міста втратила своє звучання і стала писатися як Бровари.

Броварські історики вважають, що справжня назва міста — саме Броварі.

Броварська «Броварня» «Бровар ХОФ»

За іншими джерелами назва Бровари походить від вислову «браві вори» (сміливі розбійники), про що свідчить сіверський переказ: «Розбійники накрали дівчат (це сіверський звичай — за Нестором-літописцем) і поставили декілька хат. Жінки варили, а чоловіки ходили на здобич. Звідси й назва Борвори. Розбійники займалися броварством. От хто й казав Борвори, а хто Броварі».

На карті України XVII ст. (французька карта Боплана) Бровари з'явились під назвою «Brewary». Ця назва була не досить точна в перекладі на французьку (звучала. Бріварі), і вже потім, зрозумівши значення слова, французи почали називати місто Brovary.

Транслітерація назви міста іншими мовами не відрізняється ніякою особливістю:

Розміщення, територіальний поділ та урбаноніми[ред.ред. код]

Мапа мікрорайонів Броварів

Місто Бровари лежить на відстані близько 12 км на північний схід від околиці Києва. З півночі і заходу воно оточене лісами, переважно хвойними. Через місто не протікає жодної річки, натомість є кілька невеличких озер загальної площі в 12 га.

Рельєф міста переважно рівнинний, є лише кілька пагорбів. Найвища точка міста — 138 метрів над рівнем моря (на розі вулиць Київської та Лісової).

В територіальному відношенні місто Бровари поділяється на 10 історичних мікрорайонів.

У Броварах наявно 239 вулиць, 37 провулків, 1 бульвар, 1 дорога, 1 майдан, 1 площа та 3 парки.

Демографія[ред.ред. код]

У Київській області Бровари на 3-му місці за чисельністю населення (після столиці Києва та Білої Церкви).

Графік зростання населення Броварів

Перший перепис населення Броварів відбувся в 1666 році — тоді було зафіксовано 114 дворів (приблизно 650 чоловік). Наступний перелік відбувся 1769 року — населення склало 708 мешканців. Потому, напротязі XIX століття кількість броварчан значно зростало і на 1897 рік склало 4 312 осіб. У 1918 році доросле чоловіче населення Броварів зменшилось чи не вдвічі — багатьох забрали на фронти Першої Світової війни, а ті, що зосталися, були винищені під час буремних подій громадянського протистояння і визвольних змагань українців (191721 рр.).

Лише від 1922 року (вже за СРСР) місто почало відбудовуватись і відновлювати своє населення, так що до 1923 року воно склало 4 065 осіб. Населення невпинно росло до початку Другої світової війни (дані 1930 року — 5 618 жителів). Після визволення Броварів від фашистських окупантів населення становило до 3 000 мешканців. В післявоєнні роки населення збільшувалось з великою швидкістю (1959 р. — 17 800 городян), лише за період 196069 років воно збільшилось на 13 тисяч. осіб.

В середині 1990-х років місто досягло населення близько 100 тисяч мешканців, наприклад 1997 рік — 98,2 тисяч осіб, але в наступні роки через низьку народжуваність і високу смертність в країні, Бровари почали втрачати своїх мешканців, і таким чином Перепис населення України 2001 року зафіксував у Броварах лише 86,9 тис. жителів[4], в подальших 2000-х тривало скорочення населення міста, однак уже з плавною динамікою, (наприклад, 2006 року в Броварах проживало 86 165 осіб).

Сьогодні ж місто знову збільшує свою населеність, на 2013 рік в Броварах проживає 99 000 жителів (Бровари має найбільшу народжуваність в Київській області).

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка[ред.ред. код]

Перша документальна згадка про Бровари — 2 серпня 1630 року у скарзі митрополита Рутського на архімандрита Києво-Печерського Петра Могилу. В деяких інших джерелах стверджується, що перша згадка — 1628 рік[5]. У той час це був невеликий населений пункт, у якому нараховувалося 46 селянських і 68 козацьких дворів (перепис 1666 року). В основному, селяни займалися землеробством, а заможніші козаки — виноробством та пивоварінням (від цього, ймовірно, і походить назва міста). Більша частина Остерського староства, до якого входили і Бровари, належала князю Яремі Вишневецькому. Про те, що місто було вже досить відоме в XVII столітті свідчать мапи французького інженера Гійома де Боплана, де він зазначив Бровари.

Броварські Козаки[ред.ред. код]

Бровари на карті Боплана (1648)

З початком визвольної війни українського народу 1648–1654 років князь Ярема Вишневецький укріпив Бровари, зосередив тут невеликий озброєний гаківницями загін. Броварчани повстають, оголосивши себе козаками, вони виганяють з Броварів Вишневецького і знищують його загін. В (16481649 роки) у Броварах створюється Броварська козацька сотня, першим сотником якої був Федір Ведмідь, надалі козаки розбудовують місто, будують церкву Петра і Павла і допомагають селянам.

В цей час місто стає відомим центром торгівлі, тут проводяться ярмарки і базари, куди з'їжджався люд з навколишніх земель, привозили різноманітні товари.

В 16501660-х роках Бровари зазнавали великих спустошень, спочатку жорстоко зруйноване і розграбоване татарами (12 травня 1658 року), потім під час боїв Гетьмана Івана Виговського з російським військом (1659 року), і повністю зруйноване військами графа Шереметьєва (1668 року).

У 1667 році Броварська сотня увійшла до складу Київської сотні у зв'язку з розширенням меж останньої.

1680 року, Бровари із всіма навколишніми селами перейшли у власність Києво-Печерської лаври.

В документах за 1787 рік записано, що в Броварах проживає 487 мешканців — козаків і казенних селян, тут також знаходиться маєток секунд-майора Кабатова.

Церкви Броварів і Велика пожежа[ред.ред. код]

У ніч з 7 на 8 серпня 1814 року у місті трапилася велика пожежа, під час якої згоріла дерев'яна церковна дзвіниця Петропавлівського храму та загинуло 16 броварчан, серед них — козаки Тонкий і Гаврило Гвозданий із сином, які рятували церковне майно. На місці дзвіниці було збудовано капличку, що збереглася до 1930-х років.

У 1823 році Петропавлівська церква була збудована на новому місці (тепер тут середня школа № 1). У 19001902 роках вона була перебудована і в такому вигляді дійшла до 1937 року, коли її остаточно знищили. Біля храму був цвинтар приходу.

Свято-Троїцька церква у середині 1850-х уже була в аварійному стані, тому у 1859 році їй збудували нове приміщення (нині на цьому місці площа Т. Шевченка). Неподалік було встановлено пам'ятник царю Олександру ІІ.

Окрім цих двох церков у містечку був ще один храм — Вознесенський. Він був розташований біля Казенного болота. Розібрали храм у XVIII столітті, а його книги та ікони передали до Свято-Троїцької церкви.

Промисловий переворот в Броварах[ред.ред. код]

1817 року в містечку була побудована поштова станція. У 1836 році розпочато будівництво шосе, яке з'єднало Бровари з лівим берегом Дніпра.

Станом на 1859 у козачому містечку, центрі Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкала 1241 особа (592 осіб чоловічої статі та 649 — жіночої), налічувалось 239 дворових господарства, існували 2 православні церкви, молитовна єврейська школа, поштова станція, відбувались 2 ярмарки на рік та базари[6].

З 1868 по 1870 рік у Броварах функціонував Київський залізничний вокзал.

Станом на 18971898 роки у Броварах налічувалось 464 двори, де жили 4312 мешканців. Діяла церковно-приходська школа, згодом була побудована земська початкова школа, яка у 1896 році перетворена на двокласне сільське училище. Через сім років в ній вже навчалося 208 учнів, викладання велося російською мовою. В 1897 році у Броварах відкрито сільську бібліотеку.

З 1890-х по 1910-ті роки в Броварах почали з'являтися і заклади відпочинку та невеличкі підприємства:

  • 1898 року — міщанин Шперлінг відкриває «заведение по изготовлению прохладительных напитков».
  • 1898 року — міщанин Слободін збудовує «заведение по изготовлению шипучих вод».
  • 1898 року — Д. Брикер створює «заведение по выделке колесной мази»
  • 19011902 роках Міщанин Фейгін звів у містечку маслобойню.
  • 1904 року — А. Янискор будує миловарний завод і завод з переробки кишок із салотопнею.
  • 1906 року в Броварах запрацював паровий млин, його власником був І.Самойленко, добовий вихід борошна — 700 пудів.
  • 1907 року — Міщанин І. Ієрусалимський будує чавуноливарний завод, орендуючи землю у А. Пономаренка.
  • 19071908 роках відкриває свій заклад «газованих вод» міщанин Ейстрах.

На початку XX століття у Броварх працювало три скотобійні. До початку 1910-х від Броварів до Києва ходили диліжанси. З 1912 року курсував мототрамвай Київ—Бровари з двигуном внутрішнього згоряння, проте вже у 1917 році через страйк залізничників рух мототрамвая було припинено. Власником управління Києво—Дарницького—Броварського мототрамвая було акціонерне товариство на чолі з київським мільйонером Апштейном.

У 1900 році в районі, де зараз розташована Київська птахофабрика, було закладено військовий аеродром, де проходили навчання авіаторів. У серпні 1913 року під час військових маневрів тут знаходилась третя авіаційна рота, якою командував полковник Боресков.

1901 року Я. Беркович відкриває у Броварах аптеку, а в 1913 році випускниця медичного факультету Київського університету З. Рубінштейн відриває зуболікарський кабінет. З 1904 по 1942 роки у Броварах працював лікар Ісаак Фельдман. Він приймав пацієнтів у лікарні, що знаходилася на місці сучасної дитячої лікарні. Тепер там встановлено меморіальну дошку.

1916 рік — в містечку створюється телеграфна контора і сільськогосподарський банк взаємного кредиту.

Часи УНР[ред.ред. код]

Церква Святих Петра і Павла (1934 рік)

Буремні події 1917 року кардинально змінили уклад життя броварчан. Постійно змінюється влада, на території Броварщини точаться бої: спочатку між військами УНР і більшовиками, а у березні 1918 року місто захопили німецько-австрійські війська, але вже у грудні того ж року змушені були його залишити під тиском армії УНР.

Звістку про бій під Крутами Симон Петлюра отримав на станції Бобрик Броварської волості 30 січня 1918 року. Саме тут він дав клятву боротися за самостійну Україну до кінця.

А в Броварах сотня січових стрільців під командуванням Романа Сушка роззброїла полк імені Наливайка (1200 осіб), який збунтувався, намагаючись стати на бік більшовиків. 60 бійців того полку приєдналось до українського війська, інших розпустили по домівках.

У січні 1919 року починається війна Директорії з переважаючою радянською армією.

Радянська влада[ред.ред. код]

1 лютого 1919 радянські війська захопили Бровари, штаб Миколи Щорса розмістився на розі вулиць Київської та Коцюбинського. У січні 1918 року у Броварах було створено волревком, першим головою було обрано А. Березку. У січні 1919 року волревком відновив роботу. В кінці березня цього ж року до Броварів наблизилися війська Денікіна. Довго точилися кровопролитні бої, під натиском білогвардійської армії 27 серпня 1919 року радянські війська залишили Бровари. Проте в грудні того ж року повернулася радянська влада.

Протягом 19181920 років на Броварщині відбуваються рухи протесту проти більшовиків, основна маса повстанців — селяни, яких не влаштовувала політика «совєтів» щодо села. 11 травня 1920 року місто зайняли польські війська, та вже на початку червня польські частини були вибиті з Броварів.

У ці роки у житті краю спостерігається занепад. У церквах перестають вести літописні записи. Провадиться активна антирелігійна пропаганда. Занепадає господарство. Захопивши територію Броварщини, кожні нові господарі встановлювали свої правила та переслідували прибічників попередньої влади.

Остаточно утверджується радянська влада. 15 серпня 1920 року на волосному з'їзді рад був обраний волосний виконавчий комітет, якому передав свої повноваження волревком. Нова влада взяла на облік всі майстерні та їхніх робітників, чотири млини, лісопильню та підприємство з виробництва колісної мазі. Поступово відроджується господарство та пожвавлюється культурне життя.

В 1920 році в Броварах підпільно діяв полковник повстанської армії УНР Отаман Демид Ромашка, який боровся з Червоною армією.

Броварський район створено навесні 1923 року. Населення Броварів становило на той час 4065 чоловік. 1930 року функції районного центру перейшли до Димерки, яка стала Великою Димеркою. У 1937 року Бровари знову стали центром Броварського району.

У 1923 році відкрився будинок культури, при якому почали діяти бібліотечно-літературна, театральна, хорова та лекційна секції.

Під час Голодомору 1932–1933 років, влаштованим радянською владою від голоду загинуло 134 мешканці Броварів. Архівні документи, газети і спогади селян свідчать, що в усіх місцевостях України поширилися подвірні обшуки з конфіскацією, крім хліба, будь-яких запасів їжі: сухарів, картоплі, буряків, сала, солінь, фруктової сушки тощо — заготовлених селянами до нового врожаю. Конфіскація подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель. Спогади очевидців малюють жахливу картину: голодні люди змушені були їсти їжаків, собак, котів. Траплялися навіть випадки людожерства.

Друга світова війна[ред.ред. код]

У 1933 році в Броварах розпочато будівництво аеропорту, який з 1935 року став функціонувати як центральний аеропорт Києва. 25 червня 1941 року німецькі літаки здійснити на нього наліт.

Із початком Німецько-радянської війни Броварщина опинилась в епіцентрі подій. Із перших днів липня до 14 вересня 1941 року у Броварах розміщувався штаб Південно-Західного фронту (командувач — генерал армії Михайло Кирпонос), штаб Українського прикордонного округу, інші військові управління. Німецькі війська зайняли район 19 вересня 1941 року.

У 19411942 роках у Броварах розташовувався нацистський табір для радянських військовополонених.

Місто Бровари звільнене військами Червоної армії від німецьких окупантів 25 вересня 1943 року. Безпосередню участь у звільненні міста брали частини 163-ї Роменсько-Київської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова і Кутузова дивізії. У 1943 році у Броварах розташовувався штаб 2-ї Повітряної армії, якою командував маршал авіації С. Красовський.

481 уродженець міста загинув на фронтах. За роки окупації місто було майже повністю знищене — з 2174 будинків уціліли лише 138. З Броварщини походять 14 Героїв Радянського Союзу і один кавалер трьох орденів Слави.

Післявоєнна відбудова міста[ред.ред. код]

В перші дні визволення Бровари допомагали іншим містам: на бойову колону «Київ» Бровари виділили 51 000 крб.

За 1944 рік було відновлено ряд великих підприємств та споруд: 2 шкіряні заводи, маслозавод, взуттєва і швейна майстерні, 2 школи, лікарню і будинок культури.

1945 рік, створено курси трактористів, в квінті цього ж року їх закінчило 37 осіб.

1946 року до ладу стали клінкерний та чавуноливарний заводи, харчопромкомбінат.

1955 року в Броварах відкрито завод електровиробів, що працює й по сьогодні. Після відкриття багатьох заводів мешканці міста перейшли в робітничу сферу, що дало змогу Броварам отримати статус міста в 1956 році.

В 1957 році у місті з'явився завод холодильників, 1960 рік — починає працювати Броварський експериментально-торгівельний машинобудівничий завод «Торгмаш», а в 1963 — завод порошкової металургії.

Чисельність населення міста зросла з 8,9 тис. осіб у 1939 р. до 17,8 тис. осіб у 1959 р.

1970—80-ті роки[ред.ред. код]

У 1972 році Бровари стали містом обласного підпорядкування.

Наприкінці 1970-х років у Броварах починається «будівельний бум» — місто забудовується багатоповерхівками тодішнього радянського зразка.

Вже у 1973 році з'являється перша 9-поверхівка.

У 1983–1984 роки було збудовано і відкрито Броварський міст, який дав змогу переїздити через залізничні лінії та сполучив два найбільших міських мікрорайони — Торгмаш і Масив.

XXI століття[ред.ред. код]

Вид на Бровари (17 квітня 2010)

В новому тисячолітті починають з'являтися нові підприємства, робочі місця, місто перетворюється на мегаполіс[Джерело?].

З 2000-х років у місті починається «будівельний бум». У 2006 році в Броварах збудований ТРЦ «Термінал», що став найбільшим торговельним центром не тільки в Україні, але і у Східній Європі.

2007 року почалося будівництво нового мікрорайону міста, на півночі Броварів, поблизу в'їзду з боку Чернігова по трасі E95.[7]

У 2009 році в місті збудували перший[Джерело?] хмарочос — 21-поверховий Житловий комплекс «Купава». Населення досягає 95 000 мешканців.

28 жовтня 2010 року у Броварах було офіційно відкрито нову поліклініку, що є найбільшою у Київській області.[8][9]

21 лютого 2014 року активісти скинули пам'ятник Леніну в місті[10].

Бровари у рейтингу за версією журналу Фокус
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
39 49 30 30 33 24 -


Катастрофи[ред.ред. код]

Бровари стали сумно відомі всій Україні 20 квітня 2000 року, коли в житловий будинок на вулиці Незалежності влучила ракета «Точка-У» класу «земля-земля» випущена з Гончарівського полігону в Чернігівській області, внаслідок чого 3 людей загинули, 5 було поранено. Міністерство оборони України до 23 квітня заперечувало цю можливість, стверджуючи, що навчальна ракета влучила в заплановану ціль[11].

31 липня 2008 року місто струсонула нова небезпечна техногенна ситуація — на території ринку «Нива» в торгових ятках та металевих контейнерах роздрібної торгівлі виникла пожежа, внаслідок якої вогнем знищено 100 яток на площі 400 м².

15 червня 2011 року в Броварах загорівся недобудований склад техніки «Технополіс», площею 27 000 м². На гасіння пожежі було використано 20[12] одиниць пожежної техніки, за годину після виклику пожежників полум'я було знешкоджено, це була найбільша пожежа за всю історію міста. Дим було видно навіть з правого берега сусіднього Києва.[13] У результаті пожежі одна людина загинула та ще одна людина в стані середнього ступеня тяжкості була госпіталізована у центральну районну лікарню.[14]

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Бровари перетинає автошлях міжнародного значення М01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), який є частиною Європейськоих автомобільних шляхів E95 та E101, автошлях національного значення Н07 (Київ — Суми — Юнаківка).

Через місто проходить залізнична лінія ДарницяНіжин. В межах Броварів на ній розташовані станція «Бровари» та зупинна платформа «Княжичі».

Основний громадський транспорт міста — Броварське маршрутне таксі — забезпечують як внутрішньоміські перевезення пасажирів, так і сполучення міста з Києвом та Княжичами. Станом на травень 2013 року діють 6 внутрішньоміських, 9 нетранзитних приміських мікроавтобусних маршрутів, що сполучають із Києвом, та 1 маршрут, що сполучає із Княжичами.

У 19131941 роках місто було сполучене з Києвом трамвайною лінією.

У планах — будівництво тролейбусної лінії Київ — Бровари.

Промисловість[ред.ред. код]

Автокран КС-55712 «Броварчанець» на шасі КрАЗ-65101, вироблений на броварському заводі «Стріла»

Бровари — значний економічний центр Київщини. Значного розвитку тут набули хімічна промисловість, машинобудування, капітальне будівництво житла, деревообробка. Підприємства харчової промисловості забезпечують місцеві потреби. Під Броварами у Великій Димерці працює великий завод з виробництва безалкогольних і газованих напоїв компанії Кока-Кола ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед»[15].

Провідними підприємствами і виробництвами, в тому числі і бюджетоутворюючими для міста, в Броварах є:

  • Казенний завод порошкової металургії (Броварський Завод Порошкової Металургії — БЗПМ);
  • ВАТ «Броварський Завод Будівельних Конструкцій»;
  • Броварський радіопередавальний центр;
  • ЗАТ «Броварський завод пластмас»;
  • ВАТ «Броварський шиноремонтний завод»;
  • ВАТ «Броварський завод комунального обладнання»;
  • СП «Броварський завод торгового машинобудування»;
  • ЗАТ «Броварський деревообробний комбінат»;
  • ТОВ «Броварський домобудівельний комбінат „Меркурій“»;
  • ВАТ «Кранобудівна фірма „Стріла“»;
  • КП «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»;
  • ВАТ «Броварська друкарня»;
  • Дочірнє підприємство "Зееландія".

Широко відомою є продукція броварських підприємств — вироби із вуглецевих матеріалів, тугоплавких з'єднань, труби з термопластів, плівки полімерні, крани на автомобільному ходу, камери холодильні, меблі, бланки, трикотаж, газетна продукція, хлібобулочні вироби, молочні продукти.

Будівництво[ред.ред. код]

Новобудова Броварів

На території Броварів розташований житлобудівничий комбінат ДСК; у місті високі темпи будівництва. За кількістю новобудов Бровари посідає друге місце в Україні (поступаючись лише столиці місту Києву)[Джерело?].

Вже на початку 1980-х рр. у місті Бровари існувала 16-типоверхівка (рідкість на той час для українських райцентрів). Зараз у місті знаходиться висотний комплекс «Купава» (21 поверх) — найбільший житловий комплекс районного значення. Капітальне будівництво, зокрема, зведення житлових висоток, не припинялась в місті і за умов економічної кризи 200809 років. З 2008 року в Броварах триває будівництво нових мікрорайонів (будинки 12—30 поверхів), планується, що з будівництвом населення міста досягне 200 000 мешканців.[16]

Бровари є одним з десяти міст України, де будують будівлі, вищі 20 поверхів.

Докладніше: Список найвищих будівель Броварів

Медицина[ред.ред. код]

ЗМІ[ред.ред. код]

У Броварах працюють різні засоби масової інформації: новинарські сайти, видаються газети, діють радіо- і телестанції, в тому числі місцеві.

Інтернет-ЗМІ[ред.ред. код]

Газети, журнали[ред.ред. код]

В Броварах майже незалишилось друкованих ЗМІ:

Радіомовлення[ред.ред. код]

Бровари — потужний радіокомунікаційний центр, оскільки має десяток радіопередавальних веж й інших радіокомунікаційних будівель. Радіозв'язок в Броварах з'явився ще в грудні 1926 року.

Будівництво центру розпочалося в 1931 році (одночасно з будівництвом Радіодому на Хрещатику, 26). У червні 1936 року розпочалися перші випробувальні радіопередачі. Тоді це був передавач з сітковою модуляцією потужністю 150 кВт.

З 1955 року в Броварах збудували «Об'єкт 10» — потужний радіоглушильний центр, який складався з чотирьох 115-метрових радіовеж, оснащених передавачами «Сніг». За допомогою цього пристрою велися глушильні операції проти «ворожих радіохвиль».

Сьогодні головним радіокомунікаційним підприємством є Броварський радіопередавальний центр, що має в арсеналі дві потужні вежі (260 і 180 метрів). Вежі передають в ефір радіо Промінь (549 кГЦ), «БІ-БІ-СІ UA», «БИ-БИ-СИ (RU)», «BBC WORLD SERVICE» (594 кГЦ), «НРКУ 1» — «Перший Національний Канал» (207 кГЦ) і ще декілька радіопередач.

З 2009 року компанія «BBC WORLD SERVICE» урізала кошти в результаті чого майже повністю свою діяльність припинили обидві радіостанції.

Місто також обладнано вежами мобільного радіозв'язку, працюють телефон і радіоприймач.

Телебачення[ред.ред. код]

Емблема телеканалу «ЕКТА»

З 2002 року у Броварах почав мовлення внутрішньоміський телеканал «ЕКТА ТОВ». Він висвітлює не тільки новини в Броварах, а і телетранслює фільми. Антена потужністю 100 Вт надає можливість покриття броварського телеканалу у Києві та Броварському районі. ЕКТА ретранслює й інші українські і зарубіжні 33 телеканали: Інтер, 1+1, ICTV тощо. Щоденно телеканал має 240 000 глядачів[Джерело?].

До лютого 2014 року на телеканалі було відсутнє всебічне висвітлення інформації, опозиційні сили до мера Ігоря Сапожка та місцевого осередку Партії регіонів не мали можливості бути об'єктивно представленими і показаними у новинах каналу «Наше місто» та в інших сюжетах[17][18][19][20].

23 лютого 2014 року активісти Броварської народної ради взяли під свій контроль телестудію «Наше місто»[21], однак вже наступного дня нових журналістів, які взялись відновлювати роботу телестудії, виганяють невідомі молодики під керівництвом депутата Броварської районної ради Олега Кищука. Після цих подій обладнання телестудії опиняється у неробочому стані, телебачення не відновлюють.[22] У подальшому повідомляють про ліквідацію телестудії.[23]

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта у Броварах

У Броварах діє достатньо розгалужена мережа освіти.

Мережа дошкільних і загально-освітніх закладів включає в себе:

Позашкільними закладами освіти для талановитих дітей є:

Спеціальну середню і вищу освіту можна здобути в наступних навчальних закладах і філіях інших вишів у місті:

  • Поліцейський фінансово-правовий коледж;
  • Професійне технічне училище № 4;
  • Броварське вище училище фізичної культури;
  • Економіко-технологічний університет;
  • Броварське представництво вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна“».

Культура, дозвілля і духовність[ред.ред. код]

Місто Бровари надає своїм городянам і гостям різноманітні можливості для культурного відпочинку і дозвілля, задовлення духовних потреб.

Заклади культури і дозвілля[ред.ред. код]

Парк «Перемоги» з гелікоптеру
«Аквапарк Термінал» — найбільший аквапарк в Україні

У місті працюють заклади культури клубного типу, в тому числі і районний, ряд музеїв — державний і декілька, в тому числі кімнат-музеїв на громадських засадах[24].

Традиційно центром виховання любові до рідного міста, прищеплення знань з історії та культури Лівобережжя Київщини є Броварський краєзнавчий музей.

Від 2005 року великим осередком сучасного дозвілля не лише для містян, а й приїжджих спеціально гостей зі столиці став торгово-розважальний центр «Термінал» (один із найбільших у державі), де функціонують кінотеатр «Баттерфляй Бровари», боулінг-клуб, картинг-центр, популярна ковзанка, різноманітні ігрові автомати; також працюють продуктовий мережевий супермаркет, великий мережевий магазин побутової техніки та електроніки, численні магазиниі бутіки популярних брендів (переважно одягу), готель тощо.

Одним з головних місцем відпочинку броварчан і візитівкою міста є Парк «Перемоги», де не лише приємно відпочити після трудового будня або у вихідні, а й відбуваються чи не всі міські свята й народні гуляння, зокрема День міста.

День міста[ред.ред. код]

День міста Броварів щорічно припадає на третій тиждень вересня. До нього готуються за декілька днів[Джерело?]. Вранці наводиться лад на міських шляхах, вулиці міста прибираються і прикрашаються жовто-блакитними державними прапорами. До міста запрошують відомих співаків і організовують святкове шоу, невід'ємним кінцевим акордом якого стає феєрверк.

2007 року на день міста було виготовлено гігантський 600-кілограмовий торт. Після відкриття свята всі охочі могли поласувати виробом місцевих кондитерів. Того ж дня було виконано надзвичайний салют, найбільший за історію міста, який тривав близько 15-ти хвилин. Його вартість перевищувала 3 млн. гривень.

2008 року, на 378-у річницю Броварів, організатори святкування виготовили скульптуру з повітряних кульок, що зображала герб і прапор Броварів. Крім того, гімн Броварів був виконаний хором з 5000 школярів. Ці події увійшли в історію як три рекорди України.

2010 року, на 380-річчя міста, був проведений «Парад історії» у якому взяли участь 2000 броварчан. Ця подія увійшла в «Книгу рекордів України» як найбільший історичний парад в Україні.[25]

Спорт[ред.ред. код]

Льодова арена «Термінал» Бровари

Бровари мають славні спортивні традиції. Вихованці місцевого училища олімпійського резерву по праву є гордістю України. Прикметно, що спорт у Броварах розвивався навіть у важкі економічно 1990-і роки, продовжує розвиватися і тепер, в тому числі і стараннями всесвітньо відомих спортсменів (причому у багатьох видах спорту), що, не в останню чергу, зобов'язані місту, яке виховало і сформувало їх як представників спорту високих досягнень. Найвідомішими сучасними спортсменами, які, в тому числі сприяють розвиткові спортивних традицій Броварів, є всесвітньо знаний боксер Володимир Кличко і майстер вищого класу з плавання Олег Лісогор.

Осередками і матеріальною базою розвитку спорту в місті є: 2 дитячо-юнацькі спортивні школи, Броварське вище училище фізичної культури, 2 спорткомплекси, зал боксу, стадіон, льодова ковзанка ТРЦ «Термінал», шаховий клуб, айкідо тощо.

У місті діють ХК «Білий Барс», ФК Бровари, ганбольний клуб «Будівельник» та ще декілька команд.

Від осені 2009 року на базі ковзанки в «Терміналі» у місті відкрилась перша українська Академія фігурного катання (в тому числі і завдяки сприянню Національної федерації з фігурного катання), головним тренером і організатором занять у якій є уславлений український фігурист, олімпійський призер Руслан Гончаров[26].

На льодовій арені ТРЦ «Термінал» з 22 по 28 березня 2010 року проходив юніорський чемпіонат світу з хокею із шайбою 2010 у II дивізіоні (група B).

Архітектура[ред.ред. код]

Крім сучасних багатоповерхівок і хмарочосів, місто має і декілька архітектурних пам'яток.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Міг-15 — пам'ятник броварським літунам і зенітникам

У місті споруджено низку пам'ятників і пам'ятних знаків. Багато з них зосереджено в міських скверах і парках, зокрема в Парку «Перемоги».

У місті присутні пам'ятники на честь радянських вояків, загиблих під час Другої світової війни, воїнам-інтернаціоналістам, Т. Г. Шевченкові, хрести на місці двох поховань жертв Голодомору 1932-33 рр. та пам'ятник-хрест жертвам Голодомору та політичних репресій, жертвам Чорнобиля тощо. Також у місті стояв пам'ятник В. І. Леніну, який, попри те, що з № 856/2008[27] та № 432/2009[28], мав би бути демонтований раніше, був повалений 21 лютого 2014 року[29].

Культові споруди[ред.ред. код]

Майже всі культові споруди є новобудовами кінця 1990-х — 2000-х років:
Головні броварські храмиТроицкая церковь (Бровары).jpgЦерковь адвентистов.jpg

На фото (зліва направо):

1. Храм Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ КП). Побудований 2009 року. Служби проводяться українською мовою. У 2008 році, на території церкви відкрито пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 рр. та політичних репресій.

2. Храм святого Апостола Іоанна Богослова (УПЦ МП). Побудований в 2006 році разом із відкриттям ТРЦ «Термінал». Служби проводяться по суботах, неділях та у святкові дні.

3. Церква Святих Петра і Павла (УПЦ МП). Перша церква Броварів, відкрита 1648 року (Історичне розташування — на місці міськрайонної прокуратури в районі Старого Центру) — була спалена набігами татар, після того багато разів відбудовувалась. Нині — у стилі українського бароко[30].

4. Церква Благодать — дім молитви євангельських християн-баптистів. Знаходиться по вулиці Кірова, 94.

5. Свято-Троїцька церква (УПЦ МП).

6. Церква адвентистів Сьомого дня.

В місті також діє церква Ісуса Христа святих останніх днів. Будуються храм Святого Дмитра Солунського (УПЦ МП) на Торгмаші та храм Трьох Святителів (УГКЦ).[Джерело?]

Відомі особистості[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на відзначення 150-ої річниці поховання Т. Г. Шевченка

У 1840-вих Бровари та Броварщину кілька разів відвідав геніальний український поет, митець і мислитель Тарас Шевченко, що знайшло відображення у його творах «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Варнак», «Близнецы», «Сотник». А 19 травня 1861 року процесія, що супроводжувала домовину поета, зупинялась у Броварах, її зустрічали студенти та представники інтелігенції міста Києва.

1936 року в місті було здійснено комплектацію трудової колонії № 5 НКВС, якою деякий час керував відомий педагог Антон Макаренко.

Багато визначних українських спортсменів є випускниками Броварського училища олімпійського резерву. Серед них:

Міста-побратими[ред.ред. код]

Місто Країна Дата угоди
Фонтене-су-Буа Франція Франція 1985
Рокфорд США США 1990
Щолково Росія Росія 1992
Слуцьк Білорусь Білорусь 1992
Сілламае Естонія Естонія 1992
Красницький повіт Польща Польща 2006
Тонала Мексика Мексика 2010[31]

Галерея[ред.ред. код]

Новорічна панорама Майдану Свободи

Примітки[ред.ред. код]

Герб Броварів до 2006 року
  1. Чисельність населення — щомісячна статистика Головне управління статистики у Київській області
  2. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
    Рекомендовано до вживання мовознавцем Олександром Пономаревим [1]
  3. Новободови України
  4. Дані Перепису населення України 2001 року (Київська область) на офіційному сайті
  5. [2] з посиланням на журнал «Киевская старина», 1896 р. № 5, с. 261. Ця дата була також зазначена на старому гербі міста (до 2006 року).
  6. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  7. почалось будівництво нового мікрорайону Броварів
  8. В Броварах відкрито нову лікарню
  9. Відкриття нової полікліники
  10. Повалення Леніна в Броварах 21.02.2014. Іван Палій
  11. http://www.day.kiev.ua/47717/
  12. У Броварах (Київська область) горить новобудова магазину «Технополіс» площею 27 тис. кв. м. Склади розташовані біля заводу з виробництва алюмінієвих конструкцій.
  13. Під Києвом горять склади з побутовою технікою
  14. Пожежа в Броварах на складах «Технополісу» забрала життя однієї людини
  15. ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна лімітед» на who-is-who.com.ua
  16. Новий мікрорайон в Броварах
  17. «Не хочу в камеру!»
  18. Чому я вирішив зняти 14-ту сесію на відео?
  19. У Броварах Дід Мороз просить депутатів не чіпати парк «Перемога»
  20. Радник Прем'єр-Міністра України звинуватив столичних журналістів у продажності
  21. Броварчани «перезавантажили» міське телебачення. Маєш право знати. 24.02.2014
  22. Турчинов призначив головою Броварської райадміністрації контрреволюціонера. Ні корупції! 10.06.2014
  23. Броварські депутати планують ліквідувати міське телебачення. Маєш право знати. 22.07.2014
  24. Мордух Тетяна Де причаїлась культура у Броварах ?, стаття в газеті «Вісті» (Новини Лівобережжя Київщини)
  25. Крупнейший исторический парад прошел в Броварах. Обозреватель. 20.08.2010 (рос. )
  26. А у нас тренер — Гончаров! А у вас?.. // інф. у газ. «Газета По-киевски» № 184 за 2 жовтня 2009 року
  27. Указ Президента України «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів»
  28. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні»
  29. Повалення Леніна в Броварах 21.02.2014. Іван Палій
  30. Д. Ратніков. Бровари. Моє місто — Мій дім. — Бровари, 2009. — 144 с.: іл. // Вказано на с. 60-63
  31. Мексиканські гості в Броварах

Посилання[ред.ред. код]