Маяк (Довжанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маяк
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Основні дані
Засноване 1956
Населення 196
Площа 42,24 км²
Густота населення 4,64 осіб/км²
Поштовий індекс 94851
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°07′41″ пн. ш. 39°46′20″ сх. д. / 48.12806° пн. ш. 39.77222° сх. д. / 48.12806; 39.77222Координати: 48°07′41″ пн. ш. 39°46′20″ сх. д. / 48.12806° пн. ш. 39.77222° сх. д. / 48.12806; 39.77222
Середня висота
над рівнем моря
246 м
Водойми Провалля
Місцева влада
Адреса ради 94851, Луганська обл., Свердловська міськрада, с.Провалля, вул. Центральна, 2 Свердловський р-н,
Карта
Маяк. Карта розташування: Україна
Маяк
Маяк
Маяк. Карта розташування: Луганська область
Маяк
Маяк
Мапа
Мапа

Мая́к  — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°7' пн. ш. 39°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 42,2 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 21 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Красна могила, за 5 км. Через село протікає річка Верхнє Провалля.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1938 року як хутір Маяк в зв'язку з організацією однойменного радгоспу. Назва села утворена дублюванням найменування радгоспу.

Статус села — з 1956 року.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 196 осіб, з них 100% зазначили рідною мову російську[3].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Поблизу села досліджені курганні поховання епохи бронзи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання[ред. | ред. код]