Зимівники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зимівники
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010230055910
Основні дані
Засноване 1796
Населення 133
Площа 18,772 км²
Густота населення 7,09 осіб/км²
Поштовий індекс 94851
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°05′59″ пн. ш. 39°49′00″ сх. д. / 48.09972° пн. ш. 39.81667° сх. д. / 48.09972; 39.81667Координати: 48°05′59″ пн. ш. 39°49′00″ сх. д. / 48.09972° пн. ш. 39.81667° сх. д. / 48.09972; 39.81667
Середня висота
над рівнем моря
249 м
Місцева влада
Адреса ради 94851, Луганська обл., Свердловська міськрада, с.Провалля, вул. Центральна, 2 Свердловський р-н,
Карта
Зимівники. Карта розташування: Україна
Зимівники
Зимівники
Зимівники. Карта розташування: Луганська область
Зимівники
Зимівники
Мапа
Мапа

Зимі́вники — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 133 особи.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°5' пн. ш. 39°49' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 42,2 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 16 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Красна могила, за 1 км.

Історія[ред. | ред. код]

Територія на якій розташоване теперішнє село є стародавньою запорізькою власністю, назва утворена від слова «зимівник».

Поселення було засноване запорізькими козаками Кальміуської паланки в 1796 році. Згодом територія була заселена українськими селянами з Правобережжя України та центральних губерній Росії.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 133 особи, з них 2,26 % зазначили рідною мову українську, 96,24 % — російську, а 1,5 % — іншу[3].

Економіка[ред. | ред. код]

На території села працює фермерське господарство.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На околиці села виявлена стоянка епохи мезоліту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання[ред. | ред. код]