Уткине (Довжанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Уткине
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010420089041
Основні дані
Засноване 1955
Населення 97
Площа 17,95 км²
Густота населення 5,4 осіб/км²
Поштовий індекс 94855
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°02′20″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.03889° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.03889; 39.59250Координати: 48°02′20″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.03889° пн. ш. 39.59250° сх. д. / 48.03889; 39.59250
Середня висота
над рівнем моря
268 м
Місцева влада
Адреса ради 94855, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Матвіївка, вул.Октябрьська, 14а
Карта
Уткине. Карта розташування: Україна
Уткине
Уткине
Уткине. Карта розташування: Луганська область
Уткине
Уткине
Мапа
Мапа

У́ткине (до 1955 року — хутір Уткине) — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 97 осіб.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°2' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 17,95 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 26 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 9 км.

Історія[ред. | ред. код]

Уткине з моменту виникнення в 1907 році по 1955 вважалося хутором, потім отримало статус села.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 97 осіб, з них 26,8 % зазначили рідною мову українську, а 73,2 % — російську[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання[ред. | ред. код]