Маятник (шаховий маневр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маневр «маятник» — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — лінійна фігура робить ходи по одній і тій же лінії спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному.

Історія[ред. | ред. код]

Ця ідея зустрічається у творах шахових композиторів ще у кінці ХІХ століття.

У задачі або в етюді для досягнення мети чорна чи біла лінійна фігура робить ходи в одному напрямку, а потім у зворотному. Для більш ефектного вираження ідеї необхідно, щоби було щонайменше три ходи тематичною лінійною фігурою.

Оскільки цей маневр нагадує рух маятника, ідея дістала назву — маневр «маятник».


Андрей Лобусов
Михайло Марандюк
1 приз
«Probleemblad»
1993
abcdefgh
8
g8 чорний кінь
a7 чорний пішак
b7 білий король
c7 білий слон
d7 чорний пішак
f7 чорний слон
a6 біла тура
d6 чорний пішак
g6 чорна тура
a5 білий пішак
d5 чорний король
g5 чорний пішак
h5 білий кінь
a4 чорний пішак
b4 білий пішак
d4 чорний пішак
g4 білий пішак
h4 білий пішак
e2 білий ферзь
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 чорний ферзь
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#6               (11+11)






FEN: 6n1/pKBp1b2/R2p2r1/P2k2pN/pP1p2PP/8/4QPPq/8

1. f3! ~ 2. hg5! ~ 3. Sg7![1]
            2. … Qxh5 3. Qb5 Ke6 4. Bxd6 Qxg5 5. Bf8+ d6 6. Rxd6#

1. … gh4 2. Qb5+ Ke6 3. Rxd6+ Qxd6 4. Qe2+ Kd5 5. Sf4+ Qxf4 6. Qa2#

1. … Se7 2. Qa2+ Ke5 3. Bxd6+ Rxd6 4. Qe2+ Kd5 5. Sf6+ Rxf6 6. Qb5#

В задачі двічі виражено маневр «маятник» білого ферзя і по одному разу в грі чорної тури і чорного ферзя.
Додатково виражено тему Вайссауера.


Примітки[ред. | ред. код]

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь


Джерела[ред. | ред. код]

  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 187. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 310—311. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 243. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)