Микільське (Полтавський район)
| село Микільське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Рада | Микільська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA53080430160049191 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 587 |
| Поштовий індекс | 38760 |
| Телефонний код | +380 5322 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′10″ пн. ш. 34°40′11″ сх. д. / 49.53611° пн. ш. 34.66972° сх. д.Координати: 49°32′10″ пн. ш. 34°40′11″ сх. д. / 49.53611° пн. ш. 34.66972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
93 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38760, с. Микільське, вул. Шевченка, 5 |
| Карта | |
  Микільське | |
 Микільське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Микі́льське — село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Населення становить 587 осіб за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року[1]. Орган місцевого самоврядування — Микільська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Микільське знаходиться на відстані 5 км від річки Ворскла, прилягає до села Цибулі, за 0,5 км від села Мале Микільське, та за 1 км від сіл Марківка та Ваці. До села прилягає великий лісовий масив (сосна). У південній частині села протікає річечка Тарапунька (Істок) — ліва притока річки Ворскла. Поруч проходять автомобільна дорога Т 1702 та залізниця, станції Микільське і Кашубівка.
Населення[ред. | ред. код]
Мовний склад села згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року був таким :[2]
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 553 | 94,21 |
| російська | 23 | 3,92 |
| білоруська | 2 | 0,34 |
| вірменська | 8 | 1,36 |
Історія[ред. | ред. код]
За даними Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 рр. Микільське входило до складу Першої Полтавської сотні Полтавського полку. Станом на 1859 рік у власницькому та казенному селі Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 562 особи (260 чоловічої статі та 302 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство[3].1900 року село було центром Микільської волості[4]. В цей час у селі діяли 2 козацькі громади, налічувалося 104 двори та 1014 жителів, а вже у 1910 році — 216 домогосподарств та 1211 мешканців, серед них — 4 теслярі, 2 столяри, 11 кравців і 8 чоботарів[5].
Пам'ятники[ред. | ред. код]
В селі у 1967 році встановлений пам'ятник Тарасові Шевченку.
Пам'ятні знаки на братській могилі радянських воїнів, загиблих у 1943 році в боях під час визволення села від німецької окупації, і на честь 152-х воїнів-односельців, які полягли на фронтах німецько-радянської війни.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
В селі розташований Микільський навчально-реабілітаційний центр Полтавського району Полтавської обласної ради[6].
Відомі люди[ред. | ред. код]
В селі народилася Тищенко Марія Олексіївна — український скульптор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Облікова картка с. Микільське. ВРУ. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
- ↑ Офіційний сайт Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2017.
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 55)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — 1024 с.
- ↑ Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Микільське [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |