Моріс Гольдхабер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Maurice Goldhaber
Goldhaber,Maurice 1937.jpg
Народився 18 квітня 1911(1911-04-18)
Львів, Австро-Угорщина
Помер 1998
США
Місце проживання США
Громадянство США США
Національність австрієць
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Іллінойський університет
Alma mater Кембриджський університет
Вчене звання доктор наук
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Джеймс Чедвік
Відомий завдяки: нейтрино, хіральність
Нагороди премія Енріко Фермі

Мо́ріс Го́льдхабер (нім. Moritz Goldhaber * 18 квітня 1911, Львів) — фізик-ядерник (США).

Біографія[ред.ред. код]

Навчався в Кембриджському університеті. З 1945 — професор фізики (Іллінойський університет).

М. Гольдхабер відкрив, що ядро атома важкого водню складається з протона і нейтрона. Результати його досліджень та відкриттів 1937 року були використані під час розробки перших атомних реакторів. Вчений відкрив, що берилій є добрим гальмівником (сповільнювачем) швидких нейтронів, що сприяє кращому розщепленню атомів урану. Відтоді берилій широко використовується в ядерних реакторах.

М. Гольдхабер — член Національної академії наук, Американського філософського товариства, почесний доктор бельгійського Лювенського, Нью-Йоркського, Тель-Авівського університетів. Вчений — лауреат багатьох нагород, зокрема, Пам'ятної відзнаки Роберта Оппенгеймера, Національної медалі науки. Він також удостоєний премії Енріко Фермі за досягнення в галузі ядерної фізики (вручив особисто тодішній Президент США Білл Клінтон).

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.