Ву Цзяньсюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ву Цзяньсюн.

Ву Цзяньсюн (У Цзяньсюн; також відома як мадам Ву; (Китайська|吳健雄|吴健雄|Wú Jiànxíong); англ. Chien-Shiung Wu; 31 травня 1912, Шанхай16 лютого 1997, Нью-Йорк) — американський радіофізик китайського походження. Брала участь в Манхеттенському проекті (збагачення уранового палива) поставила (за пропозицією Ян Чжана та Лі Цзундао) знаменитий "експеримент Ву", що довів незбереження просторової парності в слабких взаємодіях.

За дослідження сил слабкої взаємодії, що сприяли встановленню точної форми, а також незбереження парності, для цього виду сил одержала Премію Вольфа (фізика).

Біографія[ред.ред. код]

Предки Ву походили з Тайюань, провінція Шаньсі, але сама вона народилася в Шанхаї в 1929 поступила в Національний центральний університет, в 1930 - 1934 навчалася на фізичному факультеті Центрального університету Нанкіна, в 1934 - 1936 займалася науковою роботою при університеті.

В 1936 емігрувала в США разом з подругою, хіміком з Жофень Тайюань Дун. Там вона продовжила навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі, там же отримала ступінь доктора філософії в 1940. Потім переїхала на Східне узбережжя, де викладала в Прінстонському та Колумбійському університетах.

В 1956 Лі Чжендао та Янг Чженьнін запропонували Ву поставити експеримент для перевірки їх нової теорії слабких взаємодій, яка була побудована без використання закону збереження просторової парності. Цей досвід, відомий нині як "експеримент Ву», був поставлений в 1957 і показав, що закон збереження парності може порушуватися при слабких взаємодіях. Наукове співтовариство спочатку сприйняла цей результат з недовірою, однак повторення експериментів, як подібних за схемою з експериментом Ву, так і принципово відмінних, підтвердило отримані нею результати. Пізніше Лі і Ян були удостоєні Нобелівської премії з фізики. Ву залишилася без нагороди, що було сприйнято багатьма як прояв сексизму.

В 1965 вийшла в світ книга Ву "Бета розпад", і понині залишається настільною книгою радіофізиків.

Надалі Ву досліджувала молекулярні зміни в гемоглобіні, що викликають серповидноклітинну анемію.

Ву Цзяньсюн - перша жінка - президент Американського фізичного товариства (в 1975). У тому ж році отримала Національну медаль за заслуги в галузі науки. В 1990 на честь Ву був названий астероїд 2752 Ву Цзяньсюн. В 1997 померла від інсульту.

Джерела[ред.ред. код]