Мудрість

Уособлення мудрості. Бібліотека Цельсія. Древній Ефес.

Джордж Уітер. Емблема мудрості. 1635.

Му́дрість (грец. Σοφία) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

Сутність терміну

Мудрість розглядається, як розсудливе та грамотне застосування знання/інтелекту. Великий, глибокий розум, що опирається на життєвий досвід. Здатність знаходити рішення різних проблем, в тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід, уникаючи часом безпосередніх логічних операцій і розуміння онтології того що відбувається.

Статус мудрості

Статус мудрості чи розсудливості як чесноти визнається в культурних, філософських та релігійних джерелах. В таких жанрах усної і літературної творчості як Афоризм, Приказка, Приповість, Притча знайшла своє відображення квінтесенція народної мудрості.

Поняття «розум» не є синонімом поняття мудрість. Розумна людина не є обов'язково мудрою, але мудрий вже сприймається, як розумний.

Термін «Філософія» перекладається з давньогрецької як любов до мудрості.

Релігійний вимір

Індійські релігії

В індуїзмі богом мудрості є Ґанеша.

Християнська теологія

У християнстві мудрість вважається одним із дарів Святого Духа.

Мудрість є однією з «ключових ідей» біблійного тексту: їй присвячені книги Іова, Екклезіаста, Притчі і частково Псалмів (Пс. 1; 36; 48; 72; 111; 126; 127), її ім'я безпосередньо фігурує в назвах книг — «Премудрості Соломона», «Премудрості Ісуса, сина Сираха».

Центральне місце мудрості в концептуальній системі релігії цілком зрозуміло: з її допомогою дається відповідь на настільки затребуване людством питання про кінцеву мету буття і про сенс життя. Звичайно, словосполучення «сенс життя» в Святому Письмі немає, а слово «сенс» зустрічається, головним чином, в значенні «розуміння», однак ідея сенсу життя, безумовно, присутня в семантиці біблійної мудрості, яка, по суті, являє собою знання кінцевої мети буття. Філософським і поетичним роздумами про сенс життя вважають приписувану царю Соломону книгу «Екклезіаста»^{[джерело?]}.

Біблійна мудрість — це чеснота, яка полягає, перш за все, в дотриманні закону і заповідей, в тому, що тут називається «страх Господній»: "Будь-яка мудрість — страх Господній, і у всякій мудрості — виконання закону «(Сир. 19: 18); „Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.“» (Сир. 19: 18); «Страх Господній це мудрість, а відступ від злого — розум» (Іов 28: 28); "Початок мудрості — страх Господній; добрий розум у тих, хто виконує Його "(Пс. 110: 10); "Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність "(Пр. 15: 33); «Корінь премудрості — боятися Господа, а гілки її — довголіття» (Сир. 1: 20); «Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі» (Сир. 1: 26); «премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.» (Сир. 1: 27); "Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце мудрого знає час і право "(Ек. 8: 5).

Сукупна частота появи в тексті Біблії похідних від кореня «мудр-» становить 538 появ, що перевищує десь в рази частоту появи тут похідних від будь-якої іншого кореня, що передає значення пізнавальної здатності, і це ще раз свідчить про значущість мудрості в концептуальній системі релігійного дискурсу .

Слово	Частота появи у біблії
мудрість	203
премудрість	93
мудрець	32
мудрий	176
премудрий	9

Хоча Біблія навчає прислухатись до старших і слухати їх, проте бувають випадки коли цього не варто робити. Псалом 118:100 пише «Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.» Також у книзі Іова згідно з перекладом Огієнка пише, що Бог «надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.» (Іов 12:20).

Біблійна мудрість таємнича і містична — вона дається не кожному («Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається» — Сир. 6: 23), мудреці — це книжники, пророки і віщуни: "І відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше слід було б понести! " (Іов 11: 6); «Щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки» (Пр. 1: 6); «Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємницю, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни» (Дан. 2: 27); "Де мудрий? де письменник? Де дослідувач віку цього? " (1 Кор. 1: 20); «Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе» (Єз. 28: 3); «І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені тлумачення сна» (Дан. 4: 3); "А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його тлумачення, але вони не могли пояснити мені цього "(Дан. 5: 15); "Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви будете бити в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста "(Мф. 23: 34); «Якщо хто бажає великої досвідченості, мудрість … передбачає знамення і чудеса і наслідки років і часів» (Прем. 8: 8).

Див. також

• Інтелект
• Свідомість
• Розум
• Мислення

Джерела

• Мудрість — академічний тлумачний словник української мови
• Мудрість Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Література

• С. Кримський. Мудрість // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 401. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Мудрість // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1047. — 1000 екз.
• ФРОНЕСИС – розсудли­вість; мудрість, практична мудрість, розум, практичний розум; проникливість // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 527-533.