Мінерва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мінерва (Minerva)
GiorcesBardo5.jpg
Скульптура Мінерви
римська богиня мудрості
Міфологія: Давньоримська
В інших культурах: Афіна
Місцевість: Стародавній Рим
Свята на честь: Квінкватрії
Зображення у Вікісховищі?

Мінерва (лат. Minerva) — римська богиня мудрості, покровителька письменства, мистецтва й ремесла, пізніше ототожнена з Афіною.

Особливо шанували її етруски, як блискавичну богиню гір і корисних відкриттів і винаходів. І в Римі в найдавніші часи Мінерва вважалася богинею блискавично. і войовничою, на що вказують гладіаторські ігри, під час головного свята на честь її Квінкватрії.

Натяк на відношення Мінерви до війни можна бачити в тих дарах і присвятах, які робилися римськими полководцями на її честь після якої небудь блискучої перемоги. Так, Л. Емілій Павло, закінчивши підкорення Македонії, спалив частину здобичі на честь Мінерви; Помпей після свого тріумфу побудував їй на Марсовому полі храм; так само вчинив і Октавіан Август, після перемоги при Акції. Але головним чином римська Мінерва шанувалася як покровителька і почасти винахідниця ремесел і мистецтв. Вона протегує шевцям, лікарям, вчителям, скульпторам, поетам і особливо музикантам; вона наставляє, вчить жінок і керує ними в усіх їхніх роботах.

Головне свято на честь її - Quinquatrus або Quinquatria з 19 по 24 березня - було святом ремісників і художників, а також школярів, які на час свят звільнялися від занять і тоді ж приносили своїм учителям плату за навчання - minewal.

На честь божества названо астероїд 93 Мінерва.

Джерела[ред.ред. код]


божество Це незавершена стаття про божество.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.