Медуза (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Медуза Горгона, Караваджо, Уффіці

Медуза, Медуса (грец. Μέδουσα) — одна з горгон, які були дочками бога моря, та жили на острові в найдальшому океані вдалині від земель заселених смертними.

Дві інші сестри, Евріала і Стено, були безсмертними, але Медузу можна було вбити. В деяких версіях міфу, Медуза не була їх сестрою, але була смертною жінкою, покараною Афіною або за втручання в її містерії, або за те, що вона займалась коханням із Посейдоном в храмі богині[1]. Афіна не позбавила Медузу краси, але обернула її волосся на змій, та засудила її довічно перебувати в темряві, без надії на кохання із чоловіками.

Коли Персей відтяв голову Медузи, із її перерубаної шиї вистрибнув Пегас та повністю озброєний воїн Хрісаор, її син від Посейдона. Кожна крапля крові, що скапувала із мішка із головою Медузи, що його ніс Персей, ставала іншим видом змій.

Греки «імпортували» Медузу з Лівії, де їй поклонялись лівійські амазонки як своїй Богині Змії. Символізуючи на своїй батьківщині мудрість, жіночі тайни та цикли природи, в Греції вона перетворилась на жахливе чудовисько.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Цей варіант було представлено у п'ятій серії «Великі битви богів»

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]