Міст Юстиніана (Сакар'я)
Міст Юстиніана | |
---|---|
40°44′14″ пн. ш. 30°22′21″ сх. д. / 40.73736000002777757° пн. ш. 30.37276000002777820° сх. д.Координати: 40°44′14″ пн. ш. 30°22′21″ сх. д. / 40.73736000002777757° пн. ш. 30.37276000002777820° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Розташування |
Сакар'я Serdivand |
Перетинає | Сакар'я |
Матеріал | вапняк |
Загальна довжина | 429 м |
Охоронний статус | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| |
Міст Юстиніана у Вікісховищі |
Міст Юстиніана — пізньоримський міст через річку Сакар'я в Анатолії, в сучасній Туреччині. Він був побудований східно-римським імператором Юстиніаном I (527-565 н. е. ) для зв'язку між столицею Константинополем і східними провінціями імперії. Цей міст згадувався кількома авторами, був пов'язаний з передбачуваним проєктом, вперше запропонованим Плінієм Молодшим імператору Траяну [1] з будівництва судноплавного каналу в обхід Босфору [2]. У 2020 році міст Юстиніана був включений до тимчасового списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО [3].
Розташування та історія[ред. | ред. код]
Міст Юстиніана розташований в північно-західній Анатолії, в стародавньому регіоні Віфінія, близько 5 км на північний захід від міста Адапазари [4].
У стародавні часи і аж до середньовіччя міст служив важливій меті: він був точкою перетину стратегічно важливого військового шляху від Босфору до східних провінцій Римської імперії [5]. До будівництва кам'яного моста був дерев'яний понтонний міст, який, за словами Прокопія Кесарійського, часто змивався при затопленні річки, що коштувало життя багатьом людям [6]. Дата будівництва кам'яного моста досить точно визначена на підставі джерел того часу: дві поеми Павла Сіленціарія і Агафія Миринейського, що датуються 562 роком, відзначають завершення будівництва, а літописець Феофан пише, що роботи розпочалися в 6052 році від створення світу, що відповідає 559-560 років [7]. З іншого боку, оскільки Прокопій Кесарійський стверджував, що міст ще будувався, коли він писав свою роботу про будівельні проєкти Юстиніана , будівництво почалося в 560-561 роках і завершилося в 562 році, через п'ять- шість років після раніше визначеної дати [8]. Однак, цілком можливо припустити, що будівництво моста почалося близько 554 року [9].
Конструкція[ред. | ред. код]
Міст побудований з блоків вапняку, його довжина - 49 м, ширина 9,85 м і висота до 10 м [10]. Міст спирається на сім основних арок. Ширина прольоту п'яти арок варіюється від 23 до 24,5 м, з опорами між ними близько 6 м товщиною. Вони доповнені по обидва боки меншою аркою з прольотом близько 20 м [4]. Сьогодні струмок протікає через одну із західних арок. Крім того, є ще п'ять арок (дві на західному і три на східному кінці) шириною від 3 до 9 м на берегах русла річки, які служили водоскидами на випадок повені [10]. Східна частина моста була частково зруйнована в результаті будівництва залізничної лінії. Сім головних опор були прикрашені маленькими християнськими хрестами, які були зруйновані [10].
Опори такої форми, що дозволяє їм діяти як водорізи - закруглені вище за течією і загострені нижче за течією. Єдиним винятком є найширша опора на західному березі, клиноподібної форми з обох кінців. Ця особливість моста Юстиніана відрізняє його від більшості відомих римських мостів. Біля західного входу стояла тріумфальна арка, а зі східної сторони залишлась апсида, яка, можливо, вона служила релігійною святинею [4]. Купол апсиди розташований зі східного боку, її висота дорівнює 11 м, а ширина - 9 м [11]. Залишки арки відображені на ескізах, які виконав у 1838 році Леон де Лаборду: на нихзображено арочний портал з каменю, що знаходиться безпосередньо біля входу на міст [12]. На наступному ескізі наведені виміряні розміри: портал був 10,37 м у висоту і 6,19 м у ширину, а колони по обидва боки були 4,35 м товщиною [13]. Міст був прикрашений написом з епіграмою Агафія Миринейського грецькою мовою. Напис не зберігся, але зміст його передано в працях імператора Костянтина VII Багрянородного
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pliny 10.41-42, 61-62
- ↑ Moore, 1950
- ↑ Мост Юстиниана внесен во временный список Всемирного наследия ЮНЕСКО [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // trtavaz.com.tr
- ↑ а б в Whitby, 1985, с. 129
- ↑ Whitby, 1985, с. 141
- ↑ Procopius, De Aedificiis, 5.3.8-11
- ↑ Whitby, 1985, с. 136—141
- ↑ Whitby, 1985, с. 141—147
- ↑ PLRE, Vol. III, pp. 1064—1065
- ↑ а б в Whitby, 1985
- ↑ Whitby, 1985, с. 47
- ↑ Laborde (1838), Table XIV, Nr. 30
- ↑ Laborde (1838), Table XIV, Nr. 31
Література[ред. | ред. код]
- Froriep, Siegfried (1986), Ein Wasserweg in Bithynien. Bemühungen der Römer, Byzantiner und Osmanen, Antike Welt, 2nd, Special Edition: 39—50
- de Laborde, Léon (1838), Voyage de l’Asie Mineure, Paris, с. 32–34 & Table XIV, Nrs. 30–31
- Moore, Frank Gardner (1950), Three Canal Projects, Roman and Byzantine, American Journal of Archaeology, Archaeological Institute of America, 54 (2): 97—111, doi:10.2307/500198, JSTOR 500198
- Whitby, Michael (1985), Justinian's Bridge over the Sangarius and the Date of Procopius' de Aedificiis, The Journal of Hellenic Studies, The Society for the Promotion of Hellenic Studies, 105: 129—148, doi:10.2307/631526, JSTOR 631526
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |