Міядзакі Хаяо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міядзакі Хаяо
宮崎 駿
Фото
Дата народження: 5 січня 1941(1941-01-05) (73 роки)
Місце народження: Токіо, Японія
Професія: манґака, режисер, сценарист, дизайнер
Напрямок: аніме, манґа
Нагороди: Оскар (2002)
Премія Берлінського кінофестивалю (2002)[1]
IMDb: ID 0594503

Міядзакі Хаяо (яп. 宮崎 駿, みやざき はやお; * 5 січня 1941, Токіо) — японський режисер анімаційних фільмів, автор численних манґа. Випускник політико-економічного факультету університету Ґакуін. Співзасновник анімаційної студії Гіблі, з квітня 2005 року — її директор. Власник Музею Ґіблі. Відомий також під псевдонімами Акіцу Сабуро (秋津 三朗) і Тереко му (照樹 務).

Короткі відомості[ред.ред. код]

Міядзакі Хаяо — один з найвідоміших у світі японських мультиплікаторів і анімаційних режисерів. Його часто називають азійським Уолтом Діснеєм, хоча сам аніматор не любить цього порівняння. В Японії Міядзакі прославився завдяки повнометражним мультиплікаційним шедеврам «Наусіка з Долини Вітрів» (1984), «Небесний замок Лапута» (1986), «Мій сусід Тоторо» (1988). На Заході він став відомим після випуску у 1997 році його мультфільму «Принцеса Мононоке». У 2003 році твір Міядзакі «Віднесені привидами» отримав премію Оскар за найкращий анімаційний фільм року. Останньою повнометражною роботою режисера був «Ходячий замок Хаула» (2004).

Більшість аніме Міядзакі піднімають загальні теми, такі як ставлення людини до природи і технологічного прогресу, або підтримування мирного співіснування людей. Головними героями його робіт часто виступають дівчата і жінки.

Міядзакі — прибічник пацифізму, скромності і простої краси. Режисер добре розбирається у географії, історії, етнології, вексилології. Зокрема, серед прапорів країн йому подобається прапор України за поєднання гармонійних кольорів, відсутність агресії і помпезності, що притаманна стягам інших держав.

Міядзакі дружить з Ю.Б. Норштейном, якого вважає одним з найвидатніших художників-аніматорів.

Міядзакі захоплюється авіацією, в усіх його аніме бодай щось літає. Більшість його героїнь однакові на обличчя.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Акебоно-те, розташованому в одному з 23 спеціальних районів префектури Токіо, — Бунке-ку. Другий з чотирьох братів.

Батько, Міядзакі Кацудзі, під час війни був директором Міядзакі Ейрплейн, фабрики по виготовленню деталей до літаків A6m Zero. Власником фабрики був батьків брат.

Мати страждала на спинний туберкульоз. У період з 1947 по 1955 вона часто лежала в різних лікарнях, через що сім'ї доводилося багато переїздити.

Будучи в останньому класі старшої школи Тойотама, Хаяо побачив у кіно анімаційний фільм «Хякудзяден» («Легенда про білу змію»). За його власними словами, саме з цієї миті він твердо вирішив стати аніматором.

У 1963 закінчив престижний Університет Ґакушюін, факультет політики і економіки. В університеті відвідував клуб з вивчення дитячої літератури. У цьому клубі вивчалися, в основному, західні дитячі книги.

У квітні 1963 отримав роботу фазувальника в Тоей Анімейшн. До 1964 року став головою профспілки. У жовтні 1965 одружився на колезі Ота Акемі.

Двоє синів: Ґоро і Кенске. Перший, проти волі батька,[2] зняв анімаційний фільм «Оповіді Земномор'я»; другий — різьбяр по дереву, одна з його робіт використана в «Шепоті серця».

Фільмографія[ред.ред. код]

Міядзакі на San Diego Comic-Con International у 2009 р.
Режисер і автор сценарію

Нагороди[ред.ред. код]

Премія Майніті: 1980, 1985, 1987, 1989, 1990, 1993, 1998, 2002, 2005 роки

Лауреат премії Оскар: 2002 рік

Лауреат премії Берлінського кінофестивалю: 2002 рік

Лауреат фестивалю Fantafestival: 1985 рік

Лауреат премії Kinema Junpo Award: 1985, 1989, 1990, 1998, 2002 роки

Лауреат премії "Блакитна стрічка": 1989, 1998, 2002 роки

Лауреат премії Hochi Film Award: 1997 рік

Лауреат премії Nikkan Sports Film Award: 1997, 2002 роки

Лауреат фестивалю Japan Media Arts Festival: 1997 рік

Лауреат Гонконгської кінопремії: 2002 рік

Лауреат Кембриджського фестивалю: 2002, 2003 роки

Лауреат Дурбанського Міжнародного кінофестивалю: 2002 рік

Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Сан-Франциско: 2002 рік

Лауреат Премії Неб'юла: 2007 рік

Лауреат Венеційського кінофестивалю: 2008 рік

Лауреат премії Japan Academy Prize: 1998, 2002, 2009 роки

Лауреат премії Tokyo Anime Awards: 2002, 2005, 2009 роки

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 52 IFB Awards 2002
  2. пост в особистому блозі Ґоро (англ.)
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]