Ном (Стародавній Єгипет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мапа номів Нижнього Єгипту
Мапа номів Верхнього Єгипту

Ном (дав.-гр. νομός «округ, область», єг. - spȝt (сепат)) — територіально-адміністративна одиниця в Стародавньому Єгипті. До 1970-х років, серед єгиптологів була поширена думка, що номи — це перші мікродержавні утворення на території Стародавнього Єгипту, які пізніше стали адміністративно-територіальними одиницями об'єднаної країни. Сьогодні більшість дослідників схильні вважати виникнення номів, як наслідок процесів адміністративного перетворення ранньодинастичного періоду.[1]

Назва[ред.ред. код]

Термін Ном грецького походження — так греки стали називати давньоєгипетські сепати (території) в елліністичний період єгипетської історії, за часів династії Птолемеїв.

Історія адміністративно-територіальної системи Єгипту[ред.ред. код]

За час правління якого саме фараона III династій був введений цей порядок, достеменно невідомо, проте, за існуючими даними, номова система вже склалась до початку царювання III династії. Так, наприклад, номи Ксоїс в Нижньому і Хент у Верхньому Єгипті вперше згадані в написах Палермського каменю (V династія). Також невідомо, де номи були введені раніше: в Верхньому чи в Нижньому Єгипті. Більшість єгиптологів припускає, що у Нижньому Єгипті номи, ймовірно, утворились навколо місць збору сільськогосподарської продукції для царської скарбниці. У будь-якому випадку, такий адміністративно-територіальний поділ Єгипту виявився напрочуд вдалим і проіснував аж до часів адміністративних реформ Діоклетіана і Константина.

Кожний з номів мав свою столицю і герб. Гербами переважно були зображення богів-покровителів даного ному.

Географія номів залишалась практично незмінною протягом всієї історії Стародавнього Єгипту. Усього номів було 42: 20 у Нижньому Єгипті і 22 у Верхньому. Тільки під час правління Птолемеїв, декотрі номи були перейменовані, як от Крокоділополійський ном був перейменований Птолемеєм на Арсінойський, а в часи римської адміністрації, імператор Адріан на честь свого коханця у 131 році створив новий ном — Антіной, столицею якого був Антіноополіс. Цікаво, що згідно з римським правом окремі номи мали право карбувати власні гроші — так звані номові гроші, на яких відображались місцеві асоціації і традиції.

Кількість[ред.ред. код]

Достеменно не відомо, при якому з царів I-II династії була введена номів система, але, за існуючим даними, вона вже існувала до початку правління III династії. Кількість і площа номів не були постійними: 37 номів - 22 у Верхньому і 15 у Нижньому Єгипті - називаються в період Стародавнього царства (XXVIII - XXII ст. до н. е..) у списках храмів фараонів Снофру (IV династія) і Ніусерра (V династія.

42 нома - 22 у Верхньому і 20 у Нижньому Єгипті - називаються в період Нового царства (XVI-XI ст. до н. е..), 42 бога на суді Осіріса в 125-й главі «Книги мертвих» відповідали 42-м номам.

36 номів - 10 у Фіваїді (Верхній Єгипет), 10 в Дельті (Нижній Єгипет), 16 у Гептаноміді (Середній Єгипет) - таке число наводить Страбон, але відразу ж обмовляється: «... що за словами деяких письменників, усіх номів було стільки, скільки зал у Лабіринті; число ж їх менше 36 ... »

42 нома (іноді 44) - у списках греко-римського Єгипту, адміністративна система ускладнюється, відбувається дрібніше дроблення областей, були утворені нові номи, а старі перейменовані або отримали відповідні грецькі, а пізніше римські назви.

Номархи[ред.ред. код]

На чолі кожного нома стояв номарх (дав.-гр. νομάρχης). Ця назва грецька, оригінальна єгипетська — начальник каналу (єг. Адж-мер)[2]. Кожний номарх був головою місцевої адміністрації (єг. джаджат), яка складалась з представників знаті і жерців. У якості повноважень, до обовязків номарха входили збір і облік податків, управління військами, розквартированими на території ввіреному йому нома, управління господарсько-економічною системою округу. Загалом, адміністративна посада номарха за функціональністю була схожа на губернаторську. Вона могла бути як спадковою, так і призначуваною фараоном. Загалом, коли центральна влада в Стародавньому Єгипті була сильною, номархи були дітьми, або родичами фараона. Коли ж центральний уряд був слабший, як наприклад під час вторгнень чужоземних загарбників, або громадянських воєн — окремі номархи часто виходили з-під прямого підпорядкування фараону і заявляли свої права на спадковість посади. Такі конфлікти були звичайним явищем протягом так званих «перехідних періодів» в історії Стародавнього Єгипту, коли країна розпадалась на кілька незалежних князівств, зі своїм фараоном на чолі. Як правило, зі стану громадянської війни Стародавній Єгипет виходив шляхом перемоги одного номарха над усіма рештою. В такому випадку переможець оголошував себе єдиним спадкоємцем трону Гора, фараоном двох земель (Верхнього і Нижнього Єгиптів) і засновував нову династію.

Список номів Стародавнього Єгипту[ред.ред. код]

Номи Нижнього Єгипту[ред.ред. код]


на карті
Ієрогліф Назва[3] Столиця[4] Сучасна столиця Божество
1
O36 T3
Інеб-Хедж
(Білі Стіни)
Інеб Хедж / Мен-Нефер / Менфе
(Мемфіс)
Міт Рахіна Птах
2
F24
Хенсу
(Нога корови)
Хем
(Летополіс)
Асьюм Ісіда
3
R13
Аменті
(Захід)
Іму
(Апіс)
Ком ель-Хісн Хатхор
4
HASH M24
Сапі-Рес
(Південний щит)
Птека Танта Нейт
5
HASH M15
Сап-Ме
(Північний щит)
Зау
(Саіс)
Са ель-Хагар Нейт
6
N26 E2
Хасет
(Горб бика)
Хасу
(Ксоіс)
Саха Ра
7
T21 R14
А-мент
(Західний гарпун)
(Гермополіс Парва, Метеліс) Даманхур Ха
8
T21 R15
A-бет
(Східний гарпун)
Чеку /Пер-Атум
(Герунполіс, Пітом)
Тель ель-Масхута Атум
9
A22
Аті
(Анеджті)
Джед
(Бусіріс)
Абу Сір Бара Осіріс, Ісіда
10
S32 E2
Ка-хем
(Чорний бик)
Хут-Хері-Іб
(Атрібіс)
Банха (Тель Атріб) Гор
11
Aa2 E2
Ka-хесеб
(Бик Хесеб)
Тарему
(Леонтополіс)
Тель ель-Урідам Шу, Тефнут
12
E9 E2
Теб-ка
(Теля і корова)
Чеб-Нечер
(Себеннітос)
Самануд Онуріс
13
S38 R24
Хек-Ат
(Могутній правитель)
Іуну
(Геліополь)
Матер'я (Каїр) Атум
14
W17 R15
Хент-Абет
(Східний прапор)
Джару Тель Абу Сефа Сет
15
G29
Техут
(Ібіс)
Баху
(Гермополіс)
Баклія Тот
16
K4
Ха
(Риба)
Джедет Тель аль-Руб Хатмехіт
17
F18
D46
X1
O49
Бехдет
(Трон)
Бехдет (Діосполіс) Тель ель-Баламун Гор, Амон
18
A18 W17
Ам-Хент
(Спадкоємець півдня)
Пер-Бастет
(Бубастіс)
Тель Баста Баст
19
A18 F22
Ам-Пеху
(Спадкоємець півночі)
Джанет Небеша Уаджет
20
G13
Сопду
(Сокіл з пером)
Пер-Сопду Саф аль-Хенна Сопду

Номи Верхнього Єгипту[ред.ред. код]


на карті
Ієрогліф Назва[5] Столиця[6] Сучасна столиця Божество
1
N16
T9A
Та-Сеті (Лука) Абу (Елефантин)
Нубет (Омбос)[7]
Асуан Гор, Себек
2
U40 G5
Тес-Гор
(Трон Гора)
Джеба
(Аполонополіс)
Едфу Гор
3
S8
Тен
Nekhen (Hierakonpolis) al-Kab Shrine
4
R19
Уасет
(Скіпетр)
Ніут-ресет / Уасет (Фіви)[8] Карнак Амон, Мут, Хонсу
5
G5 G5
Геруї
(Два соколи)
Гебту (Коптос) Кіфт Ісида, Гор
6
I3
Aa-та
(Крокодил)
Йунет / Тантер Дендера Хатхор
7
Y8
Сешеш
()
Сешеш (Diospolis Parva) Ху Нефтида
8 Abdju Abdju (Abydos) al-Birba Great land
9 Min Apu / Khen-min (Panopolis) Akhmim Min
10 Wadkhet Djew-qa (Aphroditopolis) Ifteh Cobra
11 Set Shashotep (Hypselis) Shutb The creature associated with Set
12 Tu-ph Hut-Sekhem-Senusret (Antaeopolis) Qaw al-Kebir Viper mountain
13 Atef-Khent Zawty (z3wj-tj, Lycopolis) Asyut Upper Sycamore and Viper
14 Atef-Pehu Qesy (Cusae) al-Qusiya Lower Sycamore and Viper
15 Un Khemenu (Hermopolis Magna) al-Ashmunayn Hare
16 Meh-Mahetch Hebenu Kom el Ahmar Oryx
17 Anpu Saka (Cynopolis) al-Kais Anubis
18 Sep Teudjoi / Hutnesut (Alabastronopolis) el-Hiba Set
19 Uab Per-Medjed (Oxyrhynchus) el-Bahnasa Two Sceptres
20 Atef-Khent Henen-nesut (Herakleopolis Magna) Ihnasiyyah al-Madinah Southern Sycamore
21 Atef-Pehu Shenakhen / Semenuhor (Crocodilopolis, Arsinoe) Madinat al-Fayyum Northern Sycamore
22 Maten Tepihu (Aphroditopolis) Atfih Knife

Примітки[ред.ред. код]

  1. Martin-Pardey E. Untersuchungen zur ägyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches. Hildesheim, 1976 (нім.)
  2. Назва посади красномовно свідчить про те, наскільки високорозвиненим було централізоване іригаційне землеробство у Староданьому Єгипті.
  3. в дужках — переклад українською
  4. в дужках подано грецьку назву
  5. в дужках — переклад українською
  6. в дужках подано грецьку назву
  7. столиця ному за часів Птолемеїв
  8. столиця Єгипту протягом значного часу Нового царства

Література[ред.ред. код]

  • Alan K. Bowman (1990). Egypt After the Pharaohs. Oxford University Press.
  • Helck, W. Die altägyptische Gaue. Wiesbaden, 1974 (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B (Geisteswissenschaften), Nr. 5).
  • Martin-Pardey, E. Untersuchungen zur ägyptischen Provinzialverwaltung bis zum Ende des Alten Reiches. Hildesheim, 1976 (Hildesheimer Ägyptologische Beiträge, 1) (виникнення номової системи і її функціонування в епоху Древнього царства)
  • Gomaà, F. Die Besiedlung Ägyptens während des Mittleren Reiches. Wiesbaden, 1986 (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B (Geisteswissenschaften), Nr. 66). (адміністративний поділ в епоху Середнього царства)
  • Wilkinson, T. A. H. Early Dynastic Egypt. L., 1999. P. 141 ff. ISBN 0-415-26011-6 (виникнення номової системи)