Обговорення:Козаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік 2010 2011
Переглядів 48753 76226

Картинна галерея[ред. код]

Пане Leonst, розміщення картин у стовбці на тексті заважає редагуванню тексту статті по окремих розділах. Тому я їх виніс у окрему «Картинну галерею» внизу (див. як зразок графічні оформлення сторінок про персоналію художників Ван Гог, Деґа) , де їх можна збільшити до бажаного формату, натиснувши лівою кнопкою «пацюка». Якщо вам таке розміщення не до вподоби, пропонуйте іншу ідею. До того ж не забувайте, що ці картини - це художні твори, а не документальні фото.--Wanderer 12:57, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]

В цьому варіанті стаття має трохи потворний вигляд, крім того й назва дивна — "Вікі-Галерея:".--Leonst 17:58, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]
'Wiki-Galery' - це назва функції, інструменту. Назвіть інакше на ваш смак. Якщо бажаєте надалі займатися графічним оформленням статей - опануйте УкрВікі-інструменти. Щодо оформлення цієї статті: дійсно картини виглядають не дуже.. Вибачайте. Спробуйте зробити інакше - я вам запропонував свій зразок, свій досвід (Де Ґа). Досвіт в графіці тут на Вікі в мене небагатий, можливо ви знайдете десь кращі зразки. Головне - щоб подібні іллюстрації доповнювали текст статті, а не закривали його та не «сперечалися» з ним; не заважали читати і редагувати.--Wanderer 18:41, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Що таке Wiki-Galery я звичайно знаю, навіщо тільки називати розділ статті в честь інструменту розмітки Вікіпедії. Подивився Деґа, що ж схоже у нас з Вами зовсім різне бачення оформлення статей:)--Leonst 18:54, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Я довів вам «Да Ґа» тільки як приклад технічних можловостей граф.оформлення. «Козаки» і «Даґа» - це зовсім різні за характером статті. «ДеҐа» - це біографічна ст., персоналія маляра; «Козаки» - це історична стаття про етнонім, етнічне та соціальне утворення, генезу певного історичного феномену.--Wanderer 06:53, 29 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Змінив назву розділу. «Живопис козацтва» - це по змісту, логіці козацький живопис. Але в дійстності малювали не козаки, а козаків - вірно?--Wanderer 06:59, 29 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Етимологія[ред. код]

Панове! Етимологія слова «козак» давно досліджена та описана в солідних академічних виданнях - Енциклопедіяї, Словниках,, Лексиконах (окрім Етимологічного словника руської мови Максиміліана Фасмера), також далеко за межами України. Писати про «козу», чи «косаря» - це лиш домонструвати необізнанність чи щось таке, про що в поважному суспільству вголос не кажуть. Будьте ласкаві та поважні, приводьте авторитетні джерела.--Wanderer 12:14, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Шан. Wanderer!

  • Писати про те що вже все давно зроблено і доведено - це заперечення суті науки, яка доводить певні твердження виходячи з інших (які приймаються на віру - аксіоми) а з часом може поставити під сумнів правильність цих аксіом. Щодо Фасмера і подібних словників серед мовознавців завжди точилися і будуть точитися дискусії - загляньте хоча б на [1].
  • Моя особиста думка - слід приводити версії походження слова не лише сучасні а й версії XIV-XIX ст. (а такі існують і можна навести джерела). Те що зараз здається очевидним (версія Фасмера) може перетворитись на наївність в очах нащадків (те що зараз ми бачимо на прикладі з версіями походження слова XV-XIX ст.). Пропоную ніколи не казати ніколи і розглядати всі версії.

З повагою, Serge Rode 12:40, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Шановний коллего, це версія не тільки Фасмера. До того ж вона у Фасмера не досить повна (доречі він посилається далі на інших етимологів-славістів). Є достатня кількість авторитетних джерел (як універсальні енциклопедії останніх видань, так і спеціалізовані словники), де на відміну від Фасмера (Фасмер писав у 30-50х роках 20го ст.) картина походження подається комплексно - історія і етимологія. Треба тільки додержуватись базових правил Вікіпедії: Вікі - базаються на сучасних авторитетних (легитимних) первинних та вторинних (секундарних) джерелах. Ніяких власних досліджень, або пробачте фантазій чи прогнозів. Якщо у Вас є ретроспективі дослідження, що відносяться до XV-XIX вв., то будь ласка - приводіть їх. Зрозуміло з позначенням, що це - погляди того часу, а зараз, завдяки еволюції в науці інші погляди.--Wanderer 12:57, 28 березня 2008 (UTC)P.S. Вибачте, ви дали неконкретне посилання на лінгвофорум, а я мав на увазі енциклопедійні видання (зрозуміло не БСЭ чи подібні). Якщо у вас є щось конкретне, то мені буде цікаво ознайомитися. Шукати безадресно на форумах в мене нема можливості. Щодо лінгвістики чи ономастики, то звісно, що це науки так би мовити «інтерпретацій» і там буде завжди конкуренція-боротьба шкіл, авторитетів, концепцій. А де її немає? --Wanderer 13:17, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Якщо стаття і надалі буде мати такий вигляд, я буду вимущений виставити шаблон ВП:ОД--Wanderer 13:35, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Пане Serge Rode, наведіть, будь ласка, джерела з яких ви берете ваші дані, тоді дискусія стане конструктивнішою. --Gutsul 15:42, 28 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Ось ще одна версія: Від угорської «lakosság» - населення (просто люди). В "дословянський" період (даки, карпи), а згодом впродовж V-IX ст. великий вплив на угорську мову справили тюркські та іранські мови. За Нестором, Норики - це і суть "словяни". І жили вони по Дунаю (в т.ч. де Угорщина). В інших мовах "козак" - просто співпадає деякою мірою суть поняття (тюркська, кримсько-татарська, половецька) і співзвучні певним чином. --Alfashturm 11:49, 15 червня 2011 (UTC)[відповісти]

Щодо походження слова "Козак" , я надавав посилання на книгу "Індоарійські таємниці України" , в якій автор (Степан Наливайко) висуває ще одну версію щодо походження цього слова , але користувачем Alex K вона була видалена ( як на його думку , це не є авторитетним джерелом ) , хоча я довів що автор книги є відомим науковцем і його роботи заслуговують уваги. Ознайомитися з версією яку висуває Степан Наливайко можна тут:Таке давнє, таке високе слово — козак Довженко Олександр 3:35 ,10 вересня 2011 (UTC)

  • Ви довели що Степан Наливайко — науковець, індолог. Але не довели, що він компетентний науковець в темі козаччини. Так само не довели, що його твір «Індоарійські таємниці України» (сама назва чого варта!…) є авторитетним дослідженням з історії козаччини, що його робота заслуговує уваги.—天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 03:59, 10 вересня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Ми з Вами це питання вже обговорювали , Степан Наливайко не є дослідником з історії козацтва , Степан Наливайко Зараз він – завідувач кафедри іноземних мов і порівняльних досліджень в науково-дослідному Інституті українознавства МОН України. Я спеціально наголосив порівняльних . Подальша наша з Вами дискусія з цього питання на мою думку не має сенсу. Дякую. Довженко Олександр 4:29 10 вересня 2011 (UTC)

Версія[ред. код]

Коза́к (давньорус. козакъ[1]) - назва і самоназва людності на землях Великого Євразійського Степу, яка в писемних документах зустрічається з XI-XII ст. Icнують різні версії походження цієї назви, які неможливо повністю перевірити, однак з XII ст. зустрічається вживання цієї назви в своєму основному значенні, яке збереглося до нашого часу - "вільна, незалежна людина", яка лягла в основу самоідентифікації козацтва Великого Євразійського Степу - України, Росії, Казахстану та інших країн світу, в т.ч. цілого тюркомовного народу - казаків (казахів).

Rutheni 05:12, 2 грудня 2017 (UTC)[відповісти]

  • Згоден з етимологією слова козак користувача Rutheni, бо, дійсно наприкинцi X столітті саме князь Володимир (Хреститель) почав вперше створювати лінії прикордонних фортець-поселень Посульська оборонна лінія де вперше літопис згадує слова «Україна», саме проти набігів Половцiв (Куманiв) тюрко-мовний народ, при тому факті, що тюркське слово «козаки» є прямим перекладом слов'янського слова «українці» Українники - буквально «прикордонники». На жаль «вільна, незалежна людина» - це пропагадистська польска маячня, яка з'явилися в часи, коли Православне козацтво Речі Посполитої у 1654 роцi дружно разом послало польську католицьку корону на «три великі літери», тобто буквально «далеко, далеко»..., i втiкло під корону Росії! Після чого і з'явилися ця пропагадистська маячня неуцтву на вуха про «вільне, незалежне козацтво» (вільні незалежні прикордонні війська...!) ха! ха! ха! За аналогію відомої фрази: «не хочееш бути моєю, так не діставайся же ти нікому.»--31.28.245.58 10:41, 19 квітня 2020 (UTC)[відповісти]

Козаки - вільні люди. Обговорення[ред. код]

Добрий вечір. Скажіть будь-ласка, чому ви витерли із статей Козаки і Казахи всі згадки про те, що базовим значенням цього поняття - козак (казак, казах) було "вільна людина" але аж ніяк не назва окремого народу чи спільноти військовослужбовців? В українських, російських і казахських селах люди вживають слово "козак" (казак, казах) у значенні "вільна людина" навіть в наш час, вживали і на початку XX ст., так само як і століття до цього. З іншого боку, той хто не знає цього, основного значення поняття, як правило не може зрозуміти, що могло в свій час об'єднати настільки різних за звичаями, мовою і вірою людей в єдину спільноту і одразу починаються історичні розборки хто козак, хто не козак, хто справжній козак, яка у козака має бути мова, віра, одежа і т.д Зверніть також увагу будь-ласка, що інші трактування значення цього поняття я у відповідних статтях не чіпав.Hodzha 23:38, 4 липня 2011 (UTC)[відповісти]

Добрий ранок! Вікіпедія проект академічний, а не сільський. Я не проти, щоби в селах вважали, що "козак — вільна людина". Але таким думкам не місце у визначенні енциклопедичної статті. Хіба що в розділі міфи про козаків, з посиланнями на авторитетні джерела (знову ж таки, не на агентства новин ОБС (одна бабка сказала), а академічні видання).--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 23:44, 4 липня 2011 (UTC)[відповісти]

Посилань на дійсно академічні видання я там і так не бачу. Крім того зверніть увагу, що довгий час ця тема була під забороною (і в Російській імперії і в СРСР), її трактували з вигідної для правителів точки зору. Академічні джерела я вам знайду. Hodzha 23:54, 4 липня 2011 (UTC)[відповісти]

Дякую за пояснення. Академічні видання вказано в кінці статті. Раджу ознайомитися з матеріалами цього сайту. Там викладені книжки по козацтву провідних українських дослідників. Фоменка і подібну псевдонаукову літературу краще не читати. Вас одурять. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 00:00, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
Так, всі люди помиляються. Навіть академіки. Сучасні українські дослідники на жаль бачать цю тему дуже вузько, кажу вам з власного досвіду. Думка багатьох людей при цьому не враховується. Стосовно академічних джерел, починаю вам тут їх викладати, будь-ласка не відкидайте мої редагування:
http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/92092/Казак. "Казак, козак (тюрк. — удалец, вольный человек), человек, порвавший со своей социальной средой (14—17 вв.); с конца 15 в. К. стали называть вольных людей окраин Русского государства".
http://www.gumilev-center.ru/?p=876. Тюркское слово “казак” означало в орде людей, что, порвав связь со своим родом и собственным князем, занимались военным делом как вольные наемники. Они находились как будто за рамками феодальной структуры ордынского сообщества. В их отрядах были не только простые воины, но и выходцы из знати, княжичи. (Апас Цыхун, заслуженный учитель Беларуси)
http://www.samoeinteresnoe.com/ISTORIYA1/KAZAKI.htm. Слово «казак» тюркского происхождения и в переносном смысле означает «вольный человек». На Руси казаками называли вольных людей, живущих на окраинах государства.
http://www.newchrono.ru/frame1/Publ/kazaki.htm. Изучая историю войн российского государства 16-20 веков, мы постоянно сталкиваемся с фактом участия ВО ВСЕХ этих войнах казачества. В связи с этим любопытно узнать, кто же такие казаки и откуда они взялись. Открываем любой энциклопедический словарь, например, "Большую Советскую Энциклопедию" (БСЭ) и читаем статью на слово "казачество": "...первоначально вольные люди, из бежавших от феодального гнета крепостных крестьян, холопов, горожан, селившихся на окраинах Русского государства. Казачество окончательно сложилось в 16-17 веках. Казаки сражались с врагами русского государства... За оборону границ государства, казачество получало из казны жалование, в пожизненное владение землю, освобождалось от налогов, имело самоуправление из выборных атаманов...". Или "Словарь русского языка" (СРЯ) на слове "казак": "В Русском государстве 15-17 веков: вольный человек из бежавших на окраины государства (Дон, Яик, Запорожье) крепостных крестьян, холопов, городской бедноты". И тут же пунктом 2: "Представитель военного сословия, которое складывалось из этих вольных людей...". Практически также и теми же формулировками обозначает казачество Военный Энциклопедический Словарь (ВЭС).
Этноним «Қазақ» закрепился в отношении этого кочевого народа в XV веке, когда племёна под предводительством султанов Жанибека и Керея, в конце 50-х годов XV века, перекочевали с берегов Сырдарьи в западное Семиречье (Жетысу), в бассейн реки Чу. Эти племена стали именовать себя «Қазақ»(Қазақтар»), в русском языке – «казахами». В казахской речи в этом слове обе буквы «к» произносятся как твердое Қ, но в современной русской грамматике укоренилось правописание «казах». В течение века под этим именем (кхазакх) объединились все тюркоязычные кочевые племена Восточного Дешт-и-Кыпчака, образовав единое Казахское ханство (1465-1729) от Иртыша до Италия (Волги). Этноним встречается в арабских, персидских, русских, греческих и других летописях. В переводе с древнетюркского слово «казак» переводится как «свободные», «вольные», «отделившиеся люди», «странствующие», «бездомные». На сегодняшний день считается в среде этнографов наиболее распространенной версией. http://ru.abyroi.kz/persons/1461/
Ви вважаєте, що це академічне джерело для теми козаки? Не додавайте до статей особистих вигадок і казок, тоді не буду відкидати. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 00:05, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
По перше джерело серйозне - Велика Радянська Енциклопедія. По друге, якщо в побутовому мовленні і в художхніх творах значна частина людей вживає це слово в певному значенні - ці джерела теж мають визнаватися як авторитетні і академічні. Чи можливо думка українських письменників таких як Шевченко, Гоголь і т.д. для вас нічого не важить? Hodzha 00:11, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
1) Є більш серйозні (авторитетні) і спеціалізовані джерела з теми, на які варто звертати увагу. Голобуцького та інших я вам навів. Хто хоче, той прочитає. ВРЕ з "Русским Государством" — вчорашній день, м'яко кажучи. Наприклад, в середньовічних джерелах пишуть, що Земля квадратна, але це не привід писати у визначенні статті Земля, що вона квадратна. Інші ваші посилання цінності не мають. Звичайні блогові записи й інтернет-статті. Таким «джерелам» довіряти — себе дурити.
2) Думки Шевченка і Гоголя мають значення для літератури, а не історії. Обидва істориками не були. Тому їхня візія козаків не має значення для визначення того, ким були козаки. Погляди Шевченка чи Гоголя можна і варто описати в окремому розділі "Козаки в літературі", а не визначенні.
3) Судячи з тих джерел, що ви наводите, ви не розумієте значення "вільні люди". Це люди, які не є кріпаками. В часи існування козацтва члени військового стану як раз і були "вільними людьми". Ще раз наполегливо раджу читати наукову літературу, а на інтернет сайтам. Для чого себе в оману вводити? --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 00:18, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
Ось вам ще список, точно академічних джерел - http://www.belkazak.com/arhiv/istor_o_proish.htm. І чому це бачення Гоголя і Шевченка не має значення? Пробачте, кілька мільйонів чоловік Лівобережної України закріпачили, позбавили права називатись козаками, так само і в Росії, в Казахстані казаків перейменували на киргиз-кайсаків, все провели по документам, а потім наведені вами історики, які ссилаються на ці документи по суті просто підтверджують - так, по документам козаками називались військові люди, на царській службі. А те, що кілька мільйонів людей лишили історичної спадщини, виставили на весь світ насильниками і вбивцями, хоч більшість з них, будучи віруючими, свідомо ні разу в житті не брали до рук зброї - це ви куди заховаєте? Населення хуторів, міст і сіл всієї України, особливо Лівобережної здавна називало себе козаками, цьому є купа підтверджень в літописах, художній літературі, офіційних документах повстань, але от в академічній науці з відомих всім історичних обставин досі панує інша думка. Поясніть, чому Гоголь і Шевченко, які за походженням були козаками і варились в цьому середовищі не є авторитетними джерелами? Hodzha 00:33, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
http://litopys.org.ua/shevchenko/vosp28.htm. "Они и в самом деле были представителями разных половин казачества. Шевченко был из правобережного казачества, которое, оставшись после Андрусовского перемирия без старшины и оказавшись под польским гнетом, бежало на Сечь и возвращалось оттуда в панские владения уже гайдамаками; Кулиш же происходил из того казачества, которое заседало с царскими боярами, организовывало по указу царя Петра «Малороссийскую коллегию», помогало Екатерине Второй писать «Наказ» и учредить на Украине училища вместо старых бурс. Один учился истории непосредственно у гайдамакских вожаков, читая ее в скорбных казачьих сердцах, которые рвались и томились в неволе у ляха — заклятого врага казаков; другой — познавал былое Украины от предков, испокон веку не знавших панщины, охранявших когда-то плечом к плечу с рыцарями Ланскоронскими, Претвичами, Вишневецкими границы Южной Руси, Литвы, Польши и впоследствии вставших по собственной воле на защиту Москвы. Ощущения глубокой связи с народом у обоих было одинаково сильным, однако Шевченко был человеком с горячей кровью, тогда как Кулиш искал равновесия сердца и разума, равновесия хочу и могу."
http://dic.academic.ru/dic.nsf/sie/7228/КАЗАЧЕСТВО. В 14-17 вв. - вольные люди, свободные от тягла и работавшие по найму, гл. обр. на различных промыслах, а также лица, несшие воен. службу на окраинах страны. Со 2-й пол. 15 в. за линией сторожевых укреплений на юж. и юго-вост. окраинах польско-литов. и рус. гос-в начали скапливаться беглые крестьяне и посадские люди, к-рые также называли себя вольными людьми - казаками. Необходимость вести непрерывную борьбу против соседних феод. гос-в и полукочевых народов способствовала объединению этих людей в общины. В 15 в. возникли общины донских, волжских, днепровских и гребенских казаков. В 1-й пол. 16 в. возникла Запорожская Сечь (см. Сечь Запорожская), во 2-й пол. 16 в. - общины терских и яицких казаков. - Зверніть увагу, там є прямі посилання на академічні джерела, прямо вказано, що козаки вільні люди, не обов'язково військові, а також, що козачі громади існували задовго до утворення Січі. Hodzha 00:42, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
Сподіваюсь, що це джерело розставить всі точки над і. Академічний словник Фасмера, який визнаний мовознавцями по всьому світу говорить наступне - "каза́к, а́-, укр. коза́к, др.-русск. козакъ "работник, батрак", впервые в грам. 1395 г.; см. Срезн. I, 1173 и сл. Из укр. заимств. польск. kоzаk "казак". Ударение в форме мн. ч. каза́ки – результат влияния польско-укр. формы; оренб. казаки говорят: казаки́; см. Зеленин, РФВ, 56, 239. Заимств. из тур., крым.-тат., казах., кирг., тат., чагат. kаzаk "свободный, независимый человек, искатель приключений, бродяга" (Радлов 2, 364 и сл.); см. Бернекер 1, 496; Мi. ТЕl. I, 330. Сюда же каза́ки мн., соврем. каза́хи – тюрк. народ. Этноним касо́г не родствен каза́к, вопреки Эльи (505)." http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Vasmer-term-4608.htm
Наводьте, будь ласка, посилання які стосуються теми безпосередньо. Не застарілі радянські енциклопедії, а наукові праці з козаччини. Інакше ця розмова немає сенсу.
Щодо Фасмера. Ви етимологію явища від самого явища відрізняєте? Це не тотожні речі. Наприклад, русь походить від назви варягів, але це не означає, що русини це варяги. Хочете писати про "вільних" — є розділ "Етимологія".--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 01:41, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
В даному випадку у Фасмера наведена не лише етимологія, а значення слова, яке використовується (у його час) у Степу, зокрема на Русі. В згаданих вами джерелах говориться про походження козаків від військовиків, але ніде не вказано, що всі козаки займалися винятково військовою справою, чи жили винятково у війську, а не в селах, хуторах чи містечках з сім'ями. Про тюркомовних казаків-казахів вони теж нічого не говорять, бо розглядають в першу чергу руських і українських козаків. Для цих джерел, питання про те, чи існували козаки-хлібороби і мирні козаки різного роду занять просто не стоїть, для них важливе питання - чи можна називати козаками тих, хто перестав належати до військової служби (в Речі Посполитій, Російській імперії і т.д.). Повстання Б.Хмельницького, селянські заворушення XVIII-XIX ст. показують що так - українські селяни массово себе ідентифікували з козацтвом не вступаючи при цьому до жодного регулярного війська. Доведіть, що козаки - це винятково ті хто займалися військовою справою, добували собі на життя шляхом насильства і були пов'язані з Січчю і що просто козаків, "козаків-гречкосіїв" не існувало, так само як і козаків-казахів, а потім витирайте чужі правки. А Обговорення статей взагалі не чіпайте - цей розділ існує також для тієї інформації, яка з тих чи інших причин не може бути поміщена в основну статтю і є дискусійною, подібні дії схожі на вандалізм. Hodzha 07:31, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
На підставі спільної (за деякими даними) етимології слів казах та козак ви робите дуже далекосяжні висновки, що казахи - це козаки. ) --yakudza 11:11, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
Ніяких висновків я не роблю, про те, що ми маємо спільну історичну спадщину з народами Степу, особливо в плані козацтва було відомо завжди, досить уважно почитати наявний величезний масив документів - українських, російських, казахських, татарських, узбецьких та ін. з цього приводу, зокрема академічних і логічно зв'язати все докупи. Пошукайте в інеті як пояснювали і пояснюють свою самоназву казахи і ви побачите, що більшість джерел виводить їх походження саме зі спільноти вільних людей Степу XII-XVI ст., які називали себе козаки (казаки, казахи). З цієї самої спільноти виводять і походження українського і російського козацтва, навіть такі авторитетні джерела як Карамзин и Соловьев, відомі своїми проімперськими позиціями. Також ця спільнота мала вплив на формування сучасного татарського, узбецького та деяких інших народів Степу. Говорити про те, що козаки були лише україно-, русо- чи слов'яномовними, так само що всі вони були православні - м'яко кажучи недоречно. Слід просто чітко відрізняти козацтво як спільноту вільних людей Степу з одного боку і всілякі військові формування, які створювалися її представниками в різні часи - казахські орди і козацькі війська, зокрема Казахська Орда, Військо Запорізьке, Військо Донське, козацькі полки Гетьманщини, Вільне Козацтво УНР та ін. Жорсткі вимоги стосовно мови і віри висувалися саме у випадку вступу до цих військових формувань. І це на мою думку, стало ще одною причиною, що далеко не всі козаки до них вступали. На жаль в шкільних підручниках історії на відміну від академічних джерел традиційно роблять наголос саме на історії козацьких військових формувань, нехтуючи при цьому набагато більшу кількість вільних людей з усіх кінців Великого Степу, які жили мирним життям у сімейному колі і ні до яких військових формувань відношення не мали, хоч теж вважали і називали себе козаками (вільними людьми, але аж ніяк не військовослужбовцями, бандитами чи бродягами) разом з тим залишаючись при своїх мовах і вірах. На жаль правителям і чиновникам потрібні не вільні і незалежні люди, а податливі і терплячі піддані (платники податків). Це пояснює відношення до справжніх козаків і в часи Орди і в часи Речі Посполитої і в часи Російської імперії і в часи СРСР і навіть нині, коли в Росії і Україні коло осіб, які можуть називатися козаками, обмежено законодавством. Hodzha 16:51, 5 липня 2011 (UTC)[відповісти]
  • Суспільний стан - Злодій, Пірат, тобто буквально «Вiльна людина»...? Ха! Ха! Ха! Козаки «Вільні люди» - це маячня! На жаль «Вільні люди» апріорі не бувають Суспільним станом в державі, на відміну від козацтва - яке було Суспiльним станом в державі!--31.28.245.58 11:03, 19 квітня 2020 (UTC)[відповісти]

Примітки[ред. код]

Утворення і розвиток[ред. код]

XV—XVII ст. в Європі — період розвитку, розквіту і занепаду Священної Римської Імперії і Католицької Церкви. Це було досить складне політичне утворення, до складу якого в ті часи входили землі таких сучасних країн як Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Сербія, Чехія, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Голландія, Франція. Також її вплив поширювався на землі сучасних Великобританії, Польші, Білорусі, Литви і Латвії. Річ Посполита тих часів була сателітом Священної Римської Імперії (релігійний і культурний вплив католицької церкви і Риму, економічні і династичні зв'язки). Саме землі сучасної України були прикордонною територією для цієї Римської Імперії.

В XV—XVII ст. у зв'язку з удосконаленням методів землеробства степові області України стають придатними для ведення землеробства (до цього землеробство було переважно в лісовій зоні). Шляхта Речі Посполитої починає вимагати привілеї на землю у степових областях України. Утворюються величезні панські маєтки, які вирощують зерно для експорту в Європу. Люди, які проживають на цих землях передаються шляхті разом із землею (земля чогось варта лише тоді, коли її є кому обробляти). Людей це не влаштовує і велика кількість їх іде далі в степи, куди з часом також можуть прийти пани. Саме ці люди і поповнюють склад козаків.

Гніт змушував українців тікати з освоєних місць на південь, у вільні степи, які у народі називали Диким Полем. Тут не було ні селищ, ні міст, та ніякої влади. Щоб не загинути від голоду чи не стати жертвами хижаків чи татар, втікачі озброювались та гуртувались у самоврядні громади. Їх зброєю були списи, луки, сокири та шаблі.

Гуртуючись, вільні люди влаштовували тимчасове житло, вели спільне господарство: збирали мед диких бджіл, вичиняли шкури, в'ялили м'ясо та рибу. На початку зими втікачі крадькома поверталися до своїх домівок.

Важливе значення у формуванні українського козацтва має розвиток міжнародної работоргівлі і кріпостного ладу починаючи з XIV ст. Українці, місцеве населення тодішньої України, або, як тоді її називали, Південно-Західної Русі, потрапило в жахливе становище. Причиною цього став розвиток міжнародної рабовласницько-феодальної системи. Вона отримала найбільший розвиток, з одного боку, в Західній Європі (Священна Римська Імперія і залежні від неї держави, такі як Річ Посполита), з іншого - на просторах Азії і Африки (Візантія і пізніше утворена на її землях мусульманська імперія з центром в Стамбулі). Таким чином, жителям України загрожувало рабство з двох сторін — зі сторони польських магнатів, які отримували від королів Речі Посполитої права на володіння українськими землями і населенням, і зі сторони татарських степових загонів, які приходили в Україну з південного сходу — зі степів і Криму. Кількість цих загонів постійно зростала внаслідок занепаду і розпаду Золотої Орди. Вони забезпечували собі життя работоргівлею — продажем бранців у грецькі і італійські колонії на узбережжі Чорного моря, а пізніше — в ці самі міста, але вже як міста Кримського ханства  — держави, залежної від імперії Османів. Тому татари під час нападу на українські села зазвичай вбивали старих, немовлят і непридатних до невільницьких робіт людей, забирали чоловіків і жінок, село грабували і спалювали. Після цього бранців ділили між собою та тягли через степи до Криму. Як правило, звідси їх везли на невільницькі ринки Стамбула-Царгорода. А вже звідти бранці потрапляли в усі куточки тогочасної Османської імперії  — Єгипет, Сирію, Аравію, Персію, Туркменистан, на Балкани.

Проте, незважаючи на небезпеку, кількість бажаючих іти в степи росла, чому сприяли чутки про великі незаймані багатства Дикого поля. Наприкінці XV століття з'являються так звані «козаки-угодники». Так називали селян і городян, які на теплий період ішли на промисел з дозволу панів, віддаваючи їм 1/10 частку здобичі.

У степах козакам не раз доводилося вступати в сутички з татарами, які використовували Дике поле як пасовище для своїх табунів. В ці часи багато козаків гинуло і потрапляло у полон, проте й козаки часто били татар, відбираючи у них зброю і худобу, яку ділили між собою порівну. У Никонівському літописі під 1444 роком уперше згадується про козаків (рязанських), які допомагали Московському князівству у війні проти татар. З кожним роком число ватаг «уходників» збільшувалась. Усі ці ватаги, як правило, діяли окремо одна від одної, тому не могли вести широких бойових дій.

У першій половині 16 століття кількість їх ставала все більшою, і з напіввійськового промислу козацтво перетворювалося на окремий стан тогочасного українського суспільства. Вироблялися і усталювалися військова організація, адміністративний устрій, закони і звичаї. В цей час пани, власники великих земель степового прикордоння, організовують оборону населення (їхні замки були єдиним укриттям від набігів татар). Вони вперше залучають козаків до польової сторожі, яка тоді була не постійною, а тільки на час потреби та в часи польових робіт.


Козаки - багатонаціональна спільнота вільних людей[ред. код]

"Коза́ки (рус. козакъ[1], пол. kozak, рос. казак) — вільні люди, люди вільної і вільнонайманої праці [2], вільні люди, які мають право носити зброю, представники військового стану, воїни-найманці.

В XIII-XVI ст. на ординські Русі вперше фіксуються згадки про "козаків" - "вільних людей", "людей, які працюють по найму в т.ч. на військовій службі" [3]. Козацтво з самого початку виникає як багатонаціональна спільнота вільних людей у центральній Євразії тих часів. Але з середини XV ст. вже можна говорити про регіональну дифференціацію у рамках цієї спільноти. Саме тоді можна починати вести мову про окрему группу українських, україноруських козаків - жителів самоврядних сіл і хуторів у вільних українських степах «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів."

Заголовок статті в такій редакції намагаються витерти. З якого права? Serge-kazak (обговорення) 10:22, 18 травня 2012 (UTC)[відповісти]

Вилучено значний шмат тексту про важливість козаків у прикордонних теренах. --Friend 10:31, 18 травня 2012 (UTC)[відповісти]
Стаття потребує ретельного прочитання і "вичищення" її від ОД і "свідчень" з неавторитетних джерел. При цьому тут багато "заполітизації" й минулих століть. Так для поляків "козак" часто просто призвідник і виконавець різних "ворохоб", "здрайця" тощо. Для українців - захисник Батьківщини. Зауважу, що не припиняються спроби виставити козаків такими собі "піратами Чорного моря". --Білецький В.С. (обговорення) 03:50, 21 травня 2012 (UTC)[відповісти]
До відома Володимира Стефановича: Преамбула статті вже була "вичищена" деякими стурбованими користовачами від формули етимології, котра увійшла в світові енциклопедійні видання (тобто справжні АД, а не "домашньо-саморобні"). А саме: "козак" це слово тюркського походження (від куманських татар, XIV ст.) і означає саме "розбійник", "кочівник", "прикордонний вершник" (а ніякий не "лицар"). Тобто те ж саме, що і "пірат", тільки не моря, а степу ;) Що поробиш, неспроможність спокійно дивитись у вічі факту історії - це симптом (або синдром) сьогодення, sorry.
Поняття "козак" - багатозначне, у XIII-XVI ст. було відомо практично всім людям центральної Євразії, яку тоді у Європі називали Велика Тартарія (в т.ч. сучасної України, Росії, Казахстану, Монголії і т.д.). І не сперечатись і вичищати різні "версії" треба, а описати всі відомі на даний момент значення поняття в усій їх повноті. І починати логічно не з періоду міфічного народу козаків, а з того часу, коли слово "козак" отримало значення "вільна людина" в самих різних контекстах - "вільна людина з волі Божої", "вільна людина, яка має право на самозахист - вільний воїн", "добровільний оборонець віри", "вільнонайманий робітник (батрак, наймит)", "бандит", "воїн козацького війська", "представник козацької громади", "реєстровий козак (реєстровик)", "представник того чи іншого (українського, великорусько-донського, казахсько-тюркського) козацького народу" тощо. Тоді все стане на свої місця. Serge-kazak (обговорення) 20:38, 16 січня 2013 (UTC)[відповісти]
Починати логічно треба з надання джерел.--Geohem 09:26, 17 січня 2013 (UTC)[відповісти]

Козак Мамай[ред. код]

В історичних джерелах ніде не вказаний козак Мамай . Це придумане імя 19 століття, ймовірно російськими літераторами для перекручення історії України . На всіх картинах, які називають в наш час козаком Мамаєм , вказано Козак ( або бандурист )

Ви не враховуєте, що кілька ватажків повстанських загонів часів Коліївщини називали себе Мамаями - судячи по джерелам, це трактувалось як символічне ім'я. Якщо не вірите - інформація легко гуглиться. Напр. ось http://chigirinzapovidnyk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=113:q-q-&catid=71:2012-02-09-08-39-37&Itemid=96 Serge-kazak (обговорення) 22:01, 18 січня 2013 (UTC)[відповісти]

Козаки - визначення[ред. код]

Козаки - повноцінна етнічна група, яка має приблизне виникнення у період слабко-контрольованих територій - наслідку великих монгольских завоювань Азії та Европи (XIII - XIV віків). Етнічним походженням козаків, необхідно розглядати арійську групу (підгрупу - вікінгів), но не як не слав'янську. Територіальное походження - райони Дніпровських порогів (пізніше Запорізька Січ).

Козаки - вже не ті (цитата Юрка Винничука)[ред. код]

джерело: http://web.archive.org/web/20010830045055/http://postup.brama.com/010719/109_9_1.html --Piznajko (обговорення) 07:24, 5 червня 2018 (UTC)[відповісти]

Не ті тепер козаки.

Уже кілька разів натрапляю в пресі на згадки про якихось чудних “запорозьких козаків”, вбраних у чорну форму з нагайками при пасі. То вони Лавру вартують, то супроводжують маніяків із московського пархіяту, коли ті освячують місця, де ступала нога Папи.

І не можу второпати, що то за козаки, звідки вони взялися, і чому тоті ніби справжні наші козаки на чолі зі своїми гетьманами – Кучмою, Біласом та іншими – ще їм писків не напуцували?

Видите, як то люди нині на ніц переводяться? Навіть на козаків нема надії.