Онікс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Онікс (рос. оникс, англ. onyx, нім. Опух m

Загальний опис[ред.ред. код]

Містить (%): SiO2 — 98-100; Fe2O3 — 0-2.

Кальцитовий онікс у розрізі

Сингонія тригональна. Трапецоедричний вид.

Зустрічається у розсипах, у вигляді натічних форм, які заповнюють порожнини. Утворює суцільні маси, лінзовидні окремості. Прихованокристалічний.

Густина 2,5-2,6. Твердість 6,5-7. Блиск скляний. Злам раковистий. Розчиняється тільки у плавиковій кислоті. Піддається дії лугів.

Знаходиться спільно з агатом і кварцом у змінених лавах основного складу (у порожнинах цих порід). Заповнює жили пізніх стадій. Утворює крупні гальки при вивітрюванні мигдалекам'яних лав.

Родовища: Індія, Бразилія (Мінас-Жерайс), Уругвай, Алжир (г. Маскара), Узбекистан, Туркменістан. Історичною славою користувалися родов. О. у Стародавньому Єгипті (м. Алабастрон, т.зв. «єгипетський алебастр» Плінія Старшого) та Іранського Азербайджану («тавризький мармур»). Як виробне і декоративно-облицювальне каміння використовувався у Стародавньому Єгипті та Вавілоні. Назва — від грецьк. «онікс» — ніготь, лапа, копито (E.Theophrastus, бл. 315 р. до н. е.).

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • Онікс алебастровий (те саме, що онікс мармуровий),
  • Онікс арабський (грубосмугастий чорно-білий різновид халцедону),
  • Онікс єгипетський (О. алебастровий),
  • Онікс зелений (халцедон зелений),
  • Онікс каліфорнійський (смугасті сталагміти складені кальцитом або арагонітом),
  • Онікс кальцитовий (масивні натічні, іноді зональносмугасті кальцити),
  • Онікс мармуровий (шаруватий вапняковий накип, щільні напівпрозорі агрегати кальциту і арагоніту,
  • Онікс мексиканський (О. мармуровий з Мексики, різновид вапнякового туфу з волокнистого кальциту, або кальциту із сталагмітів),
  • Онікс сердоліковий (сердолік з червоними та білими смугами),
  • Онікс східний (смугастий забарвлений травентин),
  • Онікс чорний (ювелірна назва одноколірного, чорного та темно-сірого халцедону),
  • Онікс яшмовий (шарувата яшма).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]