Острови Спратлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острови Спратлі
англ. Spratly Islands
кит. 南沙群岛
в'єт. Quần Đảo Trường Sa
Карта

Острови Спратлі
Острови Спратлі

Місце знаходження Південно-Китайське море
Координати 8°38′ пн. ш. 111°55′ сх. д. / 8.633° пн. ш. 111.917° сх. д. / 8.633; 111.917Координати: 8°38′ пн. ш. 111°55′ сх. д. / 8.633° пн. ш. 111.917° сх. д. / 8.633; 111.917
Площа 5 км²
Країна В'єтнам В'єтнам
КНР КНР
Філіппіни Філіппіни
Малайзія Малайзія
Республіка Китай Республіка Китай
Бруней Бруней

Острови Спратлі (в'єтнам. Quần Đảo Trường Sa, кит. 南沙群岛, таг. Kapuluan ng Kalayaan) — архіпелаг у південно-західній частині Південно-Китайського моря, що складається з більш ніж 100 дрібних островів, рифів і атолів, сумарна площа яких становить менше 5 км . Загальна площа району становить понад 400 тис. км, його центр знаходиться за 400 км від островів Палаван і Калімантан, за 500 км від узбережжя В'єтнаму і за 1000 км від китайського острова Хайнань.

Територіальна приналежність островів оскаржується відразу шістьма державами: В'єтнамом, КНР, Філіппінами, Малайзією, Тайванем і Брунеєм. Незважаючи на свій крихітний розмір, острови архіпелагу мають важливе значення з точки зору присутності в регіоні. Крім того, дослідження свідчать про наявність значної кількості нафти і газу. На островах немає постійного населення, в даний час вони використовуються як рибопромисловий район.

Офіційні претензії на встановлення державного суверенітету над всім архіпелагом Спратлі пред'являють Китай і В'єтнам. Одночасно на ряд південних островів і рифів претендують Філіппіни, Малайзія, Бруней і Тайвань. У даний час під контролем В'єтнаму перебувають близько 40 островів, Китай займає 15, Філіппіни — вісім, Малайзія — шість островів архіпелагу. Тайвань володіє одним, але найбільшим за розмірами островом — Тайпін (Іту-Аба). Всі зазначені держави розмістили військові підрозділи на підконтрольних островах, активно розвивають їх інфраструктуру та освоюють природні ресурси в цьому районі.[1]

Переговори щодо островів велися регулярно, починаючи з 1992 року, коли була прийнята Декларація АСЕАН про мирне вирішення конфлікту. У 2002 році на саміті АСЕАН був підписаний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі та Спільна декларація про співробітництво в галузі нетрадиційних питань безпеки. Ці договори підтвердили дотримання принципів ненападу і невтручання у справи один одного та вироблення механізмів врегулювання конфліктів. Кодекс поведінки не включив у себе положення, запропоноване В'єтнамом, про замороження будівництва нових структур в районі моря. Категорично проти цієї пропозиції виступив Китай. Посягання Китаю на острови Спратлі є яскравим прикладом китайського експансіонізму в Південно-Східній Азії.[2]

У 2005 В'єтнам знову оголосив про суверенітет над островами Спратлі. Але уже в травні-червні 2011 р. між В'єтнамом і Китаєм відбулося кілька інцидентів, таких як пошкодження кабелів в'єтнамських дослідних суден, протести біля китайських диппредставництв у В'єтнамі, обміни заявами політиків і дипломатів, морські навчання В'єтнаму, хакерські війни. У свою чергу, 2008 року Філіппіни заявили, що будуть «битися до останнього моряка і морського піхотинця» за острови.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. NOTA BENE — АРХИПЕЛАГ СПРАТЛИ(рос.)
  2. Проблема Південно-Китайського моря у відносинах КНР і країн Південно-Східної Азії(укр.)
  3. Филлипинский флот будет сражаться за острова Спратли до последнего человека(рос.)

Джерела[ред.ред. код]