Павло Ландовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Ландовський
Народився 11 вересня 1936(1936-09-11)[1][2][…]
Гавличкув-Брод, Чехія[4][5][…]
Помер 10 жовтня 2014(2014-10-10)[1][2][…] (78 років)
Китинd, Середньочеський край[4][7][8]
·інфаркт міокарда
Поховання Добміцеd
Країна  Чехія
 Чехословаччина[5]
Діяльність письменник, драматург, актор театру, кіноактор, телеактор, актор, сценарист, драматург, фейлетонист
Alma mater Празька академія виконавських мистецтв
Знання мов німецька і чеська[2]
Заклад The Drama Clubd і Бурґтеатр
Членство скаутинг і Q125391099?[8]
Діти Jakub Landovskýd[9]
Нагороди
IMDb ID 0484968

Павло Ландовський (11 вересня 1936 — 10 жовтня 2014), на прізвисько Ландяк, був чеським актором і драматургом, дисидентом, який підписав Хартію 77. Знімався у фільмах таких режисерів, як-от Їржі Менцель, Їржі Крейчік, Павел Юрачек, Мілош Форман та Ян Сверак.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ландовський народився в Гавличковому-Броді у 1936 році. Після закінчення навчання в середній машинобудівній школі, він чотири рази намагався вступити на театральний факультет у Празі, але безуспішно. Свою акторську кар'єру він розпочав як статист в обласному театрі в Тепліце. В 1960 році виступав в регіональному театрі в Шумперку. У 1961—1963 рр. працював у театрі Клатових, а в 1963-1965 рр. в театрі в Пардубіце.

В 1966 році потрапив у Празький драматичний клуб, де відбулася перша, ним написана вистава «Hodinový hoteliér» 11 травня 1969 року, і де він був співавтором своєї найвідомішої епохи («Ревізор», «Дядько Ваня»). У 1971 році комуністичний режим заборонив його у фільмографії та на телебаченні. Проте він продовжував грати в Драматичному клубі та інших театрах, наприклад у 1978 році в празькому житловому театрі Власти Храмостової він зіграв роль Макбета у виставі «Гра Макбета».

Разом із Вацлавом Гавелом та Людвіком Вацулік він був одним із трьох офіційних представників руху за громадянські права і був одним з ініціаторів подання петиції про захист прав людини Хартії 77[10]. Після підписання Хартії 77 його неодноразово допитували й вислали до Австрії в рамках операції «Асанаці» (1978). Тут він став актором престижного віденського театру Бургтеатру, де брав участь у постановках Петра Задека.

Після повернення з Австрії з 1990 по 2008 роки він виступав у театрі На Забрадлі, Національному театрі, театрі Длоухе та Театрі Гібернія. Тимчасово працював драматургом. Окрім театру, він також писав для Чехословацького радіо.

Ландовський був відомим як грецький ловелас в екранізації роману Кундери «Я, похмурий бог» і незабутнім пивоваром в екранізації п'єси Гавла «Аудієнція», режисером якої був Їржі Менцель[11].

Він знімався у багатьох легендарних чехословацьких фільмах, як-от «Потяги під пильним наглядом», «Адельгейд», «Маркета Лазарова». Популярний був його майор Теразкий в екранізації «Чорні барони» Швандріка.

Наприкінці свого життя він страждав на цукровий діабет і після інсульту був прикутий до інвалідного візка. Павло Ландовський помер вдома в Кітині, 10 жовтня 2014 року, від інфаркту міокарда у віці 78 років[12][13].Останнє прощання з митцем відбулось у церкві св. Ігнатія на Карловій площі в Празі 17 жовтня 2014 року.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Його дружиною була драматург і сценограф Гелена Альбертова з 1962 по 1973 рік[14]. Син Якуб — юрист та комунальний політик, партнер дочки Беатріце, був поетом Й. Х. Крховський[15][16]. Його племінник — актор Павло Слабий.

Театральні вистави[ред. | ред. код]

  • Випадок для сільського міліціонера (чеськ. Případ pro vesnického policajta)
  • Тимчасовий господар готелю (чеськ. Hodinový hoteliér)
  • Героїня (чеськ. Supermanka)
  • Санітарна ніч (чеськ. Sanitární noc)
  • Нічна лінія (чеськ. Noční linka)
  • Об'їзний шлях (чеськ.Objížďka)
  • Arest
  • Цього разу я розбагатію (чеськ. Protentokrát zbohatnem)

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • (1957) Дідусь-автомобіль (чеськ. Dědeček automobil)
  • (1969) Кожний молодий чоловік (чеськ. Každý mladý muž)
  • (1969) Дівчата прийдуть пізніше (чеськ. Slečny přijdou později)
  • (1969) Потяги під пильним наглядом (чеськ. Ostře sledované vlaky)
  • (1967) Сигнал раку (чеськ. Znamení raka)
  • (1967) Весілля як пояс (чеськ. Svatba jako řemen)
  • (1967) «Маркета Лазарова» (чеськ. Marketa Lazarová)
  • (1967) Особиста буря (чеськ. Soukromá vichřice)
  • (1967) Дивовижна головоломка (чеськ. Zázračný hlavolam)
  • (1967) Пікнік (чеськ. Piknik)
  • (1968) Клітка для двох (чеськ. Klec pro dva)
  • (1968) Пансіонат для одиноких чоловіків (чеськ. Pension pro svobodné pány)
  • (1968) Людина, яка подорожчала (чеськ. Muž, který stoupl v ceně)
  • (1968) Гріб у сні побачити (чеськ. Rakev ve snu viděti)
  • (1969) Кінець священика (чеськ. Faráruv konec)
  • (1969) Страждання молодого багатія (чеськ. Utrpení mladého Boháčka)
  • (1969) Флірт з міс Стршібрноу (чеськ. Flirt se slečnou Stříbrnou)
  • (1969) Я, похмурий бог (чеськ. Já, truchlivý bůh)
  • (1970) Аделгейд (чеськ. Adelheid)
  • (1970) Справа для шибеника-новачка (чеськ. Prípad pro zacínajícího kata)
  • (1971) Весілля пана Вока (чеськ. Svatby pana Voka)
  • (1971) Страшні любовні ігри (чеськ. Hry lásky šálivé)
  • (1971) Бажання Шерлока Холмса (чеськ. Hry lásky šálivé)
  • (1972) Солом'яний капелюх (чеськ. Slaměný klobouk)
  • (1981) Регтайм (чеськ. Ragtime)
  • (1981) Kopfstand
  • (1981) Світ належить здатним (нім. Den Tüchtigen gehört die Welt)
  • (1983) Собачі перегони (нім. Hunderennen)
  • (1984) Шановний батьку (нім. Lieber Vater)
  • (1985) Коп і дівчина (нім. Der Bulle und das Mädchen)
  • (1988) Нестерпна легкість буття (чеськ. Nesnesitelná lehkost bytí)
  • (1989) Золота діва (нім. Die goldenen Jungrau)
  • (1989) Слідуй за мною (англ. Follow Me)
  • (1991) У запалі королівської любові (чеськ. V žáru královské lásky)
  • (1992) Чорні барони (чеськ. Černí baroni)
  • (1993) Війна кольорів (чеськ. Válka barev)
  • (1994) Америка (чеськ. Amerika)
  • (1995) Небезпека (англ. Hazard)
  • (1997) Неоднозначний звіт про кінець світу (чеськ. Nejasná zpráva o konci světa)
  • (1997) Дорога через пустельний ліс (чеськ. Cesta pustým lesem)
  • (1998) Стій, або я не вцілю (чеськ. Stůj, nebo se netrefím!)
  • (2000) Вихід Ангела (чеськ. Anděl Exit)
  • (2001) Мах, Шебестова та чарівна слухавка (чеськ. Mach, Šebestová a kouzelné sluchátko)
  • (2001) Ніякого обличчя (чеськ. Bez tváře)
  • (2005) Шматок неба (чеськ. Kousek nebe)
  • (2007) Впіймайте лікаря (чеськ. Chyťte doktora)
  • (2007) Порожні пляшки (чеськ. Vratné lahve)
  • (2008) Нахаба (чеськ. Nestyda)
  • (2009) Тіні не втечеш (чеськ. Stínu neutečeš)
  • (2011) Західна історія (чеськ. Westernstory)
  • (2012) Ублюдки 3 (чеськ. Bastardi 3)
  • (2016) Смертельні історії (чеськ. Smrtelné historky)

Телебачення[ред. | ред. код]

  • (1969) Окуляри (чеськ. Brýle) — роль: менеджер кухні
  • (1969) Сусіди на шпалерах (чеськ. Bližní na tapetě) — роль: водій швидкої допомоги Вацлав Кадержабек
  • (1971) Новорічні твори пана Гоуски (чеськ. Silvestrovské kousky pana Housky) — роль: Франтішек Гоуска

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Discogs — 2000.
  4. ↑ а б Czech National Authority Database
  5. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  7. ↑ Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
  8. ↑ а б Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  9. ↑ iDNES.cz — 1998.
  10. ↑ Архівована копія. www.csfd.cz. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Whitney, Craig R.; Times, Special To the New York (13 січня 1990). When the Playwright's the President, Now That's Really a Premiere. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  12. ↑ Neurvalý, osamělý, ale ke všem rovný. Zemřel herec Pavel Landovský. iDNES.cz. 11 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  13. ↑ Yardley, William (14 жовтня 2014). Pavel Landovsky, Actor and Vocal Czech Dissident, Dies at 78. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  14. ↑ Slovník české literatury. www.slovnikceskeliteratury.cz. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  15. ↑ Landovského syn Jakub: Táta se nikoho nebál, seřval i estébáky | Lidé. Lidovky.cz (чес.). 17 жовтня 2014. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  16. ↑ Pavel Landovský: Odjakživa jsem jednal zcela bez okolků. Reflex.cz (чес.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_Ландовський&oldid=37390267