Палац Потоцького (Золотий Потік)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Палац Потоцького (Золотий Потік) | |
|---|---|
|
| |
|
48°54′17″ пн. ш. 25°20′23″ сх. д. / 48.9048333333611112° пн. ш. 25.33991666669444598° сх. д.Координати: 48°54′17″ пн. ш. 25°20′23″ сх. д. / 48.9048333333611112° пн. ш. 25.33991666669444598° сх. д. | |
| Тип | палац |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Золотий Потік |
  Палац Потоцького (Золотий Потік) (Україна) | |
 | |
 Палац Потоцького у Вікісховищі | |
Палац Потоцького (Золотий Потік) — будівля, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 1848)[1] у смт Золотому Потоці Тернопільської области.
Історія та відомості[ред. | ред. код]
Палац примикав до північно-західної стіни Золотопотіцького замку. Збудований з одним поверхом, другий добудовано пізніше.
У 1935 році у маєтку сталася пожежа, яка його знищила, але палац відбудовують у 1938 році[2].
Нині — руїна. З тих часів вцілів лише кістяк будівлі.
У палаці проживав Стефан Потоцький разом із дружиною Марією Могилянкою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- ↑ Замок у Золотому Потоці — головна садиба роду Потоцьких // Провсе. — 2020. — 15 липня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Золотий Потік // Андрій Бондаренко.
- Скоропляс, Н. Золотопотіцький замок в контексті історичного розвитку і пристосування // Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: науковий вісник з проблем регіональної історії та пам'яткознавства (Науковий вісник «Межибіж»). — Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2016. — № 1.
- Вельгій, М. Старовинний Золотопотіцький замок і... нове феодальне помістя // Свобода. — 2020. — 13 квітня.