Ридомильський замок
| Ридомильський замок | |
|---|---|
|
| |
|
| |
| Тип | замок |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Ридомиль |
| Стан | втрачений |
 Ридомильський замок у Вікісховищі | |
Ридомильський замок — втрачена оборонна споруда в селі Ридомиль Почаївської міської громади Кременецького району Тернопільської області України.
Відомості[ред. | ред. код]
У XV ст. для захисту від татар збудовано над урвищем замок[1].
Замок у Ридомлі згадується під 1463 р. як власність князя Солтана Васильовича Збаразького[2].
У 1637 р. княжна Соломорецька подарувала маєток і давній замок в Ридомлі князю Миколаю Чарторийському та його дружині Ізабеллі, сестрі князя Самійла Корецького[3].
У XVII ст. на старому замчищі князь Чарторийський спорудив мурований замок[4].
Невідомо чи здобували Ридомильську твердиню козаки Богдана Хмельницького, які у 1648 р. пограбували Почаївський монастир. Найімовірніше, що остаточний занепад фортеці спричинили руйнування під час війни з турками у 1675 році[5].
У XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення й перейшов у запустіння[4].
У ХІХ ст. на урвистій горі знаходилися руїни колись великого замку й рештки стін, цегли, кафлі, залізні предмети[2]. На залишках башт замку був герб Равіч[5].
Нині місце, де стояв замок, забудоване, залишки фортеці не збереглися[1].
Про зовнішній вигляд уже неіснуючого замку в Ридомлі можна судити тільки з малюнків Йогана Генріха Мюнца (1781 р.) та Наполеона Орди (1870-ті рр.)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах. Том 2. Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф». 2014. с. 582.
- ↑ а б Цинкаловський, Олександр (1986). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року). Т. ІІ. Вінніпег. с. 173, 309.
- ↑ Orda, Napoleon (1876). Album widoków historycznych Polski poświęcony rodakom. Serya 3: Album widoków gubernij GrodzieŃskiej, Wileńskiej, Mińskiej, Kowieńskiej, Wołyńskiej, Podolskiej, Kijowskiej, Witebskiej i Mochilowskiej, w trzech seryach, przedstawiających miejsca histiryczne z czasow wojen; Tureckich, Tatarskich, Krznżackich i Kozackich, oraz przedhistorycne, jako to; Mogiła Perypiatychy, Zamku Mamaja w Bukach ets., również stare ruiny zamków oboronnych i piękne rezydencye, świadczące o przeszłości i cywilizacyi tego kraju. Warszawa: Lit. M. Fajansa. с. 98.
- ↑ а б Березюк, Андрій (2015). Ридомиль: нариси історії. Кременець: ФОП Грам'як П.В. с. 11, 12.
- ↑ а б Мороз, Володимир (2011). Замки і фортеці Тернопілля. Тернопіль: Підручники і посібники. с. 72, 73.
- ↑ Ридомиль. Замки та храми України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Березюк А. Замок у Ридомлі // Історичні статті про Ридомиль. - Ридомиль, 2020. - С. 11-13.
- Гаджерига Л., Івахів, Г. Радомиль // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 582—584. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Ридомиль // Замки та храми України.
- Ридомильський замок // Інтерактивна карта «Втрачені історико-архітектурні пам'ятки Тернопілля».
- Ридомильський замок у селі Ридомиль // Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині.