Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще)
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2019) |
| Оборонний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії | |
|---|---|
 вигляд із півдня | |
| 49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д.Координати: 49°33′11″ пн. ш. 24°53′47″ сх. д. / 49.5530750° пн. ш. 24.8965361° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, с. Біще |
| Початок будівництва | 1339 |
| Стиль | готика, ренесанс, бароко |
| Належність | Римо-католики |
| Єпархія | Львівська архідієцезія |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Біще) (Україна) | |
 | |
 Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Біщому (пол. kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii) — оборонна культова споруда, розташована в селі Біщому Бережанського району Тернопільської області. Є парафіяльним храмом Римо-католицької церкви в Україні. Частково знищений під час Другої світової війни. Поблизу костелу є католицькі поховання XVI—XX століть.
Архітектура[ред. | ред. код]
Значний уплив на архітектуру костелу зумовило його оборонне значення. У ньому поєднуються романський стиль та Ренесанс (Відродження).
Щодо будівничих, то різні джерела вказують на те, що цей храм споруджували відомі архітектори зі Львова та Бережан.
Споруда в плані нагадує форму хреста із прибудовою в західній її частині, поблизу апсиди. Зі східного боку над входом споруджена вежа. Фасад оздоблюють скульптури Діви Марії з Малим Ісусом та Ієроніма Стридонського. На оборонний характер споруди вказують товсті стіни та бійниці в північній та південній частині споруди, прикостельне приміщення арсеналу, залишки земляних укріплень. Вікна виконані в готичному стилі. Дах не зберігся.
Костел до Другої світової війни славився своїми майстерно виконаними скульптурами, які на сьогодні збереглись лише на фасаді. Добре збереглися також інтер'єр і хори. Дах із середини виконаний у вигляді нервюр, на зовнішній стороні яких зараз ростуть дерева.
Історія[ред. | ред. код]
1625 року згаданий Бартоломей — будівничий храму в Біщому (лат. murator ecclesiae Buszczensis).[1]
-
Вежа костелу -
Хори костелу в Біще -
Фасад -
Макет костелу у львівському Парку замків та оборонних споруд давньої України -
Фасад костелу -
Костел
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — S. 158. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1.). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Клименко О., Уніят В., Файфура В. Біще // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 140–141. — ISBN 966-528-197-6..
- Мельничук Б., Пришляк В., Савчук В., Федечко М. Біще // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 361—363. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Buszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 482. (пол.) — S. 482. (пол.)
- Kunzek T. Wieś Buszcze // Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 39. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Замки та храми України [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Світлини костелу на ЖЖ
| ||||||||||||||