Хоростківський замок
| Хоростківський замок | |
|---|---|
 Хоростківський замок на мапі Фрідріха фон Міґа, XVIII ст.
| |
|
49°12′45″ пн. ш. 25°55′39″ сх. д. / 49.21250000002777369° пн. ш. 25.92761111113889072° сх. д.Координати: 49°12′45″ пн. ш. 25°55′39″ сх. д. / 49.21250000002777369° пн. ш. 25.92761111113889072° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Хоростків |
  Хоростківський замок (Україна) | |
 | |
Хоростківський замок — втрачена оборонна споруда у місті Хоросткові Хоростківської громади Чортківського району Тернопільської області України.
Відомості[ред. | ред. код]
На початку 17 століття власники Хоросткова Калиновські (можливо Мартін і Єжи, які були згадуються в 1625 році) споруджують замок. В цей час на Хоростків неоднократно нападали татари, про долю замку в цей час невідомо, але цілком можливо, що він виконував свою захисну функцію, оскільки це були не повномасштабні військові дії, а лише несподівані набіги.
Перше спустошення Хоросткова відбулося в 1648 році, коли козаки мали табір між Копичинцями і Хоростковим і пограбували замок Калиновського.
У 50-х роках 17 століття Хоростків був неодноразово спустошений козаками і їх союзниками татарами, як і інші володіння Калиновських – замки у Сидорові та Гусятині. Ці руйнування почалися з нападу 1650 року, коли татари повністю спалили місто, очевидно замок не встояв. Очевидці повідомляють про руйнування трьох сотень міських будинків.
У 1672 році, після того, як турки були зупинені біля бучацького замку, ці землі увійшли до складу Османської імперії, їх звільнив польський король Ян ІІІ Собеський у 1683 році. Очевидно, замок не був відновлений.
У 18 столітті місто належало Сангушкам. Наприкінці цього століття власником міста став польський дворянин Юзеф Левицький, який спорудив три храми – костел (до наших днів не дійшов), греко-католицьку церкву і каплицю на кладовищі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Замки. Хоростківський замок у селі Хоростків [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] / Замки // Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] — 2015. — (30 вер.).
| ||||||||||||||