Бережанський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бережанський замок
Одна зі стін Бережанського замку зимою
Одна зі стін Бережанського замку зимою
Статус: пам'ятка архітектури національного значення
Країна: Україна Україна
Місце розташування: місто Бережани, центральна частина
Географічні координати: 49°26′46″ пн. ш. 24°56′41″ сх. д. / 49.4462472° пн. ш. 24.9449611° сх. д. / 49.4462472; 24.9449611
Завершення будівництва: 1554

Бережанський замок — пам'ятка оборонної архітектури в м. Бережани Тернопільської області (Галичина).

Збудований родиною Сенявських у 16-18 ст. Замковий костел Святої Трійці (1554) - родова усипальниця Сенявських.

Східний Вавель на землях України[ред.ред. код]

Система фортифікацій замку на панорамі Качора І. В.

Бережанський замок (1554), іменований «Східним Вавелем», вважають найвизначнішою захисною спорудою епохи Ренесансу.

Обширна територія, що нині міститься в межах міського парку, обгороджена кам'яним муром.

На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду.

Реконструкція зовнішнього вигляду Бережанського замку
Бережанський замок (2004)

1570 року замок був додатково розбудований і зміцнений.

У 16191622 роках італійські архітектори перебудували замок за новоголландською системою, розробленою Ґійомом Л. де Бопланом. Навколо замкових валів заклали додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено 4 бастіони. В'їзд до замку влаштовано через равелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.

Замок мав форму п'ятикутника з 4 оборонними вежами (три з них збереглися дотепер). За периметром замку йшли не оборонні мури, а житлові будинки.

До замку вела оздоблена кам'яною різьбою в'їздна брама з перекидним ланцюговим мостом.

Внутрішнє подвір'я було влаштоване у формі італійського палаццо.

1620 року татарські чамбули, що снували в околицях Бережан, навіть не наважились штурмувати міські укріплення.

У 17 ст. у східній частині замку збудували палац, який за пишне оздоблення порівнювали з краківським Вавелем.

У 18 столітті замок був відомий своєю збіркою живопису, частини якої тепер зберігаються у різних музеях України.

Юліуш Словацький у своєму творі «Ян Білецький» писав:

Бжежанський пан в околиці чарівній
Оселю мав. Там поміж двох потоків
Розкішний замок у красі предивній
Каплиця й башти зводились високі.

Напис на південній брамі[ред.ред. код]

Над його південною брамою було написано: «Вельможний пан Миколай Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький та коломийський вибудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богові і на оборону вірних християн року 1554».

Бережанський замок (2004)
Бережанський замок (2005)
Фортеця у 1933 році
Табличка при брамі Бережанського замку (2005)


Замковий костел з двома каплицями[ред.ред. код]

Як писав Богдан Лепкий, «…на замку прегарна, з тесаного каменю каплиця, з дорогоцінними пам'ятниками та саркофагами Сенявських…».

Костел Святої Трійці споруджено коштом великого коронного гетьмана Миколая Сенявського 1554 року в південно-західній частині замкового двору. Стильова еклектика залишила сліди і на ньому — як наслідок частих перебудов. З 1619 року, після смерті Адама Єронима Сенявського, його дружина Катажина надала кошти для будівництва бокової каплиці, в якій влаштовано саркофаг Адама Єронима та (пізніше) саркофаги їх синів Миколая, Александра, Прокопа. Ці саркофаги виконані відомими тогочасними різьб'ярами, відповідно голландцем і німцем за походженням, Генріхом Горстом та Яном Пфістером. В 2-й пол. XVII ст. добудовано з північно-східного боку костьолу ще одну каплицю. Весь цей культовий комплекс акумулює в собі суміш трьох архітектурних стилів — готика і ренесанс з елементами бароко. Ідентична стилістика прослідковується у внутрішньому оформленні костьолу та щодо розміщених у ньому скульптурних пам'яток.

Доля будівлі органічно пов'язана з долею замку. Руйнація пам'ятки триває вже майже два століття. Спроби її реставрації у 1870-х рр. не дали бажаних результатів. Адже замковий костел в архітектурній своїй концепції невіддільний від всього комплексу, при реставрації тільки костьолу, без ідентичного впливу на замок, втрачається цілісна єдність цього архітектурного комплексу — стан укріплень не сприятиме позитивному історичному тлу, центральною спорудою якого буде костел.

20 століття[ред.ред. код]

Бережанський замок після завершення бойових дій Першої світової війни справляв враження майже цілковитої руїни.

22 — 23 грудня 1918 року в Бережанському замку — Ставці НКГА — відбулась державна нарада за участи Президента Є.Петрушевича, державного секретаря Д.Вітовського, генерала М.Омеляновича-Павленка, командирів груп УГА Г.Коссака, О.Букшованого, О.Микитки, А.Бізанца, А.Кравса та інших; розглядали план подальшого ведення війни.[1]

Власник замку та Фарного костелу Якуб Ксаверій Потоцький (нащадок Станіслава «Ревери», Станіслава Костки Потоцьких[2][3]) вирішив не утримувати архітектурний комплекс власним коштом. 1921 року передав його в державну власність. Тож 1925 року замок перейшов на баланс Польської держави.

Було законсервовано замкові мури, проведено аматорські розкопки. Все це проводилося фактично під контролем командування 51-го піхотного полку прикордонних стрільців, дислокованого в Бережанах з грудня 1921 р. Не дивно, що 1933 року командиру полку полковнику Станіславу Бідацькому надали звання почесного громадянина Бережан.

Військове командування передбачало відновлення замку за його станом на 1775 рік. Але коштів бракувало, а потім плани обірвала Друга світова війна. Після вересня 1939 замок зайняли підрозділи Червоної армії. Було пограбовано поховання у каплиці, понищено стрільбою мозаїку "Матір Божа" у головному вівтарі, знищено інтер'єри покоїв. 1 липня 1941 при відступі було підірвано запаси амуніції, пороху у вежі, що призвело до руйнації значної частини замку. Руйнацію довершили 1946 підрозділи НКВД. Замкова каплиця опинилась без даху, стропил. [4]

Замок у добу незалежності України[ред.ред. код]

Стан замкової каплиці та подвійного надгробка Миколи (вгорі) та Ієронима Сенявських на 2004 рік

Заклики до збереження та відновлення замку, а також реконструкційні пропозиції, на практиці втілені не були. З 1999 року Бережанський замок віднесено до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. Але реальних дій наразі не було. Відновлювально-ремонтні роботи йдуть дуже повільно за браком коштів.

Внаслідок такої ситуації в травні 2011 р. частина замкового муру завалилася.[5]

Починаючи з 2009 р., в червні відбувається Фестиваль Бережанського замку.[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9 с. 152
  2. Stanisław M. Brzozowski. Potocki Jakub Ksawery Aleksander (1863–1934) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984.— t. XXVIII/1, zeszyt 116.— 178 s.— S. 23-24. (пол.)
  3. Potoccy (06) (пол.)
  4. [Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Krakow: W-wo «Antykwa», 2007. Tom 15. (пол.) s. 94]
  5. Упав мур Бережанського замку XVI ст. // УНІАН, 12.05.2011
  6. Фестиваль Бережанського замку

Література[ред.ред. код]

  • Оконченко І. Бережанські фортифікації XVI-XVII ст. // Галицька брама, 2002, №7-9 (91-93), с. 8-11
  • Парацій В. Бережанський замок // Галицька брама, 2002, №7-9 (91-93), с. 12-17
  • Оконченко І. Бережанські фортифікації XVI—XVII ст. // Галицька брама, 2002, №7-9 (91-93), с. 8-11.
  • Марина Гнатенко. «Шляхетні мури» // Український тиждень, 20.01.2011
  • Будар Т. Доля замку непокоїть усіх: [Наук.-практ. конф., присвячена 450-літтю побудови Бережан. замку] // Бережанське віче. — 2004. — 11 черв. — С. 4
  • Костюк С. Віки старіють пам'ятку: [Міжнар. наук.-практ. конф. «Бережанський замок…»] // Рада. — 2004. — №5. — С. 59
  • Одинчук А. Як зберегти замковий комплекс: [Міжнар. наук.-практ. конф. «Бережанський замковий комплекс…»] // Вільне життя. — 2004. — 22 черв. — С. 1.
  • Парацій В., Тихий Б. Замку — 450. Держбуд передав його на баланс ДІАЗу: [Про діяльність Бережан. держ. іст.-архіт. заповідника] // Жайвір: Літ.-мистец. іст.-краєзнав. альманах. — 2004. — №1 (березень). — С. 9.
  • Пламеницька О. Деякі аспекти хронології та типології Бережанського замку в контексті формування урбаністичної системи міста // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. - Вип. 18. - Київ, 2011. - С. 257-270.

Посилання[ред.ред. код]