Вишнівецький палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишнівецький палац
Вишнівецький палац
Вишнівецький палац
Статус: Пам'ятка національного значення
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Вишнівець, вул. Замкова, 5
Географічні координати: 49°53′58″ пн. ш. 25°44′18″ сх. д. / 49.89944° пн. ш. 25.73833° сх. д. / 49.89944; 25.73833
Тип будівлі: палац
Архітектор: Якуб Бланже Депре, Владислав Городецький
Засновник: Михайло Васильович Збаразький (Вишневецький)
Перша згадка: 1395 рік
Заснування: кінець XVI століття
Стан: на реставрації

Вишніве́цький пала́ц — архітектурна пам'ятка 18 століття загальнодер­жавного значення у смт Вишнівець Збаразького району Тернопільської області. Колишня резиденція останніх представника князівського роду Вишневецьких — Михайла-Сервація, а після його смерті 1744 — князів Мнішеків.

Історія[ред.ред. код]

Замок[ред.ред. код]

Розташований на місці оборонного замку 1395 року, який було перебудовано і укріплено у 1640 році коштом Яреми Вишневецького.

У 1675 під час нападу влітку турків, татарів війт Вишнівця Єжи Борковський керував імпровізованою обороною замку Вишнівця. 11 діб невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим кількісно ворогам. 31 серпня (подібно, через зраду частини жидів) замок був взятий; вся шляхта, закрита в замку, була винищена.[1]

Після руйнування замку у 2-й половині XVII століття фортифікаційні елементи відновлено у 1705 році.

Палац[ред.ред. код]

У 1730-х роках Міхал Сервацій Вишневецький збудував за проектом архітектора Я. Бланже палац, який наприкінці століття реконструйовано.

Паралельно до головної забудови закладено парк (див. Вишнівецький парк).

Оноре де Бальзак, який відвідав Вишнівець у 1848 році, назвав палац і парк «малим Версалем».

Під час 1-ї світової війни палац було пошкоджено. Відбудований у 1920-х роках архітектором Владиславом Городецьким. Навесні 1944-го під час бойових дій зазнав значних руйнувань. У 1950-х Вишнівецький палац відремонтовано, однак первісний вигляд, зокрема його внутрішнє убранство, не відновлено.

Архітектура[ред.ред. код]

В архітектурі Вишнівецького палацу поєднані риси пізнього бароко й класицизму. Після перебудови просторий палац набрав обрисів класичного стилю; його видовжений у плані двох'ярусний корпус із флан­гами, вищими на один ярус бічними еркерами становив симетричну П-подібну композицію. Центральна частина фасаду з парадним входом оздоблена риза­літом, увінчаним трикутним щитом з пишним ліплен­ням. На задньому фасаді поміж ризалітами розміщується аркові галереї. Брами до резиденції величні, виконані з наслідуванням античних тріумфальних брам.

Внутрішня структура палацу була симетрична, дзеркальна, з вестибюлем зі сходами і салоном. Ряд залів у партері, поєднаних широкими арковими переходами, становили дзеркал. галерею з численними предметами мистецтва (див. Вишнівецького замку художня колекція), що була однією з найвеличніших у привататних резиденціях Речі Посполитої 18 ст.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Czeslaw Chowaniec. Borkowski Jerzy / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 332. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]