Сидорівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 49°00′10″ пн. ш. 26°10′13″ сх. д. / 49.00278° пн. ш. 26.17028° сх. д. / 49.00278; 26.17028


Сидорівський замок
Замок Калиновських
Сидорівський  замок
Сидорівський замок

49°00′10″ пн. ш. 26°10′13″ сх. д. / 49.00278° пн. ш. 26.17028° сх. д. / 49.00278; 26.17028

Статус: пам'ятка архітектури місцевого значення
Країна: Україна
Місце розташування: Сидорів, біля Гусятина
Архітектурний стиль: Пізній ренесанс,
Матеріал: кам'яний
Перша згадка: 1640-і рр.
Початок будівництва: 1640 рр
Стан: руїна

Си́дорівський за́мок — оборонна споруда середини XVII ст., пам'ятка архітектури місцевого значення. Розташований в селі Сидорів, приблизно сімома кілометрами південніше районного центру Гусятин Тернопільської області. Зведений на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою, з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття шляхтичем Марціном Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських гербу Калинова. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів. Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався. З початком XVIII століття втратив оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших часів.

Історія[ред.ред. код]

Історія Сидорівського замку пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.

Рід походить від Анджея (Єнджея) Калиновського (14651531). Його правнук — генерал подільських земель Валентій Александер Калиновський, дружина В. А. Калиновcького — Ельжбета Струсь. Вони мали 3-х синів, з яких наймолодший Марцін (Мартин) став польним гетьманом коронним, а після смерті братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань. В Сидорові був родовий замок. Тут гетьман Марцін Калиновський на острівці, утвореному річками Суходіл та Слобідка, наказав поставити на горі в 1640 р. кам'яний замок.

Замок мав форму острівця та розміри 30 на 178 метри.

1672 року замок був взятий турками, 1673-го відвойований коронним військом. 3 роки тут був комендантом Ян-Самуель Хшановський (з дружиною Анною пізніше відзначилися при обороні Теребовлі в 1675 р.). Я.-С. Хшановський залишив замок, його знову зайняли турки, які значно знищили замок. Пізніше замок відбудовувався за сприяння ще один нащадок роду — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського (? — 1738), який сприяв будівництву тут незвичайного за архітектурою костелу (обидва Марціни Калиновські були поховані в ньому). Після смерті Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бєльським, пізніше до її доньки Анелі М'ячинської.

На початку XIX ст. замок купив Ігнацій Пайґерт і таким чином Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 р. Поет та художник Юзеф Пайгерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайгертів не дбали про замок і він почав занепадати.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Південно-східна частина замку повністю зруйнована. Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані 2 напівкруглі двоярусні бастії. Також збереглася в напівзруйнованому стані південна напівкругла 2-ярусна бастея з в'їздною аркою та контрфорсами.

Література[ред.ред. код]

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні.— Київ: Центр учбової літератури, 2007.— С. 160–161.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х томах. Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков.— К.: Будівельник, 1983–1986.— Том 4.— С. 63-64.

Посилання[ред.ред. код]