Палац вірменських архієпископів (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац вірменських архієпископів


49°50′35″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д. / 49.84305555558333367; 24.03111111113889109Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′52″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03111111113889109° сх. д. / 49.84305555558333367; 24.03111111113889109
Тип будівля і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Тип будівлі палац
Прийнято рішення про будівництво XVII ст.
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Палац вірменських архієпископів (Львів). Карта розташування: Україна
Палац вірменських архієпископів (Львів)
Палац вірменських архієпископів (Львів) (Україна)
Мапа

CMNS: Палац вірменських архієпископів у Вікісховищі

Палац вірменських архієпископів (конскрипційний № 116[1]) — адміністративно-житлова будівля, колишня резиденція вірменського архієпископа. Розташована в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській, праворуч від дзвіниці Вірменського собору. Як частина ансамблю Вірменського собору має статус пам'ятки архітектури національного значення (охоронний № 318/3).

Історія[ред. | ред. код]

Будівля палацу вірменських архієпископів зведена наприкінці XVII століття за наказом архієпископа Вартана Гунаняна[1][2][3]. Його наступник, архієпископ Якуб Августинович після пожежі 1778 року відбудував і розширив палац[4][5][6][7], а в 1802 році чергову реконструкцію провів архієпископ Ян Шимонович, який знову розширив будівлю і влаштував у ній каплицю[1]. Також у палаці розташовувалися бібліотека, канцелярія та архів єпархії[1].

До 1939 року будівля палацу офіційно належала Капітулу Вірменсько-католицької церкви[1].

Опис[ред. | ред. код]

Будинок цегляний, тинькований, Г-подібний у плані, замикає зі сходу Східне (Христофорове) подвір'я Вірменського собору[7]. Чоловий фасад, що виходить на вулицю Вірменську, двоповерховий, на чотири вікна, тильний фасад — триповерховий, з дерев'яними верандами та критими сходами[3][1]. Чоловий фасад розчленований горизонтально тягами, а на рівні другого поверху — вертикально пласкими лопатками між вікнами. Завершується фасад хвилястим фронтоном, у тимпані якого розміщений барельєф із гербом вірменських архієпископів[1][6].

Вікна прямокутні, на першому поверсі частково зберігся первісний кам'яний декор вікон, що складається із прямих сандриків з орнаментом із чотирипелюсткових пізньоготичних розеток, тригліфів і метоп, різьбленого обрамлення вікон[6].

З боку подвір'я також зберігся первісний портал, декорований орнаментом із канелюр[6][7].

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Мельник І., 2011, с. 232.
  2. Смірнов, 2011, с. 15.
  3. а б ПГиА, 1985, с. 9.
  4. Липка, 1983, с. 34.
  5. Смірнов, 2011, с. 17.
  6. а б в г В. Жишкович. Палац архієпископів. XVII-XVIII ст. (вул. Вірменська, 7/9) // Звід пам'яток історії та культури України. Львів. — Т. №1.
  7. а б в Мельник Б., 2006, с. 149.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
  • Смірнов Ю. Вірменський катедральний собор у Львові. — Л. : ФОП Смірнов Ю. М, 2011.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.