Ансамбль Вірменського собору (Львів)
| Ансамбль Вірменського собору | ||
|---|---|---|
| м. Львів, вул. Вірменська, 7-13 | ||
| ||
| Ансамбль Вірменського собору у Львові. Вигляд з Ратуші | ||
| Замовник | Вірменська апостольська церква | |
| Нинішній власник | Вірменська апостольська церква (окремі споруди) | |
| | ||
| Початок будівництва | XIV століття | |
| Збудовано | початок XX століття | |
| | ||
Ансамбль Вірменського собору у Львові — комплекс споруд XIV — початку XX століть, розташований в тій його частині історичного Львова, де селилися вірмени (вул. Вірменська, 7, 7/9). Унікальна пам'ятка вірменської середньовічної архітектури в Україні[1].
Споруди ансамблю[ред. | ред. код]
До ансамблю Вірменського собору належать:
- Вірменський собор,
- дзвіниця,
- палац вірменських архієпископів,
- вірменський банк,
- монастир вірменських бенедиктинок,
- пам'ятна колона святого Христофора,
- вівтар «Голгофа».
Собор служить архітектурним центром комплексу, навколо нього групуються всі інші споруди, утворюючи три невеликі замкнуті дворики.
Монастирський (північний) дворик біля північної стіни собору з протилежного боку обмежує будівлю монастиря вірменських бенедиктинок, збудовану в 1682 р. Перед ним у 1881 р. поставлена статуя роботи Томаша Дикаса. Галерея, влаштована за зразком італійських лоджій, служить переходом з монастиря в собор, її нижній ярус — відкритий, арочний, верхній — закритий. У стіну вмуровано два рельєфи (XVI — початку XVII ст.) з місцевого вапняку.
Східний дворик пов'язують з монастирським барокові ворота (1671). Він називається Христофоровим, і в його центрі височіє пам'ятна колона (1726 р.). З усіх боків дворик замкнутий будівлями колишнього вірменського банку (XVII ст.), архієпископського палацу (кінець XVIII ст.), дзвіницею (XVI−XVIII ст.), апсидами собору. Наскрізний прохід з'єднує східний дворик з вул. Лесі Українки. На арці воріт дата «1779» — час відновлення будівель після пожежі 1773 р.
Південний дворик з'єднаний зі східним воротами з бароковим фронтоном (1877), відділений від вул. Вірменської огорожею з металевими ґратами. У ніші огорожі з вулиці поміщена статуя з датою «1664» — характерний зразок львівської скульптури другої половини XVII ст., на думку деяких дослідників приналежна різцю львівського майстра М. Ерлемберга. Уздовж південної стіни собору тягнеться відкрита аркада-галерея, побудована в 1437 р. Біля глухої стіни будинку встановлений дерев'яний горельєф XVIII ст.[1] - вівтар «Голгофа».
Світлини[ред. | ред. код]
-
Двір Вірменського собору -
Східний дворик: вірменський банк, колона святого Христофора і резиденція архієпископів -
Вівтар "Голгофа" -
Ісус Христос (скульптор Томаш Дикас)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Будівельник, 1983–1986. — Т. 3. — С. 8. (рос.)
Література, законодавство[ред. | ред. код]
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
- S. Barącz. Lwów // Rys dziejów ormiańskich [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 105.
- Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ: Будівельник, 1989. — 270 с.
- Смірнов Ю. Вірменський катедральний собор у Львові. — Львів: Авіум, 2011.
- Смірнов Ю. Mons Pius. Історія і сучасність. — Львів: Авіум, 2013.
- Cielątkowska. R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 76. — ISBN 83-905682-7-6.
- Aleksander Medyński. Lwów. Przewodnik dla zwiedzających miasto. Lwów: wyd. nakładem autora, 1937.
- Grzegorz Rąkowski. LWÓW. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej. Część IV. Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Rewasz”, 2008. ISBN 978-83-89188-70-8.
- Joanna Wolańska. Katedra ormiańska we Lwowie w latach 1902-1938. Przemiany architektoniczne i dekoracja wnętrza. — Warszawa: Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, 2010. — ISBN 978-83-929227-9-7. [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Постанова Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 р. N 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР" [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Закон України від 23.09.2008 № 574-VI "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
