Миша хатня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Домашня миша
Мышь 2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: Мишовиді (Muroidea)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Миша (Mus)
Вид: миша хатня
Біноміальна назва
Mus musculus
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mus musculus
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10090
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mus musculus
Fossilworks: 104205
миша хатня (Mus musculus)

Ми́ша ха́тня, або домова, або звичайна (Mus musculus) — найпоширеніший вид роду мишей (Mus), його типовий вид.

Цей невеликий гризун є ймовірно другим за численністю видом ссавців на Землі (після людини). Домашні миші майже завжди живуть поруч з людиною. Лабораторні (білі) миші є лініями саме цього виду і є найпопулярнішим модельним організмом в біології і медицині і найвідомішим лабораторним ссавцем.

Особливості біології[ред.ред. код]

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Тривалість життя миші до 4-ох років. У сприятливих умовах, і доброму харчуванню доросла самиця протягом року може вивести до 45 мишенят. За один виводок самиця народжує до семи мишенят. Народившись, мишенята харчуються молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу, поки вони не стануть самостійними.

Харчування[ред.ред. код]

Миша споживає рослинну їжу: капусту

У природі харчуються дрібними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша харчується картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами. У літній період миші можуть вживати й рослинну їжу.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються — більше з того боку, де немає емалі (або де вона тонша). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Життя серед людей[ред.ред. код]

У сільських і часом у міських помешканнях розводяться миші, і роблять людям шкоду: з'їдають значну кількість харчових запасів, прогризають одяг, книжки, псують меблі.

Декоративна миша[ред.ред. код]

Мишей часто тримають в обмеженій кількості як домашніх тварин. Їхнє часто яскраво-руде забарвлення та тихий тоненький голос, що деколи може співати трелями, подобається людям. Для того, щоб миша не переносила інфекції, їй роблять щеплення при народженні.

дослідження миші хатньої[ред.ред. код]

Звичайно дослідження проводять на лінійних мишах — чистокровних породах, виведених в лабораторних умовах упродовж не менше 20 поколінь шляхом штучного добору та близькородинного схрещування (інбридингу).

Експерименти з мишами[ред.ред. код]

Миші — одні з небагатьох тварин, з якими проводять експерименти. Найбільше експериментів проводять з домашньою мишою, тому що вона найлегше приручається. Один експеримент подано нижче.

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 — 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12%, а самок — на 20%.

Годівля новонароджених мишенят

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогоднішній день найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припускали, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов'язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того, щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активований ген, відповідальний за вироблення тепла. У результаті «центральний термометр» організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду «охолонути».

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтверджує гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов'язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла

Мишей, які мають деякі ознаками обсессивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (Duke University). Головне, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсессивно-компульсивний розлад (ОКР) у людей полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називається обсессія), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу — вимотуюче миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявилося, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю упевнені в тому, що ця поведінка пов'язана саме із згаданим розладом, а не, наприклад, із порушенням чутливості шкіри. Це підтверджує те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання препаратів, аналогічних тим, що дають людям при ОКР.

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте внаслідок роботи Фена і його співробітників з'ясувалося, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясувалося, що у мишей з недоліком Sapap3 спостерігаються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимсь чином і викликає деякі порушення, подібні до ОКР у людини.

ріст мишей[ред.ред. код]

Класифікація (підвиди і аловиди)[ред.ред. код]

Миші, як об'єкти творчості[ред.ред. код]

У світі існує багато мультфільмів і фільмів про мишей, або де згадуються миші.


Усна народна творчість, у якій згадуються миші[ред.ред. код]

Казки, де згадуються миші

Приказки, пов'язані з мишою:

  • «Сірий, як миша» — тиха, непомітна людина.
  • «Бідний, мов церковна миша» — дуже убога людина.
  • «Попастися, як миша в пастку» — попасти у безпорадне становище.
  • «Сидіти, як миша» — дуже тихо.

Посилання[ред.ред. код]


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.