Рочестерський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рочестерський університет
RushRhees.jpg
Бібліотека імені Раша Різа
Оригінальна назва University of Rochester
Девіз лат. Meliora
англ. Ever Better
Заснований 1850
Президент Джоел Селімен
Розташування Рочестер, Нью-Йорк, США
Тип Приватний
Бюджет $ 1,282 млрд.[1]
Студентів 5 066[2]
Співробітників 1 331[2]
Докторів наук 4 357[2]
Сайт www.rochester.edu

Рочестерський університет (англ. University of Rochester) — приватний дослідницький університет США, розташований у Рочестері, штат Нью-Йорк. До складу університету входять 6 шкіл, в тому числі престижна Істменівська школа музики[2].

Університет було засновано 1850 року і з тих пір він має значні успіхи у дослідженнях і в освіті, підготував безліч видатних випускників, серед яких 8 лауреатів Нобелівської премії і 23 — Пулітцерівської премії, 19 лауреатів стипендії Гуггенхайма, 7 лауреатів програми Фулбрайта, 2 стипендії Голдвотера, 1 стипендії фонду Білла та Мелінди Гейтс[3] та 2 стипендії Маршалла. Випускники Рочестерського університету складають майже чверть вчених, які консультують НАСА з питань модифікації та підготовки до запуску космічного телескопа «Джеймс Вебб», який має замінити телескоп «Габбл»[4].

У 2010 році університет Рочестера зайняв 37-у позицію у рейтингу «Національні університети» видання U.S. News & World Report[1], а також 82-у позицію в Академічному рейтингу університетів світу[5].

Історія[ред.ред. код]

З 1819 року у містечку Гамільтон, штат Нью-Йорк, працював Університет Колгейта, заснований баптистами[6], з 1848 року відомий як Університет Медісона. Тоді ж ними було заплановано створення навчального закладу у Рочестері й уже 31 січня 1850 року засновники нового університету отримали свій статут, виданий регентами Університету штату Нью-Йорк. Заняття розпочались у листопаді, було зараховано 60 студентів, в тому числі 28 переведених з університету Медісона[7].

Первинно кампус університету знаходився у центрі міста Рочестер, а у 1853 році переїхав до східної частини передмістя. Місцевий бізнесмен і член палати представників Азарія Буді пожертвував 3,2 га землі для нового кампусу та ще 6,9 га університет у нього викупив[7]. Тут і розміщувався основний кампус до будівництва нового комплексу будівель у 1930 році.

Читацька зала бібліотеки імені Бенджаміна Раша Різа

У 1900 році на перший курс університету було вперше зараховано дівчину, що стало результатом зусиль Сьюзен Ентоні та Гелен Монтгомері. У 1890-их роках жінки перебували у класах та лабораторіях тільки у якості гостей. Першою студенткою стала Гелен Вілкінсон, якій президент університету Девід Гілл дозволив вступити до навчального закладу на тих самих умовах, що й решті студентів. Загалом у 1900 році було зараховано 33 жінки, а у 1901 році було надано перший вчений ступінь, ця честь випала Еллі Вілкоксен[7]. Після завершення будівництва нового кампусу, туди переїхали студенти, а у старому кампусі продовжували навчатись студентки, аж до 1955 року.

Невеликого зростання університет зазнав у 19001935 роках, коли ним керував Бенджамін Різ. За цей період Джордж Істмен та Ед Нортон — основні спонсори, пожертвували університету понад 50 мільйонів доларів.

У 1958 році були створені 3 нові школи: інженерна, управління бізнесом і вища школа освіти[8].

У 1995 році президент університету Томас Джексон оголосив про початок реалізації плану зі зміни умов прийому та значного перегляду навчального плану[9].

Кампус[ред.ред. код]

Кампус університету взимку 2007 року

Основний комплекс будівель університету — Рівер Кампус, розташований у долині річки Джинесі, близько 3 км на південь від центру міста та займає площу приблизно у 81 га, межує з громадським парком, розташованим уздовж східного берега річки. Тут розташовані навчальні корпуси й адміністрація Рочестерського університету.

Будівництво кампусу було завершено у 1930 році, багато будівель було оформлено у грецькому стилі доби відродження. Бібліотека, названа на честь президента Раша Різа, вважається неофіційним символом університету, а також саме тут знаходиться карільйон Гопмана, найбільший карільйон у штаті Нью-Йорк, що налічує 50 дзвонів.

Упродовж кількох останніх десятиліть були зведені нові будівлі, в тому числі Меліора Голлл (1972), Гойт Голл (1962), Гаркнесс Голл (1946), Інженерний комплекс Гопмана (1963). У південній частині кампусу розташувались наукові будівлі: Гатчісон Голл (1972), Гілан Білдінг (1971), комп'ютерний центр і бібліотека Карлсона (1987), Вілмот Білдінг (1961) і Роберт Джорджен Голл — комплекс біомедичної інженерії та оптики (2007)[10].

Багато навчальних корпусів, в тому числі бібліотека Раша Різа пов'язані мережею тунелів[11], які інтенсивно застосовуються у негоду. Більшість будівель та приміщень загального користування також пов'язані мережею Wi-Fi з доступом в інтернет[12].

Медичний центр університету[ред.ред. код]

Медичний центра Рочестерського університету (URMC) слугує основним кампусом для медичної освіти й досліджень, а також має палати для прийому пацієнтів. Центр розташований у безпосередній близькості від Рівер Кампусу, тут розміщені школа медицини і стоматології, центр медичних досліджень Артура Корнберга, школа медсестер, центр досліджень раку, інститут медико-біологічних наук[13].

Істменівська школа музики[ред.ред. код]

Істменівська школа музики знаходиться у центрі міста Рочестер. До складу кампусу входять гуртожитки для студентів, класи й аудіторії, Істменівський театр, концертна зала на 3094 місць, в якій також виступає Рочестерський філармонічний оркестр. Окрім того тут знаходяться бібліотека музики Сіблі, найбільша у Північній Америці, а також найбільша приватна колекція нот[14].

Випускники й викладачі[ред.ред. код]

У Рочестерському університеті працювало багато відомих вчених, нобелівські лауреати, випускники університету досягли значних успіхів і стали знаменитими економістами, політиками, вченими, музикантами.

Викладачі[ред.ред. код]

Випускники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «University of Rochester» (англійською). U.S.News & World Report. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  2. а б в г «About us» (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  3. «Rochester Alumnus Selected As Gates Cambridge Scholar» (англійською). University of Rochester. 2011-04-04. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  4. «Points of Pride» (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  5. «Academic Ranking of World Universities - 2010» (англійською). ShanghaiRanking Consultancy. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2012-02-05. 
  6. «University of Rochester History: Chapter 2» (англійською). University of Rochester Libraries. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  7. а б в May, Arthur A History of the University of Rochester. — Princeton: Princeton University, 1977.
  8. «History and Distinctions» (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  9. «Rochester Renaissance Plan for The College» (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  10. «University of Rochester Map» (англійською). University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  11. «Схема тунелів кампусу Рочестерського університету». University of Rochester. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  12. «UR Wireless Coverage» (англійською). University of Rochester. Процитовано 2012-02-05. 
  13. «Fast Facts» (англійською). University of Rochester Medical Center. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 
  14. «Concert to spotlight centuries of music» (англійською). NewsOK.com. Архів оригіналу за 2013-07-21. Процитовано 2012-02-05. 

Посилання[ред.ред. код]