Преголя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Преголя
Pregel
Вид на Преголю та острів Канта з оглядового майданчика «Рибного селища»
Вид на Преголю та острів Канта з оглядового майданчика «Рибного селища»
Витік злиття Інструча й Анграпи
Гирло Віслинська затока Балтійського моря
Середньорічний стік 90
Площа басейну 15 500

Прего́ля (стародавня назва Хрон [1], давньопрусськ. Прейгара, нім. Pregel — Прегель, лит. Prieglius, пол. Pregoła) — річка, що впадає до Балтійського моря, точніше до прісноводної Калінінградської (Віслинської) затоки. Довжина Преголі — 123 км, разом з Анграпою (одна з найважливіших приток) — 292 км. Площа басейну Преголі — 15,5 тис. км². Прусська назва річки — Скара, що означає «вигнута», пізніша — Претора — «безодня». Назва Претора трансформувалась у німецьке Прегель [2].

Географія[ред.ред. код]

Преголя є найдовшою річкою, що цілком протікає в межах Калінінградської області. Преголя бере початок від злиття Інструча й Анграпи, в районі міста Черняхівськ. Ширина Преголі в Черняхівську становить 20 метрів, в Калінінграді — 80 метрів. Глибина від 2-3 метрів у верхній течії й до 8-16 у нижній. За Гвардійськом, в районі селища Озерки, Преголя розділяється на два паралельних русла, Нова Преголя (північне русло) і Стара Преголя (південне русло). У багатьох місцях ці русла з’єднуються протоками, таким чином утворюється велика кількість островів. Останній острів перед гирлом — Кнайпхоф (острів Канта) в Калінінграде, за ним Стара й Нова Преголя з’єднуються до єдиного русла.

Над Преголею (від витоку до гирла) розташовані такі міста й селища міського типу: Черняхівськ, Знаменськ, Гвардійськ, Калінінград.

Преголя з’єднана каналом з річкою Неман. Фактично рукавом Преголі є річка Дейма, яка відходить від Преголі у Гвардійську та впадає до Куршської затоки у Поліську.

Гідрографія[ред.ред. код]

Весінній паводок (березень — квітень), літньо-осінній межень. Середній розхід води 90 м³/с. В заплаві Преголі розташовано декілька озер-стариць, найкрупніші з них — Вороняче й Пусте в районі Озерків.

Шістдесят відсотків стоку Преголі припадає на Калінінградську затоку, решта сорок відсотків через Дейму відводяться до Куршської затоки.

Преголя — рівнинна річка, швидкість течії варіюється від 0,5 м/с нижче Черняхівська до 0,1 м/с в гирлі та в рукаві Дейми.

Живлення річки змішане, дощова складова 40 %, снігова — 35 %, ґрунтова — 25 %. Під час паводків річка розливається, затоплюючи заплаву. Нагони можуть призводити до повеней, останні сильні повені стались 19 листопада 2004 року й 10 серпня 2005 року [3]. В минулому відбувались катастрофічні повені.

Притоки[ред.ред. код]

Основні притоки — Інструч і Анграпа, які, зливаючись, утворюють Преголю.

Наступна за значимістю й довжиною лівобережна притока Лава впадає в районі Знаменська на 72 км від витоку Преголі. Також Преголя з’єднана з Куршською затокою річкою Дейма.

До Преголі впадають й інші малі річки, серед них від гирла впадають:

Фауна[ред.ред. код]

В Преголі та її притоках проживає близько сорока різних видів риб, в тому числі: товстолобик, щука, плотва, окунь, йорж, сом, короп, лящ, плоскирка, краснопірка, жерех, верховодка, верхівка, чехоня, сиг, ряпушка, кумжа, сьомга, налим, корюшка, вусач, мересниця річкова, підуст, форель, харіус, палія, рогатка, в'юн, судак.

Через забруднення Преголі в дійсності багато з цих риб зустрічаються рідко. Багато риби, що йде на нерестилище у середній течії Преголі, гинуть перед гирлом Преголі (в районі Калінінграда), оскільки ця частина річки найбільш забруднена побутовими й промисловими відходами. Але останнього часу, у зв’язку з закриттям целюлозно-паперового заводу, чисельність риби помітно збільшилась.

Судноплавство[ред.ред. код]

Преголя стала судноплавною річкою завдяки роботам із поглиблення дна. На початку XX століття гирло Преголі з’єднали з Балтійським морем судноплавним каналом.

До будівництва залізниці Калінінград — Черняхівськ Преголя мала важливе значення як транспортна артерія. Нині її значення у цій якості сильно знизилось. Тим не менше комерційне судноплавство Преголею зберігається до нині.

Гідротехнічні споруди[ред.ред. код]

З метою покращення умов судноплавства Преголею у двадцятих роках було ухвалено програму будівництва гідротехнічних споруд, в рамках якої в період з 1921 по 1926 рік було зведено п’ять шлюзів та Інстенбурзький канал.

Шлюзи[ред.ред. код]

Шлюзи було зведено на найскладнішій у навігаційному відношенні ділянці річки між Знаменськом та Заовражним. Всі шлюзи мають стандартні розміри: 45 м у довжину й 7,5 м у ширину. Поряд із кожним шлюзом знаходився будинок смотрителя.

Список шлюзів:

Інстербурзький канал[ред.ред. код]

Інстербурзький судоплавний канал починається біля шлюзу поряд із Новим Селищем і проходить через центр Черняхівська до русла Анграпи. Довжина каналу — 4 км, ширина — 7 метрів.

Мости[ред.ред. код]

Мости перелічено за течією річки.

Міст Автомобільних смуг Залізничних полотен Трамвайних колій Прольотів Розвідний Приимітки
Мости від гирла до Талпаків
Міст у Бережковському 1 - - 3 ні До війни мав розвідний середній проліт.
Міст у Межиріччі 2? - - 3  ?
Мости на території Талпаків
Старий автомобільний міст 2? - - 3 ні ? Не використовується. Частково розібрано.
Естакадний міст на трасі А-229 2 - -  ? ні
Мости на території Знаменська
Естакадний міст на дорозі Р-514 2 - - 7 ні
Мости на території Гвардійська
Автомобільний міст на дорозі Р-512 2 - -  ? ні
Мости на території Калінінграда [4]
«Берлінський» мост 2 - -  ? ні Ще 2 смуги частково зруйновано та після війни не відновлювались. Через Стару й Нову Преголю. Окружна дорога Калінінграду.
Другий естакадний міст 6 - -  ? ні В процесі будівництва. Через Стару й Нову Преголю.
"Високий" міст 2 - 2 3 Середній проліт
"Ювілейний" міст - - - 3 Середній проліт Через Стару Преголю. Пішохідний.
"Дерев’яний" міст 2 - 2 3 Середній проліт
"Медовий" міст 1 - - 3 Середній проліт Через канал між Старою та Новою Преголею.
Естакадний мост 4 (6 не на всією довжиною мосту) - 2  ? ні Через Стару й Нову Преголю
Залізничний міст - 1 - 3 Середній проліт Розведено та законсервовано
Двоярусний міст 2 (нижній ярус) 2 (верхній ярус) - 3 Середній проліт Пішохідні доріжки на нижньому ярусі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Кулаковський Ю., Карта Європейської Сарматії за Птолемеєм
  2. Вокруг Света (рос.)
  3. Сайт «750 років Кенігсбергу»
  4. Розташування мостів на островах Кенігсбергу склало фактичну основу задачі про сім мостів, вигаданої та вирішеної Леонардом Ейлером, що заклала основи теорії графів.

Література[ред.ред. код]

  • Федоров Г. М. У карты Калининградской области. Калининградское книжное издательство, 1986. стор. 88 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]