Приходько Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приходько.
Ф
Олександр Приходько
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Миколайович
Приходько
Народження 11 квітня 1966(1966-04-11) (58 років)
  Київ, УРСР
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1983 СРСР «Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983 СРСР «Динамо» (К) 0 (0)
1984—1985 СРСР «Колос» (П) 24 (0)
1987 СРСР СКА (Київ) 35 (0)
1987 СРСР «Гурія» 2 (0)
1988 СРСР «Закарпаття» 2 (0)
1988—1989 СРСР «Десна» 59 (0)
1989—1991 СРСР «Кремінь» 87 (0)
1992 Україна «Нива» (В) 6 (0)
1992 Україна «Хімік» (Ж) 19 (0)
1992 Україна «Нафтохімік» (К) 17 (0)
1993 Україна Норд-АМ-ЛТД-Поділля 15 (0)
1993—1994 Україна «Сіріус» 50 (3)
1995 Білорусь «Торпедо» (М) 22 (2)
1995—1997 Україна «Система-Борекс» 50 (4)
1997 Австралія «Колінгвуд Уорріорс» 3 (0)
1999 Молдова «Ністру» (А) 5 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2006 Україна «Борисфен»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олександр Миколайович Приходько (нар. 11 квітня 1966, Київ, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Грав у вищих лігах СРСР і України за «Гурію» (Ланчхуті) та «Ниву» (Вінниця). У складі могильовського «Торпедо» ставав фіналістом Кубка Білорусі. Після завершення кар'єри гравця разом з Олександром Рябоконем працював тренером у командах «Борисфен», «Оболонь», «Динамо» (Мінськ), «Десна», «Львів» та «Севастополь». Срібний призер чемпіонату Білорусі (2005).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець київського «Динамо». Перші тренери — Павло Васильєв, Віктор Шевченко і В'ячеслав Семенов. У 1983 році грав за дублюючий склад «Динамо». У 1984 році перейшов в команду другої ліги «Колос» (Павлоград), у складі якої завоював срібну медаль чемпіонату УРСР. Під час служби в армії виступав за київський СКА. У 1987 році був запрошений Михайлом Фоменко в команду Вищої ліги «Гурія» (Ланчхуті)[1]. Пізніше виступав за ужгородське «Закарпаття», чернігівську «Десну» і кременчуцький «Кремінь».

17 березня 1992 року зіграв перший матч у Вищій лізі чемпіонату України в складі вінницької «Ниви» проти «Кременя» (0:1). У першості України виступав також за «Хімік» (Житомир), «Нафтохімік» (Кременчук), «Поділля» (Хмельницький), «Сіріус» (Жовті Води). У серпні перейшов до клубу «Система-Борекс» (Бородянка). У 1995 році перейшов у «Торпедо» (Могильов), де став фіналістом Кубка Білорусі. Навесні 1997 року виїхав за кордон, до далекої Австралії, де зіграв 3 матчі в складі першолігового клубу «Колінгвуд Уорріорс», але восени повернувся на батьківщину, а в жовтні 1997 року став гравцем аматорського клубу «Дніпро» (Київ). Восени 1999 року провів 5 матчів у чемпіонаті Молдови в складі команди «Ністру» (Атаки). Під час зимової перерви сезону 1998/99 років повернувся до київського «Дніпра», в складі якого й завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Одразу після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Спочатку допомагав тренувати клуб «Княжа» (Щасливе). У 2000 році прийняв пропозицію головного тренера «Борисфена» Олександра Рябоконя й отримав посаду в тренерському штабі[1]. У 2003 році бориспільська команда, посівши друге місце в Першій лізі, отримала право на підвищення в класі. У першому сезоні у Вищій лізі «Борисфен» посів сьоме місце. У 2005 році Приходько працював асистентом головного тренера в мінському «Динамо», яке в тому сезоні стало віце-чемпіоном Білорусі. У травні 2006 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера бориспільського «Борисфена»[2], яким керував до червня. У 2008 році отримав посаду тренера в чернігівській «Десні». Після виключення «Десни» з ПФЛ працював у футбольних клубах «Львів» і «Севастополь». У березні 2012 року разом з Олександром Рябоконем повернувся в «Десну»[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Колос (Павлоград)
Сіріус (Жовті Води)
Торпедо (Могильов)
  

Як тренера[ред. | ред. код]

Борисфен
Динамо (Мінськ)
Десна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Олександр Приходько: «Робота в Севастополі — крок вперед у моїй тренерській кар'єрі». vinfoothistory.vn.ua. 29 липня 2011. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
  2. ↑ Приходько, Олександр Миколайович як тренер
  3. ↑ Олександр Приходько: Ми створили кілька реальних моментів, а у суперника не було і того. UA-Футбол. 14 вересня 2013. Процитовано 11 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

«Борисфен» – Тренери

Коломієць (1992–1993) · Колотов (1993) · Безсонов (1994) · Фоменко (1994–1995) · Чанов (1996) · Варениця (1997) · Морозов (1998–1999) · Бузник (1999–2000) · Рябоконь (2000–2001) · Морозов (2001–2002) · Кожухов (2002) · Рябоконь (2002–2004) · Матвіїв (2005) · Іричук (2006) · Приходько (2006) · Рябоконь (2006) · Іричук (2006) · Рябоконь (2006–2007) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приходько_Олександр_Миколайович&oldid=41035899