Провалля (Київ)
| Провалля Київ | ||||
 Зміцнення Провалля верхніми і нижніми підпірними мурами | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д.Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Арсенальна площа, Кловський узвіз, Івана Мазепи, Паркова дорога | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |
 «Арсенальна» | |||
| Карта | ||||
  Провалля Провалля (Київ) | ||||
Прова́лля — глибокий яр, який пролягав між Маріїнським парком і Микільською брамою Нової Печерської фортеці.
Опис[ред. | ред. код]
1868 року Провалля згадав у своєму «Описі Києва» Микола Закревський:
|
«Так називалося одне урочище на Печерську, улоговина, з якої випливає невеликий струмок Клов. Урочище починалося крутим і глибоким урвищем у північній частині Печерська, поблизу... фортечної Микільської брами, нині частково засипано та загладжене. Ця улоговина пролягає на південний захід, уздовж Клова, колишніх Хрестів і Нової Слободи, прямуючи до Нової Забудови. Струмок Клов вливається у Либідь»[1]. | 
|
Історія[ред. | ред. код]
У горі біля Провалля цегельня Василя Терехова видобувала глину для виробництва київської цегли. Під час будівництва Нової Печерської фортеці і Набережного шосе до Ланцюгового мосту роботи в яру заборонили[2].
Частину яру в районі нинішньої Арсенальної площі засипали. У 1846—1850 роках на утвореному перешийку звели казарму з Микільською фортечною брамою[3].
Провалля на схилах Дніпра укріпили верхніми і нижніми підпірними мурами. Верхні напівкруглі мури збудували в 1853—1854 роках. Нижні, двоярусну склепінну галерею з внутрішніми галереями, рушничними й артилерійськими бійницями, спорудили у 1856 році. Під час воєнних дій вони мали захищати проходи до Ланцюгового мосту й охороняти Микільську браму.
Через мури проходив підземний хід, що з'єднував арсенальські майстерні та водокачку на березі Дніпра. У цих підземеллях були прокладені чавунні водопровідні труби[3]. Вся ця частина укріплень Київської (Нової Печерської) фортеці, отримала неофіційну назву Миколаївського форту[4].
1949 року в урочищі на схилах Дніпра, між двома підпірними мурами, був споруджений Зелений театр.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Провалля на плані Києва С. Кульженка (1894) -
Верхні напівкруглі підпірні мури -
Нижні напівкруглі підпірні мури -
Дніпровські схили в районі Провалля
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Закревський Микола, Опис Києва, с. 743.
- ↑ Київська цегла, 2017, с. 13.
- ↑ а б Прогулянка київською набережною
- ↑ Петров, 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Закревский Н. Провалье // Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева и комп, 1868. — Т. 2. — 495 с.
- Петров Сергій. Оборонні споруди Києва X—ХІХ ст. — К. : ВПК "Експрес-Поліграф", 2012. — ISBN 9789662530285.
- Семилетов Петр. Киевский кирпич. — К. : Самвидав, 2017. — 99 с.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
