Піпін Італійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Піпін (*773—†8 липня 810), король лангобардів (король Італії) між 781 та810 роками.

Третій син Карла Великого та другий з його дружиною Гільдегардою. Коли він народився, то йому дали ім'я Карломан, проте після того як його брат Піпін Горбатий зрадив своєму батькові, королівське ім'я "Піпін" перейшло до нього. Став королем Італії у 781 після завоювання батьком королівства лангобардів, був коронований папою Адріаном I.

Він був активним правителем Італії, працював задля розширення імперії франків. У 791 разом з лагобардським військом вирушив у долину Драви й розорив Паннонію, тоді як його батько рушив вздовж Дунаю в землі аварів. Карл Великий повернувся, щоб втихомирити повстання саксонців у 792. Піпін і герцог Фріульський Ерік захопили аварські укріплення. Велике кільце аварів було захоплене франками.

Упродовж 6 місяців у 810 безуспішно тримав облогу Венеції. Облога була припинена через хвороби в арміїі Піпіна, спричинені антисанітарними умовами. Через декілька місяців після цього Піпін помер.

Був одружений з Бертою, дочкою Вільгельма, графа Тулузького, мав 5 дочок з нею.


Джерела[ред.ред. код]

Титули
Попередник:
Карл Великий
король лангобардів (король Італії)
781810
Наступник:
Бернард



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.