Сади Боболі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сади Боболі
Краєвид на амфітеатр садів Боболі від палаццо Пітті
Краєвид на амфітеатр садів Боболі від палаццо Пітті
Тип міський парк
Відкритий 1766 рік
Розмір 4.5 га

Сади Бóболі (італ. Giardino di Boboli) — парк у Флоренції доби Ренесансу. Не зовсім точна назва парку за палацом Пітті зі скульптурами, фонтанами, павільйонами Грот, але без фруктових дерев.

Історія садів Боболі[ред.ред. код]

Первісне розташування палацу Пітті до розширення і сад доби Відродження

Сади розпланували на пагорбі Боболі, звідки і їх назва. Ділянка на схилах пагорба не була симетричною, тому сучасні сади Боболі мають дві головні вісі

  • коротку (стародавню) вісь, що проходить через центр палаццо Пітті і так званий амфітеатр;
  • довгу вісь, що йде під невеличким кутом до короткої вісі і довгим боком до палацу.

Розпланування парку розпочалося в добу італійського Відродження, діяльно продовжилося в добу маньєризму і завершилось в добу бароко. Впливи і риси всіх трьох стилів мають свої залишки як в плануванні, так і в стилістиці парку і його споруд. Парк зазнав занепаду, реконструкції і був відновлений за старими планами. Сучасна площа Боболі становить 4.5 гектарів (небагато в порівнянні з Во ле Віконт, де 100 га парку, " Олександрія " Біла Церква(Україна) — 201 га, Кусково — 230 га тощо).

Доба Відродження[ред.ред. код]

Сади в добу відродженя в Італії не були великими. Не був великим і первісний сад Боболі. На ранішньому етапі виникла коротка вісь парку з неповною симетрією ділянок. Вже тоді парк прикрасили невеличкою збіркою скульптур доби стародавнього Риму і Відродження.

Доба маньєризму[ред.ред. код]

План парку Боболі. Ліворуч понизу — палаццо Пітті.

Планування парку і його збільшення відбулося в добу маньєризму за правління герцога Козімо І та його дружини Елеонори Толедської. Саме їй належала ініціатива придбання палацу Пітті у власність роду Медичі, його розширення і нове облаштування парку. План парку набув трикутної форми і повернутий бічною стороною до палацу.

До робіт в парку залучили:

Джорджо Вазарі запроектував і побудував декілька гротів, а Бернардо Буонталенті вибудував Грот, що отримав назву в його честь і зберігся донині, та виконав декілька скульптур. Вже в добу маньєризму честь художньої ініціативи перейшла від Флоренції до папського Риму. Саме в Римі згуртувалися найкращі мистецькі кадри фахівців, виникла потужна творча традиція і ефектні пошуки в побудові нових типів заміської вілли, ансамблю вілли і парку, формування стилю бароко, пам'яток якого у Флоренції дуже мало. Флоренція починає жити на узбіччі мистецьких пошуків і жити своїм багатим минулим.

Грот Буонталенті[ред.ред. код]

Грот Буонталенті, головний фасад

Ця споруда розташована у внутрішньому дворику, що відокремлює палац від парку Боболі. На ранішньому етапі садівництва павільйон Грот зберіг зв'язок з диким прообразом споруди — печерою. Якщо фасад Гроту ще нагадує домівку (ніші зі скульптурами, невелика лоджія, колони), то завершення фасаду відсилає до сталактітів, до печерного нагромадження каменю. Ще більше дику печеру нагадеє інтер'єр Гроту з уламками скелі і незавершеними скульптурами велетнів, наче диких духів печер і природи. Частка ж приміщень оздоблена, навпаки, як невеличкі палацові зали. За цим принципом зроблені і оздоби інших збережених павільйонів (Грот Адама і Єви, Грот Мадам).

Доба бароко[ред.ред. код]

Ділянка в стилі бароко парку Боболі

Вторинність пошуків і оздоб парку Боболі в добу бароко виявилася в типовому вистріганні рослин, в типовому розміщенні скульптур, перенесенні в парк обеліску стародавнього Єгипту з колишнього храму Луксор (колись стояв в садку вілли Медичі в Римі, був перевезений в парк Боболі). Парк Боболі так і не отримав значущості і художньої довершеності, яка притаманна Італійському парку (Підгірці) 17 століття (Україна) чи вишуканості ансамблю замку і парку Во ле Віконт (Франція) того ж 17 століття.

Аби підсилити недостатнью барокову складову садів Боболі, в 20 столітті в палаці розмістили Музей порцеляни.

Нові аттракції парку[ред.ред. код]

Аби підсилити значущість садів Боболі, створена реконструкція Дому Веттіїв, відкритого після археологічних розкопок в Помпеях(поблизу Неаполя). В так званому Серединному палацику розміщено музей костюмів (музей моди).

Джерела[ред.ред. код]

  • Attlee, Helena (2006). Italian Gardens - A Cultural History. London: Frances Lincoln. ISBN 978-0-7112-3392-8.
  • Gurrieri, F.; J. Chatfield (1972). Boboli Gardens (Florence).
  • Boboli Garden

Посилання[ред.ред. код]