Луксор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Луксор | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Єгипет | |||
| Регіон | Аль-Уксур | |||
| Населення | 437 710[1] | |||
| Площа міста | 55 км² | |||
| Географічні координати | 25°41′ пн. ш.; 32°39′ сх. д. | |||
| Міська влада | ||||
Луксо́р (араб. الأقصر) — місто у Верхньому Єгипті, административний центр мухазафату Аль-Уксур. Населенням 437 719 чоловік (2007). Знаходиться за 400 миль від Каїра. Кліматичний курорт, туристичний центр.
Річка Ніл ділить його на дві частини: Східний Луксор — місто живих, де фараони жили і будували свої молитовні храми, присвячені богу Амону і Західний Луксор — місто мертвих, де похоронні храми і гробниці, висічені в горі.
[ред.] Історія
Луксор є одним з найдавніших міст у світі. Точно не відомо, коли він був побудований. Давні єгиптяни називали місто Waset, що означає скіпетр. У свою чергу греки називали його Thebes, а римляни — Dios Polis Magina. Коли араби завоювали Єгипет, місто одержав свою останню назву — Луксор, що означає місце безлічі палаців. У Луксорі знаходиться 2/3 усіх світових монументів.
В стародавньо-єгипетській історії Луксор займає особливе місце, особливо за часів нового царства, де він був столицею всієї єгипетської імперії. Луксор — це сцена, де розігрувалася історія Аменхотеба III «Ехнатон», — першого фараона, який закликав всіх людей до єдинобожності, до бога Атону.
[ред.] Пам'ятні місця
Найбільшим джерелом єгипетської історії є один з самих відомих храмів миру — храм Карнак. Не менше відомий храм Луксор, розташований на східному березі Нілу. Колись він був сполучений з храмом Карнака великою алеєю, уздовж якої знаходилися сфінкси, але зараз ці два храми відокремлено сучасними спорудами центральної частини міста Луксор.
На західному березі Нілу Аменхотеб побудував похоронний храм на честь бога Амона. Храм був зруйнований у 27 році до н.е., від нього залишилося дві статуї Аменхотеба, які називають Мемнон. В горах на західному березі Нілу відкриваються невеликі долини, з яких сама відома долина фараонів. Приблизно в півтора кілометрах від неї розташована долина цариць і принцес. В знаменитій Долині царів в Луксорі 42 гробниці, майже всі — царські. На відміну від фараонів Стародавнього царства, чия столиця знаходилася в Мемфісі, фіванські фараони часів Нового царства не будували пірамід. Гробниці вирубані в скелях, їх прагнули якомога ретельніше приховати від стороннього погляду. Входи в гробниці засипали великим камінням, замуровували. Але і це не уберегло гробниці від розорення. Всі гробниці побудовані по схожому плану: похилий коридор завдовжки до 200 м, круто що йде вниз на глибину до 100 м і закінчується трьома або чотирма кімнатами. Стіни і стелі коридорів і кімнат покривають кольорові малюнки, що розказують про життя і подвиги покійного. В Долині цариць ховали не тільки цариць, але і рано померлих єгипетських принців. Поки в цьому некрополі археологам вдалося знайти понад 70 гробниць. Гробниці зовнішнім виглядом нагадують усипальні в Долині царів, хіба що вони трохи менше за розмірами. Найбільший інтерес викликає розписана від стін до стелі гробниця Нефертарі, дружини фараона Рамсеса II. Після реставрації, закінченої в 1995 році, вона знов відкрита для відвідин. Але доступ в неї обмежений: відвідувачів пускають групами по 10 чоловік і всього на 10 хвилин. За день її встигають оглянути всього 150 чоловік. Вони можуть захоплюватися стінними розписами, що ілюструють "Книгу мертвих", і спостерігати прекрасну царицю в суспільстві Осиріса або за грою, схожою на шахи. Похоронну камеру осяяло зведення у вигляді зоряного неба.
Більшість колосів Луксорського храму, у тому числі парадний, північний вхід у вигляді величезного пілона, були зведені в XIII столітті до нашої ери при одному з наймогутніших і знаменитих фараонів - Рамзесі II. Будівництво храму було продовжено і при фараоні Аменхотепі III. Храм був присвячений божественній тріаді — Амону, його дружині Мут і їх сину Хонсу. Пізніше мусульмани і християни використовували частини храму для відправлення своїх культів. Ще і сьогодні в межах храму знаходиться мечеть. Храм пнувся на четверть кілометра уздовж Нілу. Колись біля вхідного пілона стояли шість значних статуй. Зараз залишилося тільки три колоси, кожний заввишки 20 метрів, які зображають Рамзеса II і його дружину Нефертарі. Зберігся і один з двох гранітних обелісків. Інший під час походу Наполеона до Єгипту був перевезений до Парижу. Усередині храму — колонади, двори, зали. Стіни пилона прикрашає розпис, що оповідає про бойові перемоги Рамзеса II над хеттами.
В Луксорі, в "місті мертвих", у крутої скелі стоїть храм цариці Хатшепсут, що добре зберігся. Цариця протягом багатьох літ будила фантазію романістів і загадувала єгиптологам всі нові загадки.
