Самойлов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самойлов Олександр Володимирович
Народився 29 жовтня 1952(1952-10-29)
Кемерово, РРФСР, СРСР
Помер 9 грудня 2020(2020-12-09) (68 років)
Москва, Росія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність актор, кіноактор
Alma mater Державний інститут театрального мистецтва (1977)
Знання мов російська
Роки активності 1972 — 2020
Батько Самойлов Володимир Якович
Нагороди
Заслужений артист Росії
IMDb ID 0759957
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самойлов.

Олександр Володимирович Самойлов (нар. 29 жовтня 1952, Кемерово, Російська РФСР, СРСР — пом. 9 грудня 2020, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист Російської Федерації (1997)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Самойлов народився 29 жовтня 1952 року в Кемерово. Син народного артиста СРСР Володимира Яковича Самойлова (1924—1999) і актриси Надії Федорівни Самойлової (1923—1999).

Коли Олександр ріс, батьки були зайняті на роботі, і він деякий час навчався в школі для важковиховуваних підлітків.

Закінчив ГИТИС в 1977 році[2].

Працював у театрі ім.Володимира Маяковського, в Московському обласному театрі драми, в Московському обласному драматичному театрі ім. Островського.

З 1994 року перебував у трупі МХАТ ім. М. Горького.

Помер в Москві на 69-му році життя 9 грудня 2020 року після тривалої хвороби[3]. Попередньою причиною смерті Самойлова припускають коронавірус[4].

Відспівування і прощання відбулося 14 грудня в Храмі Живоначальної Трійці в Філімонках. Похований на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 24), поруч з батьками[5][6].

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перша дружина — Наталія Михайлівна Самойлова (нар.. 15.02.1957), філолог. Син — Олександр (нар. 03.07.1978), актор.
  • Друга дружина — Наталія Самойлова. Дочки — Надія (померла в дитинстві), Світлана (нар. 26.06.1982), актриса.
  • Третя дружина — Ірина Єгорівна Аверіна (нар. 13.12.1966), актриса. Сини — Володимир (нар. 21.09.1993), актор, Костянтин (нар. 05.12.1995), МСМК з акробатичного рок-н-ролу, Аркадій (нар. 16.12.1998), студент акторського факультету.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського[ред. | ред. код]

Московський обласний театр драми

  • «Єлизавета Англійська» Ф. Брукнера — Граф Ессекс[2]
  • «Чоловік жіночого роду» Ж. Ж. Брікер, М. Ласега — Альбер Ламар

Московський обласний драматичний театр імені О. М. Островського[ред. | ред. код]

Московський Художній академічний театр імені М. Горького[ред. | ред. код]

Велика сцена

  • «Гаряче серце» Олександра Островського. Режисер: Валерій Белякович — Аристарх[2]
  • «Біла гвардія» Михайла Булгакова. Режисер: Тетяна Дороніна - Тальберг
  • «Контрольний постріл» Юрія Полякова, Станіслава Говорухіна. Режисер: Станіслав Говорухін — Віктор Корабльов
  • «Васса Желєзнова» Максима Горького. Режисер: Б. Щедрін — Прохор Храпов
  • «Весь Ваш Антоша Чехонте» за Антоном Чеховим. Режисер: Еміль Лотяну — Смирнов
  • «Ліс» Олександра Островського. Режисер: Тетяна Дороніна — Щасливцев
  • «На дні» Максима Горького. Режисер: Валерій Белякович — Барон
  • «Комедіанти пана...» Михайла Булгакова. Режисер: Т. В. Дороніна — Шарлатан
  • «Сон в літню ніч» Вільяма Шекспіра. Режисер: В. Р. Белякович — Основа
  • «Майстер і Маргарита» М. Булгакова. Режисер: В. Р. Белякович — Каифа
  • «Так і буде» Костянтина Симонова. Режисер: Т. В. Дороніна — Іванов
  • «Школа лихослів'я» Р. Шерідана. Режисер: В. М. Бейліс — Капітан Рауль
  • «Не хочу, щоб ти виходила заміж за принца…» Едуарда Шварца. Режисер: Т. В. Дороніна — П'єтро
  • «Дикунки» Олександра Островського. Режисер: Т. В. Дороніна — Михайло Боєв
  • «Гамлет» В. Шекспіра. Режисер: В. Р. Белякович — Могильник
  • «Вишневий сад» Антона Чехова. Режисер: С. В. Данченко — Епиходов, Перехожий
  • «У пошуках радості» В. С. Розова. Режисер: А. І. Дмитрієв — Іван Микитович Лапшин
  • «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського. Режисер: В. М. Бейліс — Григорій
  • "Батьки і діти " Івана Тургенєва. Режисер: А. І. Дмитрієв — Микола Петрович Кірсанов
  • «Лавр» Е. Водолазкіна. Режисер: Е. Бояков, С. Глазков — Юродивий Короп, Архієпископ Ростовський, Ярославський і Білозерський Іона
  • «Вишневий сад» А. П. Чехова. Режисер: С. Данченко, режисер реконструкції: В. Кементьев — Фірс

Мала сцена

  • «Наполеон в Кремлі» Володимира Малягіна. Режисер: Микола Пеньков — маршал Ней[2]
  • «В очікуванні щастя» Антона Чехова. Режисер: А. Дмитрієв — Піскарьов
  • «Висотка» Ю. І. Харламова. Режисер: А. С. Васильєв — Курт
  • «Історія лицаря» О. Ю. Непомнящого. Режисер: О. Ю. Непомнящий — Прем'єр-міністр

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Почётное звание присвоено указом президента России № 1240 от 19.11.1997
  2. ↑ а б в г д е Александр Владимирович Самойлов на сайте МХАТ им. М. Горького. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 29 липня 2021.
  3. ↑ Умер актёр Александр Самойлов. ТАСС. Процитовано 9 грудня 2020.
  4. ↑ Названа предварительная причина смерти актера Александра Самойлова. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  5. ↑ Похороны Александра Владимировича Самойлова состоятся 14 декабря. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  6. ↑ Похороны актера Александра Самойлова состоятся в Москве в понедельник — Общество — РИАМО

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Самойлов_Олександр_Володимирович&oldid=41181561