Булгаков Михайло Опанасович
| Булгаков Михайло Опанасович | |
| Михаи́л Афана́сьевич Булга́ков | |
 |
|
| Дата народження: | 15 (3) травня 1891 |
|---|---|
| Місце народження: | Російська Імперія, Київ |
| Дата смерті: | 10 березня 1940 (48 років) |
| Місце смерті: |  СРСР, Москва |
| Громадянство: | СРСР |
| Мова творів: | російська |
| Рід діяльності: | прозаїк |
| Magnum opus: | «Майстер і Маргарита» |
Миха́йло Опана́сович (Пана́сович) Булга́ков (рос. Булгаков Михаил Афанасьевич; *15 травня (3 травня за старим стилем) 1891, Київ — †10 березня 1940, Москва) — радянський письменник, драматург, театральний режисер.Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з яким пов'язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав давні малюнки і написи у церквах, відвідував відомий театр Соловцова. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі "Біла гвардія" та п'єсі "Дні Турбіних". Зараз у цьому домі — меморіальний музей письменника.
Зміст |
[ред.] Біографія
М. Булгаков народився 3 (15) травня 1891 р. в родині професора Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова (1859—1907) і його дружини Варвари Михайлівни (в дівоцтві — Покровської) (1869—1922) на вулиці Воздвиженській, 28 у Києві. Окрім М. Булгакова, у сім'ї було ще шестеро дітей: Віра (1892—1972), Надія (1893—1971), Варвара (1895—1954), Микола (1898—1966), Іван (1900—1969) та Олена (1902—1954).
В 1909 р. М. Булгаков закінчив київську Першу гімназію й вступив до медичного факультету Київського університету. 31 жовтня 1916 р. — здобув диплом лікаря з відзнакою.
В 1913 р. М. Булгаков одружився з Тетяною Лаппа (1892—1982).
Під час Першої світової війни М. Булгаков упродовж декількох місяців працював лікарем у прифронтовій зоні. Потім його направляли на роботу до с. Никольського Смоленської губернії і до Вязьми.
Під час громадянської війни, у лютому 1919 р., М. Булгаков був мобілізований як військовий лікар до армії Української народної республіки. Наприкінці серпня 1919 р., відповідно до однієї з версій, М. Булгаков був мобілізований до Червоної армії. 14-16 жовтня письменник разом з частинами Червоної армії повернувся до Києва.
М. Булгаков працював лікарем у Червоному хресті, а пізніше — в Озброєних Силах Півдня Росії. Він проживав деякий час у Чечні, а також у Владивостоці з козацькими військами.
Наприкінці вересня 1921 р. М. Булгаков переїхав до Москви і почав писати фейлетони для столичних газет («Гудок», «Рабочий») і часописів («Медицинский работник», «Россия», «Возрождение»). Водночас він публікував окремі твори у газеті «Накануне», що виходила в Берліні.
В 1923 р. М. Булгаков вступив до Всеросійського Союзу письменників.
В 1924 р. М. Булгаков бере другий шлюб — з Любов'ю Бєлозерскою (1898—1987).
В 1929 р. М. Булгаков одружився втретє і востаннє — з Оленою Шиловською.
В 1930 р. М. Булгаков працював режисером у Центральному театрі робочої молоді (ТРАМ). З 1930 по 1936 рр. — у МХАТі як режисер-асистент. Від 1936 р. працював лібретистом і перекладачем у Большому театрі.
Від 1939 р. стан здоров'я письменника значно погіршився. Лікарі діагностували у нього гіпертонічний нефросклероз. М. Булгаков продовжував застосовувати морфій, прописаний йому в 1924 р. задля зняття больових симптомів.
10 березня 1940 р. М. Булгаков помер. Письменник був похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. На його могилі було встановлено камінь, названий «голгофою», який напередодні лежав на могилі М. Гоголя. А. Ахматова після смерті письменника написала вірш «Пам'яті М. О. Булгакова» (березень 1940 р.).
[ред.] Літературна творчість
Перше своє оповідання — «Пригоди Світлани» М. Булгаков написав у віці семи років.
В 1922—1923 рр. письменник публікував «Записки на манжетах».
В 1924 р. побачило світ перше видання роману «Біла гвардія».
В 1925 р. вийшла збірка М. Булгакова «Дияволіада». Того ж року було опубліковано повість «Фатальні яйця», оповідання «Сталеве горло» (перше з циклу «Записки юного лікаря»). Письменник працював над повістю «Собаче серце», п’єсами «Дні Турбіних» і «Зойчина квартира».
З жовтня 1926 р. у МХАТі з успіхом демонструвалася п’єса «Дні Турбіних». Водночас у радянській пресі домінувала різка критика творчості М. Булгакова. За підрахунками письменника, протягом 10 років з’явилося 298 ворожих рецензій і лише 3 схвальні. Того ж року в Театрі ім. Вахтангова успішно пройшла прем’єра вистави за п’єсою «Зойчина квартира».
Від 1930 р. твори М. Булгакова в СРСР припинили друкувати, його п’єси були заборонені. В січні 1932 р. Й. Сталін (формально — А. Енукідзе) дозволив постановку «Днів Турбіних» у МХАТі, і до війни вона більше не заборонялась. У той же час за кордоном п’єси М. Булгакова успішно демонструвались.
В 1939 р. М. Булгаков працював над лібрето «Рашель», а також над п’єсою про Й. Сталіна — «Батум». Й. Сталін схвалив п’єсу, однак її все ж було заборонено для друку і постановки.
Того ж року у тяжкому стані, пов’язаному із хворобою, М. Булгаков надиктовував дружині останні варіанти роману «Майстер і Маргарита». Роман було вперше опубліковано в часописі «Москва» в 1966 р., через 26 років після смерті автора. Саме цей твір приніс М. Булгакову світове визнання.
[ред.] Київ і Україна у житті та творах Булгакова
Як митець і мислитель, М.Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.
Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто».
Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий у Європі. У Дім Турбіних, «відкритий» Віктором Некрасовим на Андріївському узвозі, приїжджають ті, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова, із різних міст, сіл і країн. Рідне місто склало шану письменникові «…Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко згадати автора (українське «я ж він»).
[ред.] Твори Михайла Булгакова
[ред.] Повісті і романи
- Походеньки Чичикова (поема в 2-х пунктах з прологом і епілогом, 1922)
- Біла гвардія (роман, 1922—1924)
- Дияволіада (повість, 1923)
- Записки на манжетах (повість, 1923)
- Фатальні яйця (повість, 1924)
- Собаче серце (повість, 1925)
- Великий канцлер. Князь темряви (частина чорнового варіанту роману «Майстер і Маргарита», 1928—1929)
- Таємному другові (незавершена повість, 1929)
- Майстер і Маргарита (роман, 1929—1940, в СРСР опубліковано в 1966, повністю в 1973)
- Життя пана де Мольєра (роман, 1933)
- Театральний роман (Записки покійника) (незавершений роман, 1936—1937)
[ред.] П'єси, лібрето, кіносценарії
- Зойчина квартира (п'єса, 1925)
- Дні турбіних (п'єса, написана на основі роману «Біла гвардія», 1925)
- Біг (п'єса, 1926—1928)
- Багряний острів (п'єса, 1927)
- Кабала святош (п'єса, 1929)
- Адам і Єва (п'єса, 1931)
- Недоумкуватий Журден (п'єса, 1932)
- Блаженство (сон інженера Рейна) (п'єса, 1934)
- Ревізор (кіносценарій, 1934)
- Останні дні (Олександр Пушкін) (п'єса, 1935)
- Надзвичайна пригода, або Ревізор (п'єса за комедією М. Гоголя, 1935)
- Іван Васильович (п'єса, 1936)
- Мінін і Пожарський (лібрето опери, 1936)
- Чорне море (лібрето опери, 1936)
- Рашель (лібрето опери за мотивами оповідання «Мадемуазель Фіфи» Гі де Мопасана, 1937—1939)
- Батум (п'єса про юність Й. Сталіна, 1939)
- Дон Кіхот (лібрето опери за романом Мігеля де Сервантеса, 1939)
[ред.] Київські адреси письменника
- вул. Воздвиженська, 10 (1891—1892);
- вул. Госпітальна, 4 (1892—1894 або 1895);
- вул. Кудрявська, 9 (1894 або 1895—1902);
- вул. Еспланадна, 30 (1902—1904);
- вул. Іллінська, 5/8 (1904—1905);
- вул. Кудрявська, 10 (1905—1906);
- Діонісівський (нині Бехтерєвський) пров.,4 (1906)
- Андріївський узвіз, 13 (1906-квітень 1913);
- Рейтарська, 25 (квітень-жовтень 1913);
- Андріївський узвіз, 38 (осінь 1913-літо 1914);
- Андріївський узвіз, 13 (осінь 1914-квітень 1916; жовтень 1916-березень 1917; лютий 1918-жовтень 1919).
Після переїзду на Кавказ, а зрештою і до Москви неодноразово відвідував Київ — у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р.
Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі «Континенталь» (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Арх. Городецького, 1-3).
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Булгаков Михайло Опанасович |
- Будинок-музей Булгакова у Києві
- Будинок-музей Булгакова у Москві
- Світ Булгакова
- Все про Булгакова
- Булгаківська енциклопедія
- Михайло Булгаков. Майстер і Маргарита (українською)
- Земський кам’янецький хірург Михайло Булгаков
- Михайло Булгаков. Біла Гвардія. Глава 5. Опис української революції 1917 року
- Сторінка про Михайла Булгакова на сайті проекту "Видатні українці"
- Персоналії за алфавітом
- Народились 3 травня
- Народились 1891
- Померли 10 березня
- Померли 1940
- Персоналії Бу
- Російські письменники
- Іншомовні письменники, народжені в Україні
- Уродженці Києва
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Випускники Київського університету
