Булгаков Михайло Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Булгаков Михайло Опанасович
Михаи́л Афана́сьевич Булга́ков
Bulgak ov .jpg
Дата
народження:
3 (15) травня 1891(1891-05-15)
Місце
народження:
Російська Імперія, Київ
Дата
смерті:
10 березня 1940(1940-03-10) (48 років)
Місце
смерті:
СРСР СРСР, Москва
Громадянство: СРСР СРСР
Мова творів: російська
Рід діяльності: прозаїк
Magnum opus: «Майстер і Маргарита»

Миха́йло Опана́сович (Пана́сович) Булга́ков (рос. Булгаков Михаил Афанасьевич; *3 (15) травня 1891(18910515), Київ — †10 березня 1940, Москва) — російський письменник українського походження, драматург, театральний режисер. Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, з яким пов'язане становлення митця. Він захоплювався класичною літературою й архітектурою, музикою і драматургією. Вивчав давні малюнки і написи у церквах, відвідував відомий театр Соловцова. На Андріївському узвозі містилася квартира Булгакових, що стала прообразом будинку Турбіних у романі «Біла гвардія» та п'єсі «Дні Турбіних». Зараз у цьому домі — меморіальний музей письменника.

Зміст

[ред.] Біографія

Михайло Булгаков народився 3 (15) травня 1891 р. в родині професора Київської духовної академії Опанаса Івановича Булгакова (1859–1907) і його дружини Варвари Михайлівни (в дівоцтві — Покровської) (1869–1922) на вулиці Воздвиженській, 28 у Києві. Окрім М. Булгакова, у сім'ї було ще шестеро дітей: Віра (1892–1973), Надія (1893–1971), Варвара (1895–1956), Микола (1898–1966), Іван (1900–1968) та Олена (1902–1954).

Михайло Булгаков, 1908

В 1909 р. М. Булгаков закінчив Київську Першу гімназію і вступив до медичного факультету Київського університету. 31 жовтня 1916 р. — здобув диплом лікаря з відзнакою.

В 1913 р. М. Булгаков одружився з Тетяною Лаппа (1892–1982).

Під час Першої світової війни М. Булгаков упродовж декількох місяців працював лікарем у прифронтовій зоні. Потім його направляли на роботу до с. Никольського Смоленської губернії і до Вязьми.

Під час громадянської війни, у лютому 1919 р., М. Булгаков був мобілізований як військовий лікар до армії Української народної республіки. Наприкінці серпня 1919 р., відповідно до однієї з версій, М. Булгаков був мобілізований до Червоної армії. 14-16 жовтня письменник разом з частинами Червоної армії повернувся до Києва.

М. Булгаков працював лікарем у Червоному хресті, а пізніше — в Збройних Силах Півдня Росії. Він проживав деякий час у Чечні, а також у Владикавказі з козацькими військами.

Наприкінці вересня 1921 р. М. Булгаков переїхав до Москви і почав писати фейлетони для столичних газет («Гудок», «Рабочий») і часописів («Медицинский работник», «Россия», «Возрождение»). Водночас він публікував окремі твори у газеті «Накануне», що виходила в Берліні.

В 1923 р. М. Булгаков вступив до Всеросійського Союзу письменників.

В 1924 р. М. Булгаков бере другий шлюб — з Любов'ю Бєлозерською (1898–1987).

В 1929 р. М. Булгаков одружився втретє і востаннє — з Оленою Шиловською.

В 1930 р. М. Булгаков працював режисером у Центральному театрі робочої молоді (ТРАМ). З 1930 по 1936 рр. — у МХАТі як режисер-асистент. Від 1936 р. працював лібретистом і перекладачем у Большому театрі.

Від 1939 р. стан здоров'я письменника значно погіршився. Лікарі діагностували у нього гіпертонічний нефросклероз. М. Булгаков продовжував застосовувати морфій, прописаний йому в 1924 р. задля зняття больових симптомів.

10 березня 1940 р. М. Булгаков помер. Письменник був похований на Новодівочому цвинтарі в Москві. На його могилі було встановлено камінь, названий «голгофою», який напередодні лежав на могилі М. Гоголя. А. Ахматова після смерті письменника написала вірш «Пам'яті М. О. Булгакова» (березень 1940 р.).

[ред.] Літературна творчість

Перше своє оповідання — «Пригоди Світлани» М. Булгаков написав у віці семи років.

В 1922–1923 рр. письменник публікував «Записки на манжетах».

В 1924 р. побачило світ перше видання роману «Біла гвардія».

В 1925 р. вийшла збірка М. Булгакова «Дияволіада». Того ж року було опубліковано повість «Фатальні яйця», оповідання «Сталеве горло» (перше з циклу «Записки юного лікаря»). Письменник працював над повістю «Собаче серце», п'єсами «Дні Турбіних» і «Зойчина квартира».

З жовтня 1926 р. у МХАТі з успіхом демонструвалася п'єса «Дні Турбіних». Водночас у радянській пресі домінувала різка критика творчості М. Булгакова. За підрахунками письменника, протягом 10 років з'явилося 298 ворожих рецензій і лише 3 схвальні. Того ж року в Театрі ім. Вахтангова успішно пройшла прем'єра вистави за п'єсою «Зойчина квартира».

Від 1930 р. твори М. Булгакова в СРСР припинили друкувати, його п'єси були заборонені. В січні 1932 р. Й. Сталін (формально — А. Енукідзе) дозволив постановку «Днів Турбіних» у МХАТі, і до війни вона більше не заборонялась. У той же час за кордоном п'єси М. Булгакова успішно демонструвались.

В 1939 р. М. Булгаков працював над лібрето «Рашель», а також над п'єсою про Й. Сталіна — «Батум». Й. Сталін схвалив п'єсу, однак її все ж було заборонено для друку і постановки.

Того ж року у тяжкому стані, пов'язаному із хворобою, М. Булгаков надиктовував дружині останні варіанти роману «Майстер і Маргарита». Роман було вперше опубліковано в часописі «Москва» в 1966 р., через 26 років після смерті автора. Саме цей твір приніс М. Булгакову світове визнання.

[ред.] Київ і Україна у житті та творах Булгакова

Як митець і мислитель, М. Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.

Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він каже у своєму ліричному нарисі «Київ-місто».

Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий у Європі.

До «Дому Турбіних» на Андріївському узвозі, що його був «відкрив» Віктор Некрасов, приїздять ті, хто вивчає, перекладає, читає Булгакова, із різних міст, сіл і країн. Рідне місто склало шану письменникові «…Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.

«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на Батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ», — скаже в оповіданні «Я убив» доктор Яшвін, у якому легко упізнати самого автора (українською - «я ж він»).

[ред.] Твори Михайла Булгакова

[ред.] Повісті і романи

[ред.] П'єси, лібрето, кіносценарії

[ред.] Київські адреси письменника

Після переїзду на Кавказ, а зрештою і до Москви неодноразово відвідував Київ — у вересні 1921 р., квітні-травні 1923 р., серпні 1928 р., серпні 1934 р., червні 1936 р. та серпні 1937 р.

Під час приїзду до Києва у червні 1936 р. мешкав у готелі «Континенталь» (вул. К. Маркса, колишня Миколаївська, нині Архітектора Городецького, 1-3).

[ред.] Див. також

[ред.] Література

[ред.] Посилання