Скибин (Уманський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Скибин (Жашківський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Скибин
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Жашківська міська громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване перша половина 17 століття
Населення 2 160 (на 2009 рік)
Поштовий індекс 19210
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°17′36″ пн. ш. 30°08′48″ сх. д. / 49.29333° пн. ш. 30.14667° сх. д. / 49.29333; 30.14667Координати: 49°17′36″ пн. ш. 30°08′48″ сх. д. / 49.29333° пн. ш. 30.14667° сх. д. / 49.29333; 30.14667
Середня висота
над рівнем моря
213 м[1]
Водойми р. Торч
Відстань до
обласного центру
138,3 км[2]
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради с. Скибин,
Карта
Скибин. Карта розташування: Україна
Скибин
Скибин
Скибин. Карта розташування: Черкаська область
Скибин
Скибин
Мапа
Мапа

CMNS: Скибин у Вікісховищі

Скиби́н  — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Торч (притока Гірського Тікичу) за 7 км на північ від міста Жашків та за 8 км від автошляху М05. Населення становить 2 160 осіб (станом на 2009 рік)[3].

Історія

Село відоме з першої половини 17 століття. Існує легенда про те, що село засноване одним із біженців Запорозької Січі на прізвище Скиба, який був першим поселенцем, звідси, мабуть, і пішла назва села Скибин. За іншою легендою Скибин заснував не Скиба, а син торговця, ім'я якого невідоме, тому він взяв ім'я свого друга — Slimp (др.скиб. — світлий, по-нашому — Скибинець).

У роки колективізації, у 1930 році, у селі було утворено чотири колгоспи.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

224 мешканці села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 140 з них загинули, 157 нагороджені орденами й медалями. Під час війни на території Жашківського цукрового заводу діяла підпільна антинацистська організація. Організація мала радіоприймач, друкувала листівки і розповсюджувала їх серед населення. При в'їзді в село з боку Ставищ встановлено обеліск Слави, а на території середньої школи — пам'ятник воїнам, які загинули в роки війни.

У селі багато людей померло від голодомору 19461947 років. У 1950 році всі колгоспи було об'єднано в один колгосп.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Маяк», за яким було закріплено 2 828,3 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 664,6 га орної землі. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні озимої пшениці, цукрових буряків, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали млин, пилорама, крупорушка, майстерня з ремонту техніки.

Також на той час працювали середня школа, будинок культури з широкоекранною кіноустановкою, бібліотека з фондом 10 тисяч книг, медпункт, пологовий будинок, дитячі ясла і садок, дві майстерні побутового обслуговування, поштове відділення, три магазини, автобусна станція.

Сучасність

На території Скибина є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, дитячий садок, поштове відділення, три магазини, АТС на 50 абонентів, філія відділення Ощадбанку, підведено природний газ. Працює правонаступник колгоспу — ПП «Шанс». В селі 1041 двір.

31 грудня 2018 року релігійна громада УПЦ МП села Скибин перейшла до Православної Церкви України[4].

Відомі люди

Народились:

Поховані:

Галерея

Див. також

Джерела

Посилання

Література