Олександрівка (Уманський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Олександрівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Жашківська міська громада
Облікова картка Олександрівка 
Основні дані
Засноване До 1932
Населення 801
Поштовий індекс 19212
Телефонний код +380 4747
Географічні дані
Географічні координати 49°17′45″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 49.29583; 29.98167Координати: 49°17′45″ пн. ш. 29°58′54″ сх. д. / 49.29583° пн. ш. 29.98167° сх. д. / 49.29583; 29.98167
Середня висота
над рівнем моря
199 м[1]
Відстань до
обласного центру
205 км
Найближча залізнична станція Жашків
Відстань до
залізничної станції
11,5 км
Місцева влада
Адреса ради 19212, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Олександрівка вул. Колгоспна
Сільський голова Піддубняк Ірина Анатоліївна
Карта
Олександрівка. Карта розташування: Україна
Олександрівка
Олександрівка
Олександрівка. Карта розташування: Черкаська область
Олександрівка
Олександрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Олександрівка у Вікісховищі

Олекса́ндрівка — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Молочна (притока Росі) за 12 км на північний захід від міста Жашків. Населення становить 801 особа,

Історія[ред. | ред. код]

Недалеко від Широкого шляху в напрямку Кривчунки, де бере початок річка Молочна, є урочище Сотнисько. Старожили ще пам'ятають там земляні вали та рови. Там жив сотник Білоцерківського полку Олександр разом зі своєю сотнею. Очевидно, це урочище було укріпленням XVII століття, за яким несла службу сотня Олександра. А поселення вздовж берегів річки Молочна одержало назву Олександрівка.

Жашківський базар славився торгівлею кіньми. Особливо цей промисел припав до душі циганам, які часто викрадали коней і тут же на базарі продавали. Щоб уникнути «циганської пригоди», сотник Олександр таємно утримував своїх коней у сусідньому поселенні Тайниця.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932-1933 та 1946–1947 роках.

160 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 108 з них загинули, 81 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі споруджено обеліск Слави.

23 серпня 1960 року Олександрівська сільська рада Київської області передана до складу Черкаської області.[2]

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 2042,1 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1858,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали млин, пилорама, майстерня з ремонту техніки.

Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 8 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, дитячі ясла, магазин.

У 1989 році село газифіковано. Кількість дворів — 297[3].

3 червня 2018 року у Олександрівці освячено новозбудований храм УПЦ КП (ПЦУ) на честь Покрови Пресвятої Богородиці[4].

Місцеві роди[ред. | ред. код]

Михалевські герба Корчак.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Погода в Україні
  2. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1960 — № 31 — с. 505.
  3. http://who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
  4. У селі Олександрівка на Черкащині освячено новозбудований Покровський храм. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Чернецький Є. Михалевські герба Корчак з Вовковинець та Олександрівки: легітимаційні документи (1733—1842 рр.). — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2015. — 184 с. (укр.)