Сланцеві острови
 Гавань Макгріві, у якій тимчасового зберігали колоди під час буму заготівлі лісу у 1930-х роках | |
| 48°39′ пн. ш. 87°00′ зх. д. / 48.650° пн. ш. 87.000° зх. д.Координати: 48°39′ пн. ш. 87°00′ зх. д. / 48.650° пн. ш. 87.000° зх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Канада |
|---|---|
| Розташування | Онтаріо, Канада |
| Найближче місто |
Террас-Бей, Канада |
| Водні об'єкти | Озеро Верхнє |
| Площа | 6570 га [1] |
| Засновано | 1985 |
| Оператор | Ontario Parks |
  Сланцеві острови (Канада) | |
 | |
 Сланцеві острови у Вікісховищі | |
Архіпелаг острови Слейт або Сланцеві (англ. Slate Islands) складається з двох основних островів, п'яти дрібних островів і багатьох острівців і розташований в північній частині озера Верхнє, за 10 км на південь від міста Террас-Бей. Острови були створені метеоритним ударом, який утворив кратер близько 32 км у діаметрі.[2] У 1985 році уряд Онтаріо створив на островах природний парк провінції. На островах розташована найбільша в Онтаріо колонія північного лісового карібу[3].
Загальна площа архіпелагу складає близько 36 км2. Розташовані за 1 км на схід острови групи Лідмана часто вважають частиною островів Слейт.
Фауна[ред. | ред. код]
Острови є домівкою для лісових карібу. Карібу є класичним прикладом острівної біогеографії в дії; острови цікаві відсутністю видів, які присутні на сусідній суші (руда білка, лось, білохвостий олень, тетерев). Копитні також були відсутні на островах до міграції туди карібу на початку 1900-х років, а хижаки були присутні лише епізодично. Карібу на островах досягли найвищої щільності популяції в світі перед початком 1990-х років, коли стадо оцінювалось в 650 тварин.[4] Після нестачі продовольства і вимирання в 1990 році, кількість скоротилась приблизно до 100. В 2012 році на островах налічувалось близько 200 карібу.[5] Вовки досягли архіпелагу на початку 1990-х років і активно полювали на оленя, але з невідомих причин вони зникли кілька років потому; вовки знову з'явились на островах зимою 2015/16 (або раніше), що підтверджується повітряними спостереженнями та слідами життєдіяльності.
Інші ссавці, що мешкають на островах, — бобри, ондатри, зайці, куцохвості ласки, червоно-спинні полівки і руді лисиці.
Води, що оточують Сланцеві острови, були захищені від комерційного рибальства, щоб зберегти одне з останніх природних місць розмноження озерної форелі у Верхньому озері.
Флора[ред. | ред. код]
Охолоджуючий ефект озера Верхнє робить Сланцеві острови особливо суворим середовищем існування для своєї широти. В результаті, на островах присутні арктичні та альпійські види рослин, такі як альпійська мокриця (найбільш південне її місце),[6] Dryas drummondii (далі присутні лише у 1600 км на північ), і альпійський гірчак, який є інуїтським делікатесом, який їдять з тюленячим жиром.[3] Ці арктичні рослини є свідченням минулих зледенінь та пов'язаних з ними умов тундри в цій місцевості в минулому.
Людська історія[ред. | ред. код]
Відомі свідчення присутності людини на островах датуються близько 1000 р.н. е.[3]
Маяк був побудований на острові Паттерсон, найбільшому острові архіпелагу, 1903 року, для допомоги кораблям у пошуку гавані сусіднього міста Джекфіш, Онтаріо. Острів названий на честь Вільяма Паттерсона, колишнього лейтенант-губернатора Саскачевану. Пізніше на острові Макколл була збудована риболовна станція.
Первісний ліс на островах був змінений рубками і лісовими пожежами. Аж до 1940-х років острови використовувались як склад дерева з північного берега озера Верхнього на експорту озерним транспортом для заводів пульпи в США.
1985 року Сланцеві острови отримали статус Природного парку провінції Онтаріо. На островах немає ніяких зручностей, і туди можна добратися тільки човном або літаком. Ізоляції островів сприяють майже 9 км відкритою, дикої води озера Верхнього і їх віддаленість від великих населених пунктів. Острови відвідують натуралісти, рибалки, моряки озера, і останнім часом все більша кількість морських каякерів.
Ударний кратер[ред. | ред. код]
Сланцеві острови є центром великого метеоритного ударного кратера. Первісний вал кратера оцінюється приблизно в 32 км в діаметрі, але він і більшість кратера згодом було зруйновано, залишивши острови, які інтерпретуються як центральне підняття. Вік ударної події оцінюється приблизно в 450 млн років (Ордовик).[7][8] інше джерело оцінює вік у 800—500 млн років (кінець Протерозою до раннього Палеозою).[9] Він може бути наслідком одного з декількох метеоритів середнього Ордовика, які впали майже одночасно 469 мільйонів років тому, частина пропонованої Ордовикової метеоритної події, куди також включають кратери Декора в штаті Айова, Еймс в Оклахомі, і Рок-Елм в штаті Вісконсин.[10]
Геологія[ред. | ред. код]
Острови складаються не зі сланцю; це, в основному, метаморфізовані вулканічні породи віком більше 2,7 мільярда років. Також наявні осадові породи формацій Роув[en] і Ганфлінт[en] віком приблизно 1,85-2,1 млрд років. Є свідчення, що близько 1,1 мільярда років тому на острові Паттерсон був центр вулканізму, проте практично всі вулканічні породи зазнали ерозії[11].
Наймолодші породи островів — діатреми, тобто заповнені брекчією вулканічні трубки, які утворилися в результаті газових вибухів. Вони трапляються як дайки або сілли, які пронизують всі старіші породи.
Також на островах розташовані добрі приклади конусів руйнування — рідкісних геологічних об'єктів, які утворюються в основних породах ударними хвилями від метеоритів. Вони мають явно конічну форму з тонкими лініями (стриями), які розходяться від вершини (апекса) конуса. На Сланцевих островах розташований 9-метровий конус руйнування, один з найбільших у світі.
Наявні також алогенні брекчії, особливо на східних і північних сторонах островів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "Listing of acreage as of December 31, 2011". Land Resource Division, National Park Service.
- ↑ Sharpton, Dressler, (1996), p. 1177
- ↑ а б в Chisholm та Gutsche, 1998.
- ↑ Godwin (1996), p. 3
- ↑ Creech, David (27 травня 2012), Woodland Caribou of the Slate Islands, процитовано 22 січня 2014
- ↑ Pye (1997), p. 83
- ↑ Сланцеві острови на Earth Impact DB. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ ILSG Slate Islands trip. Процитовано 30 березня 2008.
- ↑ Sharpton, Dressler, (1996), p. 1178
- ↑ Vastag, Brian (18 лютого 2013). Crater found in Iowa points to asteroid break-up 470 million years ago. Washington Post. Процитовано 19 лютого 2013.
- ↑ Pye (1997), p. 84
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Chisholm, B.; Gutsche, A (1998), Superior: Under the Shadow of the Gods, Toronto: Lynx Images, ISBN 0-9698427-7-5
- Pye, E.G. (1997). Roadside Geology of Ontario: North Shore of Lake Superior, Ontario GEOservices Centre, ROCK ON Series 2. ISBN 0-7778-5850-9
- Sharpton, V.L. and Dressler, B.O. 'The Slate Islands Impact Structure: Structural Interpretation and Age Constraints', Lunar and Planetary Science. March 1996: vol. 27
- Godwin, L. (February 1996) «Woodland Caribou in Northwestern Ontario — Why they are different…», Northwestern Ontario Boreal Forest Management Technical Note TN-07
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||
