Саскачеван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Саскачеван
Saskatchewan
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз: (Лат.: Multis E Gentibus Vires)
Сила багатьох народів
Саскачеван на карті Канади
Офіційна мова(и) не визначена законодавчо, de facto англійська
Столиця Ріджайна
Найбільше місто Саскатун
Лейтенант-губернатор Ґордон Барнгарт
(Gordon Barnhart)
Прем'єр-міністр Брад Вал
(Brad Wall)
Представників
в парламенті

 - Палата Громад
 - Сенат


14
6
Площа
 - Загалом
 - Суші
 - Води  (% від заг.) 
7 місце
651 036 км²
591,670 км²
59,366 км² (9.1%)
Населення
 - Загалом (2011)
 - Густота
6-е місце
1 053 960
1.72/км²
ВВП (2005)
 - Загалом
 - На душу нас.

$42.490  млрд. (5-е)
$42 742 (5-е)
В конфедерації з 1 вересня, 1905
Інтернет-сторінка офіційний сайт провінції (англ.), (фр.)

Зв'язок
- Інтернет-домен
- Телефонний код


sk.ca
1-306


Саска́чева́н (англ. Saskatchewan у перекладі з крі: «швидка ріка») — степова провінція в Західній Канаді. Площа — 651 700 км². Саскачеван розташований між провінціями Альберта на заході та Манітоба на сході; Північно-західні території — на півночі, а по південному кордоні — американські штати Монтана й Північна Дакота.

Провінційна столиця — Реджайна; найбільше місто і комерційний центр — Саскатун. У 1905 році Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.

Символи[ред.ред. код]

Лілія філадельфійська

Географія[ред.ред. код]

Хоч основна частина Саскачевану — рівнини, його північна частина залягає в області канадського щита, кристалічного та поломаного розколинами, зеродованого плейстоценським льодовиком, з багатьма озерами, ріками й багнами, з суворим кліматом, частково вкрита лісами і лісотундрою. Природні багатства: ліс, хутряні звірі, родовища міді, цинку, золота, срібла, урану й іншію Населення нечисленне.

Південна частина Саскачевану — степ і лісостеп. Височина (400–800 м) з палеозойських і мезозойських пісковиків і вапняків, вкритих грубими шарами льодовикових відкладів; чорноземні й попільнякові ґрунти, родовища бурого вугілля, земного газу, нафти та ін.

Клімат різко континентальний (середні температури: січня від −12 до −18°С, липня +19°С; 340–400 мм атмосферичних опадів на рік, часті посухи). Основна галузь господарства — сільсько-господарська: вартість річної продукції у 1966—1970 рр. 914 млн дол. Загальний річний збір головних культур (у млн т): 11,3 пшениці, 2,2 ячменю, 1,4 вівса; число свійських тварин (у тис. голів): 2 208 рогатої худоби (у тому ч. 115 молочних корів), 985 свиней, 126 овець, 65 коней. Типовою господарською одиницею — це ферма з пересічною площею близько 300 га (1961), вона постійно зростає коштом ліквідації менших. Вартість гірничої продукції — 393 млн дол. (1970 р.), у тому числі 201 млн дол. нафти, 116 — поташу. Велика промисловість слабо розвинена (головні галузі: переробка сільсько-господарської і гірничої сировини).

Середній максимум і мінімум Температури міст і містечок в Саскачевані [1]
City Липня (°C) Січня (°C)
Мейпл-Крік 27/11 −5/-16
Естеван 27/13 −9/-20
Вейберн 26/12 −10/-21
Мус-Джо 26/12 −8/-19
Реджайна 26/11 −10/-22
Саскатун 25/11 −12/-22
Мелвілл 25/11 −12/-23
Свіфт-Куррент 25/11 −7/-17
Гумбольдт 24/11 −12/-23
Мелфорт 24/11 −14/-23
Норт-Бетлфорд 24/11 −12/-22
Йорктон 24/11 −13/-23
Ллойдміністер 23/11 −10/-19

Економіка[ред.ред. код]

Лани ріпака і льону на саскачеванських рівнинах

Економіка Саскачевана відзначається сільським господарством і природними ресурсами. Валовий внутрішній продукт Саскачевану у 2006 році становив 45,922 млрд кан. доларів. [2]

Головні врожаї: пшениця, ріпак, льон, жито, овес, сочевиця та ячмінь.

Виробництво м'ясної худоби в Саскачевану - друге за поголів'ям у Канаді; Альберта — лідер у тваринництві.

Саскачеван — найбільший поташу і урану в світі.[3]

У місті Саскатуні штаб-квартири двох шахтарних корпорацій світового класу:

  • Cameco — «Камеко» один із найбільших світових постачальників уранового концентрату.
  • Potash Corporation of Saskatchewan «Саскачеванська поташна корпорація» — найбільша із світових постачальників поташу; третій продуцент фосфатів і азотів у світі.

Провінційне лісове господарство становить 12,5 млн га у 2011 році та внесло 1,0 млрд кан. доларів в економіку Саскачевана.

Нафтогазова промисловість принесла 10,8 млрд канадських доларів до економіці Саскачевану в 2010 році. Багаті нафтові родовища розташовані в західній частині Саскачевана недалеко містечок 'Ллойдміністера', 'Кіндерслі' (англ. Kindersley) і 'Керроберт' (англ. Kerrobert).

Басейни природного гази в західному Саскачевані по якій проходить кордон з Альбертою недалеко 'Ллойдміністера', 'Кіндерслі' (англ. Kindersley), 'Лідер' (англ. Leader), і 'Мейпл-Крік' (англ. Maple Creek). [4]

Легкі нафтові родовищі — називав 'Баккен-Формація', (англ. Bakken Formation) розташовані приблизно містечки Свіфт-Керрент і навколо містечок Естеван (англ. Estevan) і Вейберн (англ. Weyburn).

 % Сектор
17.1 Фінансові служби, страховання, нерухомість, лізинг
13.0 шахтарова промисловість, Нафтогазова промисловість
11.9 служби: освіта, охорона здоров'я й соціальна роботах
11.7 гуртова торгівля і роздрібна торгівля
9.1 транспорт, комунікації, житлово-комунальні послуги
7.7 виробництво
6.8 сільське господарство, лісове господарство, рибальство, полювання
6.5 бізнес служби
5.8 служби уряд
5.1 конструкція
5.3 Інші

Історія[ред.ред. код]

Перші мешканці Саскачевана — народи атабаска, анголкени, атсіна, крі, сото i сіу, які жили в Саскачевані ще до його відкриття європейцями. У 1690 році на саскачеванські землі прибув англієць Генрі Кельсі, перший європеєць-дослідник, який подорожував річкою Саскачеван, торгуючи хутрами.

Заселення Саскачевану європейцями бере свій початок у 1774 р. — це Факторія «Камберленд» (англ. Cumberland House), побудована Самюелем Герном (англ. Samuel Hearne), торгівцем хутрамиКомпанії Гудзонової затоки. А вже коли в 1803 р. завершено «Купівлю Луїзіани» (англ. Louisiana Purchase), згідно з цією угодою до США відходили території, які з часом стали частиною канадських провінцій Альберти і Саскачевана — тодішнього Рупертсленду. (Ще з 1670 року король Ангії Карл II відвів земельні ділянки з правом торгівлі хутром з індіанцями на території річок сточища Гудзонової затоки спеціально створеній «Компанії Гудзонової затоки»).

Генрі Кельсі в Саскачевані в році 1690.

Між роками 1857 і 1861 Джон Паллісер (англ. John Palliser) і Генрі Юль Гайнд (англ. Henry Youle Hind) були керівники наукової експедиції до Рупертсленду, званої «Експедиції для відкриття Британської Північної Америки» (англ. British North American Exploring Expedition) або «Експедиції ім. Паллісера» (англ. Palliser Expedition). Вони визначили кордон між Канадою і Сполученими Штатами Америки, від Озеро Верхнє до Тихого океана. 1870 році перейшла у власність Канади (19 листопада 1869). Згодом Компанія Гудзонової затоки продала територію Рупертсленд канадському уряду.

Уряд Канади або «Корона» підписав декільки договорів з «Першими Націй» (корінними людями) в Саскачевану купувати суша поширюватися сільське господарство, заселенні і промисловости. Договори влучив:

Літом 1876 р. Сидячий Бик і тисячі коріних індіанців племені Сіу втікали від армії США приїхавши до нині південного Саскачевану розташувалися у «Вуд Монтайн» (англ. Wood Mountain).

Закінчення «Повстання в колонії Ред-Рівер» (англ. Red River Rebellion) у 1870 р., метиси в Манітобі, в якій не підписали угоди переїхали до «Сайтбранч-Сетельмент» (англ. Southbranch Settlement) і Принс-Альберт в Саскачевану.

В р. 1885 Повстання в Північно-західних територіях сталося в Саскачевану. Група Метисів і коріння людей під Луї Ріель (фр. Louis Riel) і Габріел Думонт (фр. Gabriel Dumont) повстачали проти Канади. Битви в Саскачевані вклучив

  • 'Битва при Озеро Качка' (англ. The Battle of Duck ),
  • 'Битва при Річка Фиш' (англ. Battle of Fish Creek),
  • 'Битва при Батош' (англ. Battle of Batoche),
  • 'Битва при Озеро Лун' (англ. Battle of Loon Lake) — Битва була остання битва на Канадській землі.
Битва при Річка Фиш.

У 1885 р. «Канадська тихоокеанська залізниця» (англ. Canadian Pacific Railway) закінчувала будівництво залізниця від Онтаріо до Британської Колумбій через Саскачевана. Закінчування залізниці Євпропейська іміграція білшивисья до 1910 р.

Програма «Зйомка Суша Домініона» (англ. Dominion Land Survey) в якій починав 1871 відділився суша Північно-Західних територій, площ 800 000 км², до решітки системи.

Під законом «Закон про Суши Домініона» (англ. Dominion Lands Act) 1872 р. — Уряд Канада купував до кожного фармера 65 га суши за $10.

У 1905 р. Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.

Демографія[ред.ред. код]

У році 2006 демографія Саскачевану; німці, (30.0 %), англійці (26.5 %), шотландці (19.2 %), ірландці (15.3 %), українці (13.6 %), французи (12.4 %), корінні жителі (12.1 %), норвежці (7.2 %), поляки (6.0 %), метиси (4.4 %), голландці (3.7 %), росіяни (3.7 %), шведи (3.5 %) і 18,1 % канадці.

Рік Населення п'ять-рік
% зміна
десять-рік
% зміна
між
провінцями
1901 91,279 n/a n/a 8
1911 492,432 n/a 439.5 3
1921 757,510 n/a 53.8 3
1931 921,785 n/a 21.7 3
1941 895,992 n/a -2.8 3
1951 831,728 n/a -7.2 5
1956 880,665 5.9 n/a 5
1961 925,181 5.1 11.2 5
1966 955,344 3.3 8.5 6
1971 926,242 -3.0 0.1 6
1976 921,325 -0.5 3.6 6
1981 968,313 5.1 4.5 6
1986 1,009,613 4.3 9.6 6
1991 988,928 -2.0 2.1 6
1996 976,615 -1.2 -3.3 6
2001 978,933 0.2 -1.0 6
2006 985,386 0.7 0.9 6
2011 1,053,960 7.0 7.6 6

Українці Саскачевану[ред.ред. код]

Українці оселювалися в Саскачевані з 1896 року. Зміни їхнього числа (у 1 000) і % порівняно до всієї людности (у дужках): 1911 — 22,3 (4,5 %), 1921 — 28,1 (3,7 %), 1931 — 63,4 1(6,9 %), 1941 — 79,8 (8,9 %), 1951 — 78,4 (9,4 %), 1961 — 78,9 (8,5 %). Щораз більше українців живе у містах провінції (у %): 1921 — 10,0 %, 1931 — 16,4 %, 1951 — 20,5 %, 1961 — 39,2 %, 1971 — 62,4 %. Понад половина української людності живе у південно-східній частині Саскачевану, в якій розташовані міста: Йорктон, Канора, Кемсак, Мелвілл; у десятьох сільських громадах українці творять абсолютну більшість, у інших — найчисленнішу етнічну групу. Українська мова, українські назви місцевостей, український побут, церкви в українському стилі, значне число українців у муніципальних сільських і міських установах підкреслюють український характер цієї частини Саскачевану.

Найбільші українські скупчення: Саскатун (14 400 українців або 11,4 % всіх меш.), Ріджайна (8 600 або 6,2 %) і Йорктон (4 000 або 29,2 %) — вони є й осередками українського релігійного і культурного життя; менші — розмістилися в околицях Саскатуну: Принс-Альберт, Норт-Бетлфорд та ін.

Українське міське населення це переважно робітники, власники дрібних підприємств, службовці, професіонали, колишні фермери, які після ліквідації власного сільського господарства переселилися в місто.

Завдяки масовому переселенню українці Саскачевану з-поміж усіх провінцій Канади зберегли найбільший відсоток вживання рідної мови (57,4 %, в усій Канаді — 48,9 %). З релігійного погляду 35,8 % належить до української греко-католицької (1931 — 52,3 %), 24,0 % (31,9) до української греко-православної, 13,9 % (1,9) до З'єднаної, 12,5 % (9,4) до римо-католицької, а 13,8 % (4,5) до інших євангельських церков. Місто Саскатун є осідком єпархій двох перших церков.

Українці беруть участь у громадському і політичному житті Саскачевану: вони добре репрезентовані у громадських самоуправі, шкільництві, господарських установах, у провінційному парламенті й уряді. З 1970 губернатором Саскачевану був українець Степан Воробець, з 1950-х, як правило, одним з міністрів провінційного уряду є українцем (першим був Олекса Кузяк; опісля Іван Ковальчук).

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «National Climate Data and Information Archive». Environment Canada. Архів оригіналу за 2011-08-27. Процитовано 2010-09-02. 
  2. Валовий внутрішній продукт канадських провінцій і територій. Джерело: «Статістікс-Канада» («Statistics Canada»)
  3. Fact Sheet[недійсне посилання] джерело: Шахтарна Асоціація Саскачевана
  4. Управління Саскачевана - Мапа Нафти і природного Газа Саскачевана(2008).

Посилання[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • «Canada's population estimates: Table 2 Quarterly demographic estimates». Statistics Canada.(2011)
  • «Statistics Canada, Quarterly demographic estimates, 2009». Statcan.gc.ca. (2009)
Канада Це незавершена стаття з географії Канади.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.