Саскачеван
|
|||||
| Девіз: (Лат.: Multis E Gentibus Vires) Сила багатьох народів |
|||||
![]() |
|||||
| Офіційна мова(и) | не визначена законодавчо, de facto англійська | ||||
| Столиця | Ріджайна | ||||
| Найбільше місто | Саскатун | ||||
| Лейтенант-губернатор | Ґордон Барнгарт (Gordon Barnhart) |
||||
| Прем'єр-міністр | Брад Вал (Brad Wall) |
||||
| Представників в парламенті - Палата Громад - Сенат |
14 6 |
||||
| Площа - Загалом - Суші - Води (% від заг.) |
7 місце 651 036 км² 591,670 км² 59,366 км² (9.1%) |
||||
| Населення - Загалом (2011) - Густота |
6-е місце 1 053 960 1.72/км² |
||||
| ВВП (2005) - Загалом - На душу нас. |
$42.490 млрд. (5-е) $42 742 (5-е) |
||||
| В конфедерації з | 1 вересня, 1905 | ||||
| Інтернет-сторінка | офіційний сайт провінції (англ.), (фр.) | ||||
|
Зв'язок |
|
||||
Саска́чева́н (англ. Saskatchewan у перекладі з крі: «швидка ріка») — степова провінція в Західній Канаді. Площа — 651 700 км². Саскачеван розташований між провінціями Альберта на заході та Манітоба на сході; Північно-західні території — на півночі, а по південному кордоні — американські штати Монтана й Північна Дакота.
Провінційна столиця — Реджайна; найбільше місто і комерційний центр — Саскатун. У 1905 Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.
Зміст |
Символи [ред.]
- Квітка — Офіціна квітка Саскачевана Лілія філадельфійська; (з 1942) емблема на провінціному прапорі Саскачевана.
- Дерево — береза паперова (лат. Betula papyrifera )
- Птах — тетерук гострохвостий (лат. Tympanuchus phasianellus).
- Прапор Саскачевана — прийнятий у 1969 році в сучасному варіанті.
Географія [ред.]
Хоч основна частина Саскачевану — рівнини, його північна частина залягає в області канадського щита, кристалічного та поломаного розколинами, зеродованого плейстоценським льодовиком, з багатьма озерами, ріками й багнами, з суворим кліматом, частково вкрита лісами і лісотундрою. Природні багатства: ліс, хутряні звірі, родовища міді, цинку, золота, срібла, урану й іншію Населення нечисленне.
Південна частина Саскачевану — степ і лісостеп. Височина (400–800 м) з палеозойських і мезозойських пісковиків і вапняків, вкритих грубими шарами льодовикових відкладів; чорноземні й попільнякові ґрунти, родовища бурого вугілля, земного газу, нафти та ін.
Клімат різко континентальний (середні температури: січня від −12 до −18°С., липня +19°С.; 340–400 мм атмосферичних опадів на рік, часті посухи). Основна галузь господарства — сільсько-господарська: вартість річної продукції у 1966—70 914 млн дол. Загальний річний збір головних культур (у млн т): 11,3 пшениці, 2,2 ячменю, 1,4 вівса; число свійських тварин (у тис. голів): 2 208 рогатої худоби (у тому ч. 115 молочних корів), 985 свиней, 126 овець, 65 коней. Типовою господарською одиницею — це ферма з пересічною площею близько 300 га (1961), вона постійно зростає коштом ліквідації менших. Вартість гірничої продукції — 393 млн дол. (1970), у тому числі 201 млн дол. нафти, 116 — поташу. Велика промисловість слабо розвинена (головні галузі: переробка сільсько-господарської і гірничої сировини).
| City | Липня (°C) | Січня (°C) |
|---|---|---|
| Мейпл-Крік | 27/11 | −5/-16 |
| Естеван | 27/13 | −9/-20 |
| Вейберн | 26/12 | −10/-21 |
| Мус-Джо | 26/12 | −8/-19 |
| Реджайна | 26/11 | −10/-22 |
| Саскатун | 25/11 | −12/-22 |
| Мелвілл | 25/11 | −12/-23 |
| Свіфт-Керрент | 25/11 | −7/-17 |
| Гумбольдт | 24/11 | −12/-23 |
| Мелфорт | 24/11 | −14/-23 |
| Норт-Бетлфорд | 24/11 | −12/-22 |
| Йорктон | 24/11 | −13/-23 |
| Ллойдміністер | 23/11 | −10/-19 |
Економіка [ред.]
Економіка Саскачевана відзначається сільським господарством і природними ресурсами. Валовий внутрішній продукт Саскачевану у 2006 році становив 45,922 млрд кан. доларів. [2]
Головні врожаї: пшениця, ріпак, льон, жито, овес, сочевиця та ячмінь.
Виробництво м'ясної худоби в Саскачевану - друге за поголів'ям у Канаді; Альберта — лідер у тваринництві.
Саскачеван — найбільший поташу і урану в світі.[3]
У місті Саскатуні штаб-квартири двох шахтарних корпорацій світового класу:
- Cameco — «Камеко» один із найбільших світових постачальників уранового концентрату.
- Potash Corporation of Saskatchewan «Саскачеванська поташна корпорація» — найбільша із світових постачальників поташу; третій продуцент фосфатів і азотів у світі.
Провінційне лісове господарство становить 12,5 млн га у 2011 році та внесло 1,0 млрд кан. доларів в економіку Саскачевана.
Нафтогазова промисловість принесла 10,8 млрд. канадських доларів до економіці Саскачевану в році 2010. Багаті нафтові родовища розташовані в західній частині Саскачевана недалеко містечок 'Ллойдміністера', 'Кіндерслі' (англ. Kindersley) і 'Керроберт' (англ. Kerrobert).
Басейни природного гази в західному Саскачевані по якій проходить кордон з Альбертою недалеко 'Ллойдміністера', 'Кіндерслі' (англ. Kindersley), 'Лідер' (англ. Leader), і 'Мейпл-Крік' (англ. Maple Creek). [4]
Легкі нафтові родовищі- називав 'Баккен-Формація', (англ. Bakken Formation) розташовані приблизно містечки Свіфт-Керрент і навколо містечок Естеван (англ. Estevan) і Вейберн (англ. Weyburn).
| % | Сектор |
|---|---|
| 17.1 | Фінансові служби, страховання, нерухомість, лізинг |
| 13.0 | шахтарова промисловість, Нафтогазова промисловість |
| 11.9 | служби: освіта, охорона здоров'я й соціальна роботах |
| 11.7 | гуртова торгівля і роздрібна торгівля |
| 9.1 | транспорт, комунікації, житлово-комунальні послуги |
| 7.7 | виробництво |
| 6.8 | сільське господарство, лісове господарство, рибальство, полювання |
| 6.5 | бізнес служби |
| 5.8 | служби уряд |
| 5.1 | конструкція |
| 5.3 | Інші |
Історія [ред.]
Перші мешканці Саскачевана — народи атабаска, анголкени, атсіна, крі, сото i сіу , які жили в Саскачевані ще до його відкриття європейцями. У році1690 на саскачеванські землі прибув англієць Генрі Кельсі, перший європеєць-дослідник, який подорожував річкою Саскачеван, торгуючи хутрами.
Заселення Саскачевану європейцями бере свій початок у 1774 — це Факторія «Камберленд» (англ. Cumberland House), побудована Самюелем Герном (англ. Samuel Hearne), торгівцем хутрамиКомпанії Гудзонової затоки. А вже коли в 1803 завершено «Купівлю Луїзіани» (англ. Louisiana Purchase), згідно з цією угодою до США відходили території, які з часом стали частиною канадських провінцій Альберти і Саскачевана — тодішнього Рупертсленду. (Ще з 1670 року король Ангії Карл II відвів земельні ділянки з правом торгівлі хутром з індіанцями на території річок сточища Гудзонової затоки спеціально створеній «Компанії Гудзонової затоки»).
Між роками 1857 і 1861 Джон Паллісер (англ. John Palliser) і Генрі Юль Гайнд (англ. Henry Youle Hind) були керівники наукової експедиції до Рупертсленду, званої «Експедиції для відкриття Британської Північної Америки» (англ. British North American Exploring Expedition) або «Експедиції ім. Паллісера» (англ. Palliser Expedition). Вони визначили кордон між Канадою і Сполученими Штатами Америки, від Озеро Верхнє до Тихого океана. 1870 році перейшла у власність Канади (19 листопада 1869). Згодом Компанія Гудзонової затоки продала територію Рупертсленд канадському уряду.
Уряд Канади або «Корона» підписав декільки договорів з «Першими Націй» (корінними людями) в Саскачевану купувати суша поширюватися сільське господарство, заселенні і промисловости. Договори влучив:
- «Договору 4» " (англ. Treaty 4) — в роках 1874 до 1877 угода між плем'ями крі і Сальто і Королевою Вікторія набувати суши в південній регіону Саскачевана і маленькі частини західної Манітоби.
- «Договору 5» (англ. Treaty 5) — в роках 1877 до 1910 угода між крі і Сальто плем'ями і Королевою Вікторія набувати суши в центральній регіоні Манітоби, і маленькі частині Онтаріо і Манітоби.
- «Договору 6» (англ. Treaty 6) в роках 1876 до 1898 угода між крі плем'ями і Королевою Вікторія набувати суши в центральній регіоні Саскачевану, і Альберти. В Саскачевану плем'ями підписали в Фортеція Карльтон недалеко містечка Принс-Альберт.
- «Договору 8» (англ. Treaty 8 ) угода в між році 1899 корінними людями плем'ями в регіону Менше Невільниче озеро (англ. Lesser Slave Lake) набували суши в північно-заходному регіоні Саскачевана, північній регіону Альберти і північно-східному регіону Британської Колумбій.
Літом 1876 Сидячий Бик та тисячі коріних індіанців племені Сіу втікали від армії США приїхавши до нині південного Саскачевану розташувалися у «Вуд Монтайн» (англ. Wood Mountain).
Закінчення «Повстання в колонії Ред-Рівер» (англ. Red River Rebellion) в р. 1870, метиси в Манітобі в якій не підписали угоди переїхали до "Сайтбранч-Сетельмент " (англ. Southbranch Settlement) і Принс-Альберт в Саскачевану.
В р. 1885 Повстання в Північно-західних територіях сталося в Саскачевану. Група Метисів і коріння людей під Луї Ріель (фр. Louis Riel) і Габріел Думонт (фр. Gabriel Dumont) повстачали проти Канади. Битви в Саскачевані вклучив
- 'Битва при Озеро Качка' (англ. The Battle of Duck ),
- 'Битва при Річка Фиш' (англ. Battle of Fish Creek),
- 'Битва при Батош' (англ. Battle of Batoche),
- 'Битва при Озеро Лун' (англ. Battle of Loon Lake) — Битва була остання битва на Канадській землі.
В р. 1885 «Канадська тихоокеанська залізниця» (англ. Canadian Pacific Railway) закінчувала будівництво залізниця від Онтаріо до Британської Колумбій через Саскачевана. Закінчування залізниці Євпропейська іміграція білшивисья до р. 1910.
Програма «Зйомка Суша Домініона» (англ. Dominion Land Survey) в якій починав 1871 відділився суша Північно-Західних територій, площ 800 000 км², до решітки системи.
Під законом «Закон про Суши Домініона» (англ. Dominion Lands Act) р. 1872 — Уряд Канада купував до кожного фармера 65 га суши за $10.
У 1905 Саскачеван відділився від Північно-Західних територій і став окремою провінцією Канади.
Демографія [ред.]
У році 2006 демографія Саскачевану; німці, (30.0 %), англійці (26.5 %), шотландці (19.2 %), ірландці (15.3 %), українці (13.6 %), французи (12.4 %), корінні жителі (12.1 %), норвежці (7.2 %), поляки (6.0 %), метиси (4.4 %), голландці (3.7 %), росіяни (3.7 %), шведи (3.5 %) і 18,1 % канадці.
| Рік | Населення | п'ять-рік % зміна |
десять-рік % зміна |
між провінцями |
|---|---|---|---|---|
| 1901 | 91,279 | n/a | n/a | 8 |
| 1911 | 492,432 | n/a | 439.5 | 3 |
| 1921 | 757,510 | n/a | 53.8 | 3 |
| 1931 | 921,785 | n/a | 21.7 | 3 |
| 1941 | 895,992 | n/a | -2.8 | 3 |
| 1951 | 831,728 | n/a | -7.2 | 5 |
| 1956 | 880,665 | 5.9 | n/a | 5 |
| 1961 | 925,181 | 5.1 | 11.2 | 5 |
| 1966 | 955,344 | 3.3 | 8.5 | 6 |
| 1971 | 926,242 | -3.0 | 0.1 | 6 |
| 1976 | 921,325 | -0.5 | 3.6 | 6 |
| 1981 | 968,313 | 5.1 | 4.5 | 6 |
| 1986 | 1,009,613 | 4.3 | 9.6 | 6 |
| 1991 | 988,928 | -2.0 | 2.1 | 6 |
| 1996 | 976,615 | -1.2 | -3.3 | 6 |
| 2001 | 978,933 | 0.2 | -1.0 | 6 |
| 2006 | 985,386 | 0.7 | 0.9 | 6 |
| 2011 | 1,053,960 | 7.0 | 7.6 | 6 |
Українці Саскачевану [ред.]
Українці оселювалися в Саскачевані з 1896 року. Зміни їхнього числа (у 1 000) і % порівняно до всієї людности (у дужках): 1911 — 22,3 (4,5 %), 1921 — 28,1 (3,7 %), 1931 — 63,4 1(6,9 %), 1941 — 79,8 (8,9 %), 1951 — 78,4 (9,4 %), 1961 78,9 (8,5 %). Щораз більше українців живе у містах провінції (у %): 1921 — 10,0 %, 1931 — 16,4 %, 1951 — 20,5 %, 1961 — 39,2 %, 1971 — 62,4 %. Понад половина української людності живе у південно-східній частині Саскачевану, у якій розташовані міста: Йорктон, Канора, Кемсак, Мелвілл; у десятьох сільських громадах українці творять абсолютну більшість, у інших — найчисленнішу етнічну групу. Українська мова, українські назви місцевостей, український побут, церкви в українському стилі, значне число українців у муніципальних сільських і міських установах підкреслюють український характер цієї частини Саскачевану.
Найбільші українські скупчення: Саскатун (14 400 українців або 11,4 % всіх меш.), Ріджайна (8 600 або 6,2'%) і Йорктон (4 000 або 29,2°/o) — вони є й осередками українського релігійного і культурного життя; менші — розмістилися в околицях Саскатуну: Принс-Альберт, Норт-Бетлфорд та ін.
Українське міське населення це переважно робітники, власники дрібних підприємств, службовці, професіонали, колишні фермери, які після ліквідації власного сільського господарства переселилися в місто.
Завдяки масовому переселенню українці Саскачевану з-поміж усіх провінцій Канади зберегли найбільший відсоток вживання рідної мови (57,4 %, в усій Канаді — 48,9 %). З релігійного погляду 35,8 % належить до української греко-католицької (1931 — 52,3 %), 24,0 % (31,9) до української греко-православної, 13,9 % (1,9) до З'єднаної, 12,5 % (9,4) до римо-католицької, а 13,8 % (4,5) до інших євангельських церков. Місто Саскатун є осідком єпархій двох перших церков.
Українці беруть участь у громадському і політичному житті Саскачевану: вони добре репрезентовані у громадських самоуправі, шкільництві, господарських установах, у провінційному парламенті й уряді. З 1970 губернатором Саскачевану був українець Степан Воробець, з 1950-х, як правило, одним з міністрів провінційного уряду є українцем (першим був Олекса Кузяк; опісля Іван Ковальчук).
Галерея [ред.]
-
Саскачеванський університет — Будинок Адміністрації
-
Міст у центрі Саскатуну вночі
-
Річка Південний Саскачеван протікає через місто Саскатун
-
Міжнародний аеропорт у Саскатуні
Примітки [ред.]
- ↑ «National Climate Data and Information Archive». Environment Canada. Процитовано September 2, 2010.
- ↑ Валовий внутрішній продукт канадських провінцій і територій. Джерело: "Статістікс-Канада" "Statistics Canada"
- ↑ Fact Sheet[недійсне посилання] джерело - Шахтарна Асоціація Саскачевана
- ↑ Управління Саскачевана - Мапа Нафти і природного Газа Саскачевана(2008).
Посилання [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Уряд Саскачевана (англ.)
- Енциклопедія Саскачевана (англ.)
- Сі-Бі-Сі — Саскачеван @ 100 (англ.)(фр.)
- Канадська королівська кінна поліція(англ.)
- Саскачеван!(англ.)
- Туризм-Саскачеван(англ.)
Джерело [ред.]
- «Canada's population estimates: Table 2 Quarterly demographic estimates». Statistics Canada.(2011)
- «Statistics Canada, Quarterly demographic estimates, 2009». Statcan.gc.ca. (2009)
|
||||||||||

