Протерозой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протерозой або Протерозойський еон — геологічний еон, підрозділ загальної стратиграфічної шкали, який охоплює період від 2500–2700 млн років до 542 млн років тому. Це верхній підрозділ докембрію, почався після архея. Протерозойський еон є найдовшим в історії Землі, він тривав понад 2 млрд років. Під час протерозою сталася киснева катастрофа внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.

Періодизація[ред.ред. код]

Згідно міжнародної стратиграфічної комісії протерозой розділяється на три геологічні ери: ранній (палеопротерозой, 2500–1600 млн років), середній (мезопротерозой, 1600–900 млн років) і пізній (неопротерозой 900–570 млн років). У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

Події[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уралських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва археозой, введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві протерозойська ера і група, протерозой.

Археозо́йська е́ра і гру́па, археозон (грец. αρχαιος — стародавній, ζωος — жива істота) — в історії Землі друга ера (ера найдавнішого життя), що настала після архейської.

Археозойська ера і група характеризується появою перших осадових порід, виникненням перших організмів і їх розвитком до ступеня водоростей, червів і молюсків.

Література[ред.ред. код]

  1. М.А. Фєдонкін (рос. М.А. Федонкин) (2006). «Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы)». У під заг.ред. А. М. Пистін (рос. А.М.Пыстин). Збірка «Проблемы геологии и минералогии» ((рос.)). Сиктивкар: Геопринт. с. 331–350. ISBN 5-98491-018-7. 

Посилання[ред.ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.