Смітсоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Смітсоніт

Смітсоніт — розповсюджений мінерал класу карбонатів. Карбонат цинку острівної будови. Названий на честь Джеймса Смітсона (англ. James Smithson, 1754—1829), британського мінералога і хіміка, засновника Смітсонівського інституту у США, який відрізнив цей мінерал від геміморфіта.

Син. – цинковий шпат, бонаміт, карбонат-галмей.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула: Zn[CO3]. Zn у великих кількостях заміщається на Fe. Містить (%): ZnО – 64,90; CO2 – 35,10. Домішки: Сu, Мg, Mn2+, Fe2+, Co, Cd та ін. Ізоструктурний з кальцитом. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали рідкісні, ромбоедричні, скаленоедричні. Частіше спостерігаються шкаралуписті, нирковидні виділення, зонально-концентричні кірки, землисті маси. Густина 4,3. Тв. 4-5. Колір звичайно коричньовий, але може бути зеленим, голубим, сірим, жовтим або безбарвним. Блиск скляний до алмазного. Злом нерівний до раковистого. Риса біла. Прозорий. Крихкий. Метаміктний.

Властивості[ред.ред. код]

Кристали ромбоедричні. Двозаломлення мінералів −0,228; Дисперсія 0,014 и 0,031. Зустрічається в зонах гіпергенезу, часто в гідротермальних жилах, в рудних родовищах цинкових мінералів, зазвичай разом зі сфалеритом, геміморфітом, галенітом і кальцитом.

Форма кристалів[ред.ред. код]

Рідко дрібні кристали — ромбоедри, скаленоедри.

Агрегати[ред.ред. код]

Найчастіше щільні, зернисті, променисті, пористі,. Натічні форми — «бурульки», «смугасті скоринки».

Хімічний склад[ред.ред. код]

Окис цинку (ZnO) 64,8% (Zn 52,2%), двоокис вуглецю (СО2) 35,2%, у вигляді домішок нерідко присутні залізо, марганець, рідше кальцій, магній, іноді кобальт.

Кристалічна структура[ред.ред. код]

Аналогічна структурі кальциту (вапняного шпату). Клас симетрії. Дітригонально-скаленоедричний — 3m. Чистий смітсоніт білий, безбарвний. Домішки надають різне забарвлення:світло-коричневого (Fe), жовтого (Cd), рожевого і пурпурного (Co), зеленого або блакитного (Cu). Напівпрозорий до прозорого. Блиск скляний з перламутровим відливом. Спайность по ромбоедру (1011) не цілком досконала. Твердість 4,5-5.; густина 4,2-4,5. Крихкий.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • смітсоніт залізистий (різновид смітсоніту, що містить 22,5-33,0% FeO),
  • смітсоніт кадміїстий (різновид смітсо-ніту з Лавріума, Греція, що міс¬тить до 2,7% CdO),
  • смітсоніт кальціїстий (різновид смітсоніту, що містить до 10% СаО),
  • смітсоніт кобальтистий (різновид смітсоніту, що містить до 10% СоО),
  • смітсоніт магніїстий (різновид смітсоніту, з Каліфорнії, США, що містить до 7,2% MgO),
  • смітсоніт манґанистий (різновид С., що містить до 10% MnO),
  • смітсоніт мідний (різновид смітсоніту з Алтаю, містить 6% CuO),
  • смітсоніт свинцевистий (різновид смітсоніту, містить до 1% PbO).

Поширення. Родовища[ред.ред. код]

Поширений мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. Асоціює зі сфалеритом. Руда цинку. Родовища: Баден (ФРН), о. Тасос і Лавріон (Греція), Карінтія (Австрія), о. Сардинія, (Італія), Мендіп-Гіллс та Матлок (Великобританія), шт. Колорадо, Нью-Мексіко, Каліфорнія, Арканзас (США), Цумеб (Намібія), Новий Південний Уельс (Австралія). На території України є в Донбасі й Передкарпатті.

Смітсоніт — типовий мінерал зони окиснення цинквміщуючих сульфідних родовищ, в яких утворюється в процесі метасоматозу за рахунок вміщуючих вапняків і жильного кальциту. Ачісайське родовище Казахстану, Дальнегорська і Примор'я (Росія), Ледвілля, штату Колорадо (США); Цумеб, (Намібія), Лавріон (Греція), Олькуш (Польща).

Застосування[ред.ред. код]

Разом з геміморфітом і віллемітом смітсоніт -один з головних компонентів окислених руд Zn. Блакитні різновиди мінералу, що зустрічаються в Нью-Мехіко (США), використовувалися в ювелірній справі.

Посилання[ред.ред. код]

Смітсоніт на webmineral.com

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]