Смітсоніт
Смітсоніт — розповсюджений мінерал класу карбонатів. Названий на честь Джеймса Смітсона (англ. James Smithson, 1754—1829), британського мінералога і хіміка, засновника Смітсонівського інституту у США, який відрізнив цей мінерал від геміморфіта.
Зміст |
Властивості[ред.]
Кристали ромбоедричні. Двозаломлення мінералів −0,228; Дисперсія 0,014 и 0,031. Зустрічається в зонах гіпергенезу, часто в гідротермальних жилах, в рудних родовищах цинкових мінералів, зазвичай разом зі сфалеритом, геміморфітом, галенітом і кальцитом.
Форма кристалів[ред.]
Рідко дрібні кристали — ромбоедри, скаленоедри.
Агрегати[ред.]
Найчастіше щільні, зернисті, променисті, пористі,. Натічні форми — «бурульки», «смугасті скоринки».
Хімічний склад[ред.]
Окис цинку (ZnO) 64,8% (Zn 52,2%), двоокис вуглецю (СО2) 35,2%, у вигляді домішок нерідко присутні залізо, марганець, рідше кальцій, магній, іноді кобальт.
Кристалічна структура[ред.]
Аналогічна структурі кальциту (вапняного шпату). Клас симетрії. Дітригонально-скаленоедричний — 3m. Чистий смітсоніт білий, безбарвний. Домішки надають різне забарвлення:світло-коричневого (Fe), жовтого (Cd), рожевого і пурпурного (Co), зеленого або блакитного (Cu). Напівпрозорий до прозорого. Блиск скляний з перламутровим відливом. Спайность по ромбоедру (1011) не цілком досконала. Твердість 4,5-5.; щільність 4,2-4,5. Крихкий.
Родовища[ред.]
Смітсоніт — типовий мінерал зони окиснення цинквміщуючих сульфідних родовищ, в яких утворюється в процесі метасоматозу за рахунок вміщуючих вапняків і жильного кальциту. Ачісайське родовище Казахстану, Дальнегорська і Примор'я (Росія), Ледвілля, штату Колорадо (США); Цумеб, (Намібія), Лавріон (Греція), Олькуш (Польща).
Застосування[ред.]
Разом з геміморфітом і віллемітом смітсоніт -один з головних компонентів окислених руд Zn. Блакитні різновиди мінералу, що зустрічаються в Нью-Мехіко (США), використовувалися в ювелірній справі.
