Авіано (авіабаза)
| Авіано | |
|---|---|
| Італія | |
 F-16 Fighting Falcon на авіабазі Авіано | |
 | |
| Координати | 46°01′53″ пн. ш. 012°35′49″ сх. д. / 46.03139° пн. ш. 12.59694° сх. д. |
| Інформація про аеродром | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ІАТА: AVB • ICAO: LIPA | |||||||||||
| Загальні дані | |||||||||||
| 46°01′54″ пн. ш. 12°35′47″ сх. д. / 46.031888888916775° пн. ш. 12.59647222224977803° сх. д.Координати: 46°01′54″ пн. ш. 12°35′47″ сх. д. / 46.031888888916775° пн. ш. 12.59647222224977803° сх. д. | |||||||||||
| Розташування | |||||||||||
| Висота над р. м. | 125 м / 410 фт | ||||||||||
| Вебсайт | aviano.af.mil | ||||||||||
| Злітно-посадкові смуги | |||||||||||
| |||||||||||
| Джерела: офіційний сайт[1] та DAFIF[2] | |||||||||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||||||||
| 3217059 | |||||||||||
 | |||||||||||
 Авіано у Вікісховищі | |||||||||||
Авіабаза Авіано (IATA: AVB, ICAO: LIPA) — база НАТО на північному сході Італії в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія. Розташована в муніципалітеті Авіано, біля підніжжя Карнійських Передальп, приблизно в 15 кілометрах від Порденоне.
На базі, адміністративний контроль над якою належить ВПС Італії, розміщено 31-й винищувальний авіаполк (31 FW) ВПС США. 31 FW є єдиним американським винищувальним авіаполком південніше Альп. Це стратегічне розташування надає авіаполку вирішальне значення в операціях НАТО в південному регіоні. 31 FW має дві ескадрильї винищувачів F-16.
Історія
Перша та Друга світові війни
У 1911 році італійський уряд створив в Аеропорту Авіано школу льотної підготовки. Під час Першої світової війни з аеродрому вилітали італійські бомбардувальники Caproni на операції проти австро-угорських військ. У 1916 році два італійських льотчики, капітан Мауріціо Пальяно і лейтенант Луїджі Горі, провели несанкціоновану, але успішну повітряну атаку на австрійські військово-морські верфі в Пулі (сучасна Хорватія). З листопада 1917 по листопад 1918 року аеродром був захоплений австро-німецькою армією[3].
Після війни база в 1919 році була перейменована на Аеропорт Пальяно та Горі. В період між двома війнами аеродром знову використовувався в якості тренувальної бази. Під час Другої світової війни з Аеропорту Пальяно та Горі вилітали Regia Aeronautica та Люфтваффе. Протягом війни аеропорт дев'ять разів атакували американські літаки. Після капітуляції Німеччини у 1945 році базу зайняли Королівські ВПС Великої Британії. У 1947 році аеропорт знову почали використовувати італійські ВПС[3].
Прихід американців
У 1954 році Італія підписала угоду з США, що дозволила ВПС США використовувати декілька італійських авіабаз, в тому числі Аеропорт Пальяно та Горі. На базі у листопаді 1954-го було тимчасово розміщено американську ескадрилью 629 ACWS. У лютому 1955-го база отримала назву Аеродром Авіано та сюди було переведено 7207-у ескадрилью з німецької авіабази Гібельштадт. У 1956 році аеродром Авіано отримав нову назву Авіабаза Авіано, через рік ескадрилья 629 ACWS передала свою техніку італійським ВПС та припинила своє існування, а з Удіне на базу була переведена 7227-а група підтримки[3].
У 1966 році 7227-а група припинила існування, а в Авіано сформовано 40-у тактичну групу. У 1990 році група була реорганізована в 40-е крило тактичної підтримки, яке 1991 року було розформовано, а на базу переведено 401-й винищувальний авіаполк з іспанської авіабази Торрехон. У 1994 році американські ВПС перевели 603-ю повітряну ескадрилью з німецької авіабази Зембах в Авіано і приписали ескадрилью до 401-го винищувального авіаполку. Пізніше того ж року з авіабази в Гомстеді (Флорида) в Авіано було переведено 31-й винищувальний авіаполк (31 FW), що замінив 401-й винищувальний авіаполк[3].
Причиною переведення 31 FW стало те, що домашня база полку у Флориді у 1992 році була частково зруйнована ураганом Ендрю. Щоб уникнути втрати спадщини полку, що мав історію найрезультативнішого підрозділу ВПС у Середземноморському театру в період Другої світової війни, успішний бойовий досвід у В'єтнамі і низку рекордів в перші роки ВПС, було вирішено замість розформування 31 FW перевести його на авіабазу Авіано. 31FW отримав дві нових ескадрильї: 555-у (555 FS) та 510-у (510 FS) винищувальні ескадрильї разом з їх винищувачами Block-40 F-16[4].
Балканські операції
У травні 1994 року 31 FW відразу було залучено у події в Боснії в рамках операції «Денай флайт». Через рік була проведена масштабна пошуково-рятувальна операція з рятування капітана Скотта О'Грейді з 555 FS з сербського тилу. HH-53 Корпусу морської піхоти США евакуював О'Грейді після того, як той провів шість днів, уникаючи полону[5].
У серпні 1995 року почалася операція «Обдумана сила» і 31 FW здійснював повітряні удари по боснійським сербам, що проводили етнічні чистки серед мусульманського населення країни. Операції з підтримання миру продовжувались на Балканах до кінця 2004 року, коли відповідальність за регіон взяв на себе Європейський союз[6].
У 1999 році ВПС США в Європі створили в Авіано тимчасовий підрозділ 31 AEW-NOBLE ANVIL для операції «Союзна сила», що проводилась для зупинення сербського насильства в краї Косово. Приписана до з'єднаної спеціальної групи, 31 AEW вилетіла з Авіано і приєдналася до союзників по НАТО в 78-денній повітряній кампанії проти Союзної Республіки Югославії (Сербія). З 24 березня по 10 червня 1999 року 31 AEW, найбільше експедиційне крило в історії ВПС, здійснило близько 9000 бойових вильотів і накопичило майже 40 тисяч годин бойової служби у небі над Балканами в рамках операції НАТО[7].
Операції в Іраку, Афганістані та Лівії
З березня по вересень 2000 року ескадрильї 510 FS та 555 FS послідовно дислокувались на авіабазі Ахмед Аль Джабер в Кувейті, здіснюючи підтримку під час операції «Саузерн вотч». Перебуваючи в Аль Джабері, ескадрильї здійснили понад 400 бойових вильотів. З червня по грудень 2001-го ескадрильї тричі застосовували бойові пошуково-рятувальні можливості і допомагали забезпечити дотримання режиму безпольотної зони над Іраком.
З серпня по грудень 2002 року 510-а винищувальна ескадрилья і 603-я повітряна ескадрилья (603 ACS) повернулися до Передньої Азії. Дві ескадрильї здійснювали підтримку під час операції «Нескорена свобода» в Афганістані. 555 FS у цей час передислокувала персонал і літаки на авіабазу в Дечимоманну (Сардинія), оскільки злітно-посадкова смуга в Авіано була закрита на ремонт.
Наприкінці 2003 року авіаполк був залучений до підтримки операції «Свобода Іраку». Авіабаза Авіано служила посадковою зоною для повітряно-десантних військ, що відкривали другий фронт на півночі Іраку. За цей час 31 FW прийняв більше 2300 персоналу армії та ВПС. Операція, що була найбільшою повітряно-десантною операцією з 1989 року, складалася з 62 місій, під час яких було транспортовано 2146 пасажирів і 2 433,7 тонн вантажів.
З початку бойових дій в Іраку сили авіаполку приймали участь у регулярних бойових ротаціях в регіоні. Наприкінці 2003 року 603-я повітряна ескадрилья стала першим підрозділом авіаполку, що був дислокований в Іраку. Перебуваючи в Іраку, вона передислокувалась з міжнародного аеропорту Багдад на авіабазу Балад. У бойових умовах ескадрилья перемістила устаткування вартістю 73 мільйони доларів та більше 100 співробітників з 20 конвоями. У квітні 2004-го повстанці почали мінометний обстріл Балада, убивши льотчика Антуана Холта і поранивши двох інших членів 603 ACS. Смерть льотчика Холта стала першою бойовою втратою 31 FW з часів В'єтнамської війни. 31-й винищувальний авіаполк продовжував підтримувати операції в Іраку до 2007 року, кожного року дислокувавши для цього більше треті свого складу.
У березні 2011 року 31 FW зіграла важливу роль у відповіді ООН на кризу в Лівії, відомій як операція «Одіссея. Світанок», що забезпечувала режим безпольотної зони на виконання резолюції Ради Безпеки ООН UNSR 1973. Авіаполк розмістив чотири повітряних підрозділи і більше 1350 персоналу під час 15-денної операції, з 17 по 31 березня. Він працював цілодобово, щоб забезпечити запуск 2250 льотних операцій з авіабази Авіано[4].
Джерела
- Donald, David (2004) Century Jets: USAF Frontline Fighters of the Cold War. AIRtime ISBN 1-880588-68-4
- Endicott, Judy G. (1999) Active Air Force wings as of 1 October 1995; USAF active flying, space, and missile squadrons as of 1 October 1995. Maxwell AFB, Alabama: Office of Air Force History. CD-ROM.
- Fletcher, Harry R. (1989) Air Force Bases Volume II, Active Air Force Bases outside the United States of America on 17 September 1982. Maxwell AFB, Alabama: Office of Air Force History. ISBN 0-912799-53-6
- Martin, Patrick (1994). Tail Code: The Complete History of USAF Tactical Aircraft Tail Code Markings. Schiffer Military Aviation History. ISBN 0-88740-513-4.
- Ravenstein, Charles A. (1984). Air Force Combat Wings Lineage and Honors Histories 1947–1977. Maxwell AFB, Alabama: Office of Air Force History. ISBN 0-912799-12-9.
- Rogers, Brian (2005). United States Air Force Unit Designations Since 1978. Hinkley, England: Midland Publications. ISBN 1-85780-197-0.
- USAAS-USAAC-USAAF-USAF Aircraft Serial Numbers--1908 to present
Примітки
- ↑ Aviano Air Base, офіційний сайт
- ↑ Airport information for LIPA from DAFIF (effective October 2006)
- ↑ а б в г Niklaas A. Waller A History of Aviano Air Base 1955–2005 (1 February 2005)
- ↑ а б A HISTORY OF THE 31ST FIGHTER WING (pdf). 31st FW Historian. Процитовано 2 July 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Fedarko, Kevin (19 червня 1995). RESCUING SCOTT O'GRADY: ALL FOR ONE. Time Magazine. Процитовано 2 July 2013.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Operation Deliberate Force: Ten years on. NATO. Процитовано 2 July 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Operation Allied Force. Air Force Historical Studies Office. Процитовано 2 July 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіано (авіабаза) |
- Aviano Air Base, офіційний сайт
- Aviano Air Base на GlobalSecurity.org