Старість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Психологія старості: Навіть у похилому віці можливо утримувати оптимістичний погляд на життя.

Старість — період життя людини після втрати здатності організму до продовження роду та до смерті. Характеризується погіршенням здоров'я, розумових здібностей, загасанням функцій організму.

Перед цим періодом життя, громадяни багатьох країн (жінки — з 55-75 років, чоловіки — з 60-75 років, залежно від країни) мають право вийти на пенсію. Але є також дуже багато пенсіонерів, що працюють.

Старість ділиться на декілька коротших періодів життя людини:

  • Похилий (літній) вік — 61-71 для чоловіків, 56-74 для жінок.
  • Старечий вік — 71-90 для чоловіків, 74-90 для жінок.
  • Вік довгожительства — понад 90 років. Загасання функцій організму. Закінчується смертю.

Див. також[ред.ред. код]