Піднесення до степеня
Підне́сення до сте́пеня — бінарна операція, записується як
для основи степеня
та показника степеня
в результаті застосування отримується степінь.[1]
Якщо n — натуральне число, піднесення до степеня відповідає n-кратному множенню:
Подібно до того, як множення на ціле число відповідає багатократному додаванню:
.
Другий степінь називають інакше квадратом, третій степінь — кубом. Першим степенем числа називають сам е число, наприклад 71 = 7*.
Зміст |
Від'ємні показники[ред.]
Раціональні показники[ред.]
Число
, де p і q - цілі числа, якщо
.
Наприклад,
- це число, яке дорівнює квадратному кореню числа
.
Дійсні показники[ред.]
Дійсне число є границею послідовності раціональних наближень. Якщо
де
- раціональні числа, то
.
Дії зі степенями[ред.]
При спрощенні виразів зі степенями можна використовувати декілька базових правил або законів, що називаються правилами дій зі степенями[2]:
1. При перемножуванні двох або більше різних степеней з однаковими основами показники степеня додаються
2. При діленні одного степеня на інший з тією ж основою показник степеня знаменника віднімається від показника степеня чисельника.
3. При піднесені числа в якійсь степені до іншої степені показники перемножуються.
4. При піднесенні будь-якого числа(окрім нуля) в степінь з показником 0 одержуємо 1, так 
5. При піднесенні числа в степінь з від'ємним цілим показником одержуємо величину, зворотну цьому числу з додатнім степенем. Таким чином
. Аналогічно 
6. При піднесенні числа в дробову степінь знаменних цього дробу є степінь кореня з числа, а чисельник є показником степеня числа. Так,
Функції[ред.]
В комбінаториці[ред.]
В комбінаториці, кількість можливих розміщень з повтореннями із n елементів по m дорівнює nm:[3]
Наприклад, із цифр 1, 2, 3, 4 можна скласти
тризначних числа.
Посилання[ред.]
Джерела[ред.]
- К. І. Швецов, Г. П. Бевз (1967). Довідник з елементарної математики. К. «Наукова думка»..
- Бёрд Дж. Инженерная математика: Карманный справочник/ Пер. с. англ. - М.: Издательский дом "Додэка- XXI",2008. - 544 с.
- Судоплатов С. В., Овчинникова Е. В. (2002). Элементы дискретной математики. НГТУ. ISBN 5-7782-0332-2.
Примітки[ред.]
- ↑ К. І. Швецов, Г. П. Бевз (1967). Довідник з елементарної математики. К. «Наукова думка».
- ↑ Бёрд Дж. Инженерная математика: Карманный справочник - С. 27
- ↑ Судоплатов С. В., Овчинникова Е. В. (2002). Элементы дискретной математики. НГТУ. ISBN 5-7782-0332-2.
Дивіться також[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Exponential function |



.

.


![8^\frac{2}{3}=\sqrt[3]{8^{2}}=(2)^2=4](http://upload.wikimedia.org/math/7/3/2/7328fed1c0b893f48c8085a3ccfe1f15.png)
