ТЕ120

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕ120
Основні дані
Рік будування 1975
Країна будування СРСР СРСР
Завод Луганський тепловозобудівний завод
Країни експлуатації СРСР СРСР
Ширина колії 1520 мм
Рід служби вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість 120 км/год
Осьова формула 3О—3О
Довжина локомотива 27670 мм
Робоча маса 132 т
Потужність дизеля 2942 кВт
Тип ТЕД асинхронний
Діаметр коліс 1050 мм
Сила тяги тривалого режиму при швидкості 30 км/год 255 кН (26000 кгс)
Запас пального 6000 кг
Запас піску 450 кг

ТЕ120 (Тепловоз з Електричною передачею, 120-та серія)  — радянський макетний магістральний вантажний тепловоз. Осьова формула 3О—3О. Інвентарний номер — 001. Один з тепловозів сімейства ТЕ109.

Історія створення[ред. | ред. код]

Найскладнішими за конструкцією у порядку спадання є:

  • колекторний тяговий електродвигун, що працює на однофазному струмі нормальної частоти,
  • колекторний електродвигун однофазного струму зниженої частоти,
  • колекторний електродвигун пульсуючого струму
  • колекторний електродвигун потім постійного струму.

Найпростішим в експлуатації є асинхронний тяговий електродвигун з короткозамкненим ротором. Тому фахівці, які проектували й експлуатували локомотиви, давно бажали використовувати асинхронні тягові електродвигуни на електровозах і тепловозах. Досить тривалий досвід експлуатації за межами Радянського Союзу асинхронних електродвигунів на електровозах змінного струму з машинними перетворювачами або з двопровідною контактною мережею показав, що такі електродвигуни працюють досить стійко. У той же час наявність громіздкого машинного перетворювача (розщеплювача фаз) і вкрай обмежені можливості регулювання швидкості стримували поширення на локомотивах асинхронних тягових електродвигунів. Розвиток електронної техніки, яка дозволяє створити перетворювачі для регулювання швидкості в широких межах і звести до мінімуму роботу з догляду за обладнанням локомотивів і їхнього ремонту, підвищив інтерес до безколекторних машин.

1967 Новочеркаський електровозобудівний завод побудував макетну секцію восьмивісного електровоза змінного струму, 1971 — восьмивісний електровоз ВЛ80А-751 з асинхронними тяговим електродвигунами. Після цього Луганський тепловозобудівний завод спроектував і спільно з електротехнічними заводами створив макетний шестивісний вантажний тепловоз ТЕ120-001 з асинхронними тяговими електродвигунами. Монтаж обладнання на цьому тепловозі був закінчений 1975, а випробування електричного обладнання почалися з січня 1976.

Конструкція[ред. | ред. код]

Кузов і головна рама дослідного тепловоза уніфіковані з кузовом і головною рамою тепловоза серії 132, який був видозміненим для колії 1435 мм тепловозом ТЕ109; візки схожі з безщелепними візками тепловоза серії 130, в них використані також вузли візків тепловозів 2ТЕ116 та серії 140, виготовлених для залізниць НДР. Основною відмінністю візків дослідного тепловоза від візків тепловоза 2ТЕ116 є застосування колісно-моторних блоків з опорно-рамної підвіскою тягових електродвигунів, порожнистих валів і гумовокордових елементів. Колісні пари тепловоза мають діаметр 1050 мм, передатне число редукторів 75:22=3,41. Довжина тепловоза за осями автозчеплень 27670 мм.

На тепловозі встановлений дизель-генератор 2-9ДГ, що складається з дизельного двигуна 2-5Д49 (16ЧН 26/26) номінальною потужністю 4000 к.с. (2942 кВт), тягового агрегату А-711 і змонтованого на ньому стартер-генератора СТГ-7. Дизель чотиритактний, 16-циліндровий, V-подібний. Номінальна частота обертання колінчастого вала 1000 об/хв, витрата палива при номінальній потужності 155 ± 8 г/е.к.с.г. Тяговий агрегат А-711 складається з синхронного тягового генератора ГС-504а і допоміжного генератора ГС-507. Генератор ГС-504а потужністю 2800 кВт (напруга 350/575 В, струм 2X2480/2X1500 А) важить 6500 кг. Поєднання в одному агрегаті тягового і допоміжного генераторів, а також самозбудження генератора власних потреб і збудження тягового генератора з використанням генератора власних потреб, були здійснено вперше в радянському тепловозобудуванні.

Тяговий агрегат А-711 і тягові електродвигуни виготовлені Харківським заводом «Електроважмаш», випрямна установка — Таллінським електротехнічним заводом.

Величина напруги, що підводиться до тягових електродвигунів, регулюється збудником тягового генератора. Є три зони регулювання тягових електродвигунів — пускова, постійної потужності і обмеження напруги. Для автоматичного регулювання використовують зміну струму збудження тягового генератора і зміну магнітного потоку тягових електродвигунів. Частота напруги тягових електродвигунів регулюється введенням негативного зворотного зв'язку у магнітному потоці електродвигуна, а в зоні обмеження напруги — введенням негативного зворотного зв'язку у напрузі в ланці постійного струму перетворювача частоти.

Випробування[ред. | ред. код]

В грудні 1978 тепловоз здійснив першу поїздку коліями Міністерства шляхів сполучення СРСР під час налагоджувальних випробувань. 1979 тепловоз випробувався в експлуатаційних умовах на ділянці Ново-Кондрашевська — Старобільськ Донецької залізниці. Випробування показали, що при швидкості 35-100 км/год коефіцієнт корисної дії тепловоза становить 0,29, а ККД передачі при швидкості 55-57 км/год досягає 0,85. Встановлено також, що тепловоз при швидкостях нижче 35-40 км/год схильний до боксування.

На підставі результатів випробувань макетного зразка тепловоза з асинхронними тяговими електродвигунами була зроблена рекомендація про будівництво дослідного двосекційного тепловоза 2ТЕ120.

Література[ред. | ред. код]

  1. В. А. Раков. Локомотивы и моторвагонный подвижной состав Советского Союза 1976—1985. М., «Транспорт», 1990.(рос.)
  2. Результаты испытаний тепловоза 2ТЭ121. Под ред. к.т. н. Л.к. Добрынина. Труды ВНИТИ, вып. 62, Коломна, 1985.(рос.)
  3. Тепловозы. Конструкция, теория и расчет. Под ред. д.т. н. Н. И. Панова. М., Машиностроение, 1976.(рос.)
  4. Фуфрянский Н. А., Нестрахов А. С., Долганов А. Н. и др. Развитие локомотивной тяги. М.: Транспорт. 1982 г.(рос.)
  5. Фуфрянский Н. А., Долганов А. Н., Нестрахов А. С. и др. Развитие локомотивной тяги Под ред. Н. А. Фуфрянского, А. Н. Бевзенко, 2-е изд., перераб. и доп. М. Транспорт 1988.(рос.)
  6. Фуфрянский Н. А. и др. Развитие и совершенствование тепловозной тяги. М., «Транспорт», 1969(рос.)
  7. Тепловозы СССР. Отраслевой каталог, 18-5-88. Москва, 1988 г.(рос.)
Тепловози, збудовані за часів СРСР (1922–1991)
Німеччина

Еел2 (1924) • Емх3 (1926) • Еел8 (1932) • Дг14-1 (1941)

США

Да (1942-46) • Дб (1944-45)

СРСР

Щел1 (1924) • Еел8 (1932) • Еел (1932-41) • АА (1933) • ТЕ1 (1947-1950) • ТЕ2 (1948-1955) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТЕ6 (1952-1955) • ТГМ1 (1956-1972) • ТГМ2 (1956-59) • ТЕ7 (1956-1964) • ТЕ3 (1956-1973) • Чехословаччина ЧМЕ2 (1957-1965) • ТЕ10 (1958-1961) • ТЕМ1 (1958-1966) • ТГК (1958-1962) • ТГ100 (1959) • ТГ102 (1959—1965) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ТГМ3 (1959-67) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГК2 (1960-2008) • ТГМ23 (1960-донині) • ТЕП10 (1960-1968) • ТЕП60 (1960-1985) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ТУ4 (1962—1974) 1 • Чехословаччина ЧМЕ3 (1963-1988) • ГП1 (1964) • М62 (1965-1980) • ТГМ6 (1966-донині) • ТУ5 (1967—1973) 1 • ТУ6 (1968—1971) 1 • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТУ7 (1971—1986) 1 • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТГМ4 (1971-донині) • ТЕП70 (1973-2006) • ТУ6А (1973—1988) 1 • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • ТЕМ7 (1975-донині) • ТЕП75 (1976) • ТУ6Д (1978—1988) 1 • ТУ6П (1978—1988) 1 • 2ТЕ121 (1978-1992) • ТЕМ3 (1979-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ40 (1982-донині) 4, 1520 мм • ТГМ12 (1983) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • Чехословаччина ЧМЕ5 (1985) • ТУ7А (з 1986) 1 • ТЕ136 (1984-1992) • 2ТЕ137 (1985) • ТУ6СПА (1986—1993) 1 • ТЕМ15 (1987-1995) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕП80 (1988-1989) • ТУ8 (з 1988) 1, 2 • ТУ8Г (з 1988) 1, 3 • ТУ8П (з 1988) 1, 3 • ТУ10 (з 2010) 1

Прапорець вказує країну виготовлення. В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози. Ширина колії: 1 — 750 мм, 2 — 1000 мм 3 — 1067 мм, 4 — 1435 мм.

ТЕ7 (1956-1964) • ТГМ2 (1956-57) • ТЕ10 (1958-1961) • ТГ100 (1959) • ГТ101 (1960) • ТЕМ2 (1960-1984) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • М62 (1965-1980) • ТЕ109 (1968-1978) • ТЕМ2 (1968-1979) • ТЕ114 (1971-1985) • 2ТЕ116 (1971-2015) • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) • 2ТЕ121 (1978-1992) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТЕ136 (1984-1992) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • 2ТЕ126 (1987) • ТЕМ103 (2005) • ТЕП150 (2007) • 3ТЕ116У (2013-2015)

В дужках подано роки виготовлення. Курсивом вказано дослідні тепловози. Жирним виділено маневрові тепловози.

ТЕ109 (1968-1978) • ТЕ114 (1971-1985) • ТЕ125 (1974) • ТЕ129 (1974-1979) • ТЕ120 (1975) •

В дужках подано роки виготовлення. Письмівкою вказано дослідні тепловози.
Тепловози, створені для дослідження
СРСР

АА (1933) • ТЕ5 (1948) • ТЕ4 (1952) • ТГМ2 (1956-59) • ТГ100 (1959) • ТГМ20/ТГМ21 (1959) • ГТ101 (1960) • ТГ105 (1961) • ТГ106 (1961) • ТЕ3Л (1961) • ТЕ30 (1961) • ГП1 (1964) • ТЕ125 (1974) • ТЕ120 (1975) • ТЕП75 (1976) • 2ТЕ116А (1981) • 4ТЕ130 (1982) • ТГМ12 (1983) • ТЕ136 (1984-1992) • ТЕ127 (1985) • 2ТЕ137 (1985) • 2ТЕ126 (1987) ТЕП80 (1988-1989) •

Україна

ТЕМ103 (2005)

Чехословаччина

ЧМЕ5 (1985)

В дужках подано роки виготовлення. Жирним виділено маневрові тепловози.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ТЕ120&oldid=37626253