ТГМ23
| ТГМ23 | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1960-наш час |
| Країна будування |
 СРСР →  Росія |
| Завод | Муромський тепловозобудівний завод |
| Разом побудовано | ~9400 |
| Країни експлуатації |
СРСР →  Україна Росія |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | маневровий |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 60 км/год |
| Осьова формула | 0-3-0 |
| Довжина локомотива | 8920 мм |
| Робоча маса | 44-48 т (з баластом), 54 т з додатковим баластом. |
| Потужність дизеля | 400—500 к.с. |
| Тип передачі | Гідравлічна |
| Діаметр коліс | 1050 мм |
Тепловоз ТГМ23 — серійний радянський маневровий тепловоз з гідропередачею.
Історія[ред. | ред. код]
Перший дослідний тепловоз ТГМ23-001 був побудований Муромським тепловозобудівним заводом 1960 році. Новий тепловоз відрізнявся від попередніх серій (ТГМ1 і ТГМ21), однак успадкував від них значну кількість обладнання.
Конструкція[ред. | ред. код]
Кузов всіх тепловозів серії ТГМ23 має два капоти і кабіну машиніста між ними. Рама спирається на букси через індивідуальне ресорне підвішування, без балансирів (на ТГМ23В і ТГМ23Д збалансоване ресорне підвішування). М'якість підвішування визначається кількістю листів ресори, залежно від модифікації локомотива. В останні роки випуску ТГМ23 була значно змінена конструкція верхньої частини рами екіпажу.
Також залежно від версії конструкції на тепловозі застосовувалися такі двигуни:
- 1Д12Н-500 з газотурбінним наддувом (ТГМ23), потужністю 500 к. с.
- 1Д12Н-500М з більш високим тиском наддуву
- 1Д12-400 (ТГМ23Б), потужністю 400 к. с.
- 1Д12-400Б (ТГМ23В і ТГМ23Д)
Управління двигуном здійснюється з кабіни машиніста пневмоприводом, як і на тепловозах ТГМ1. Крутний момент від дизеля передається за допомогою гідропередачі УГП 350—500 Муромського заводу і реверс-режимного редуктора. У маневровому режимі використовуються чотири шестерні режимної коробки, в поїздному — вихідний вал гідропередачі, безпосередньо пов'язаний з валом осьового редуктора.
За час випуску серії ТГМ23 конструкція зазнала низки незначних змін: перенесення котла обігріву кабіни з самої кабіни під малий капот, зміна передавального числа редуктора тощо.
Для тепловоза передбачена установка додаткового обладнання: плужний відвал для очищення колій від снігу, пристрій для рідкого змащування гребенів коліс, системи КЛУБ (П і УП), радіостанції.
Джерела[ред. | ред. код]
- Раков В. А. Тепловозы ТГМ23 и их разновидности // Локомотивы отечественных железных дорог 1956 - 1975. — М. : Транспорт, 1999. — С. 354 - 360. — ISBN 5-277-02012-8.(рос.)
- Раков В. А. Тепловозы ТГМ23 и их разновидности // Локомотивы и моторвагонный подвижной состав железных дорог Советского Союза 1976-1985. — М. : Транспорт, 1990. — С. 170 - 174. — ISBN 5-277-00933-7.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||